Постанова № 67803509, 13.07.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року Справа № 813/697/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Личаківського відділу Державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція у Львівській області, з вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Личаківського ВДВС м.Львова щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_2;

-зобов'язати відповідача зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 в межах виконавчих проваджень з виконання виконавчого документа, виданого Державною екологічною інспекцією №06-38н від 28.03.2011 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на його майно закінчено, оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу, а матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання. В той же час, відповідно до вимог чинного законодавства України, у разі завершення виконавчого провадження арешт із майна боржника необхідно було зняти, про що повинно бути повідомлено орган, якому направлялась для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, проте звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у відсутності останнього.

Представник третьої особи також у судові засідання не прибув, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, із наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме: запис про обтяження №13460867, зареєстровано 28.12.2012 року, підстава - постанова про накладення арешту 32175070 від 29.05.2012 року. Арешт накладено у зв'язку із несплатою адміністративного штрафу, накладеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області на ОСОБА_2.

Так, ОСОБА_2 07.09.2016 року подано запит на ім'я начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області п.М.Маланича про надання публічної інформації.

Листом від 13.09.2016 року №09-4598 Державна екологічна інспекція у Львівській області повідомила, що станом на 25.08.2016 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість по сплаті збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства або заборгованість по накладених адміністративних штрафів Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до Личаківського відділу Держаної виконавчої служби м.Львів ГТУЮ Львівської області із заявою від 20.09.2016 року про зняття обтяжень. Однак, жодних дій по зняттю арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 Личаківським відділом Держаної виконавчої служби м. Львова вчинено не було.

12.10.2016 року Державною екологічною інспекцією надіслано копію листа на адресу позивача, яким повідомлено останнього, що після опрацювання журналів реєстрації постанов за 2010-2011 рр. встановлено, що 28.03.2011 року держінсперктором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області Нагорною О.О. винесено постанову №06-38Н про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., який станом на 12.10.2016 року ОСОБА_6 не сплачено.

22.12.2016 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Державної екологічної інспекції у Львівській області із запитом про надання публічної інформації, а саме: просив надати вичерпну інформацію щодо накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення з долученням копій підтверджуючих документів такого нарахування, зокрема: -копію акту перевірки; -копію протоколу про адміністративне правопорушення; -копію постанови №06-38Н про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.; -докази надсилання постанови про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Львівській області №09-65 від 05.01.2017 року, в Державній екологічній інспекції у Львівській області після реорганізації такі документи, як: акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, постанова №0б-38-Н про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. та докази надіслання такої постанови в органи ДВС відсутні.

31.01.2017 року ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача із заявою про зняття обтяжень.

Проте, листом від 06.02.2017 року № 205/13 Личаківський відділ Держаної виконавчої служби м.Львів ГТУЮ у Львівській області повідомив ОСОБА_2, що підставою для зняття арешту є підтвердження того, що борг оплачений, а тому відсутні підстави для зняття арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_2.

З матеріалів справи встановлено, що станом на 15.02.2017 року відсутні виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., відсутні докази передачі постанови в органи ДВС, відсутня сама постанова, що унеможливлює вирішення питання щодо необхідності сплати за таким виконавчим документом.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Аналогічна норма містилась у ст.57 попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, судом з'ясовано у процесі розгляду справи, що жодних рішень або постанов, прийнятих Державною екологічною інспекцією у Львівській області щодо ОСОБА_2, які підлягають виконанню немає.

З листа Личаківського відділу Держаної виконавчої служби м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 06.02.2017 року №205/13 встановлено, що арешт на майно ОСОБА_2 накладено в межах виконавчих проваджень з виконання виконавчого документа, виданого Державною екологічною інспекцією №06-38н від 28.03.2011 року. Виконавчі провадження є завершені, у зв'язку із поверненням виконавчого документа органу, який його видав.

З огляду на п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 (далі за текстом - Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно з п.9.10 Порядку, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Отже, знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.

Проаналізувавши положення ст.ст.47-49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час повернення виконавчого документа), які відповідно визначають випадки повернення виконавчого документа стягувачеві, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, закінчення виконавчого провадження, можна зробити висновок, що виконавче ровадження завершується: поверненням виконавчого документа стягувачеві, поверненням виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, закінченням виконавчого провадження.

Наслідки завершення виконавчого провадження зазначені у ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з ч.1 ст.50 цього Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, зважаючи на те, що виконавче провадження з виконання виконавчого документа, виданого Державною екологічною інспекцією №0б-38н від 28.03.2011 року є завершеним , виконавчий документ повернуто стягувачу згідно постанови державного виконавця від 28.11.2013 року, а виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно ОСОБА_2 знищено за строком зберігання закінчених виконавчих проваджень переданих до архіву, то суд вважає, що арешт з майна позивача слід зняти.

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу, тому існування арештів, накладених на майно боржника є недоцільним, у зв'язку із чим настають відповідні наслідки при завершенні виконавчого провадження.

Тож, з приводу позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з майна, то суд вважає, що така не підлягає до задоволення, оскільки підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є виключними, а в інших випадках арешт знімається за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 в межах виконавчих проваджень з виконання виконавчого документа, виданого Державною екологічною інспекцією №06-38н від 28.03.2011 року.

3.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з Личаківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (ЄДРПОУ 35009358) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 липня 2017 року.