Рішення № 67801526, 19.07.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25560/16-ц

Провадження № 2/522/3076/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ :

26 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та додаткових витрати на його лікування у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, вказуючи, що з жовтня 2016 року відповідач не бере участь у матеріальному забезпеченні їхнього сина.

Позивач просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Надіслана судом судова повістка відповідачу ОСОБА_2, на останню відому судові адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в черговий раз була повернута судові з поміткою пошти про те, що відповідач не з’являється на пошту для отримання судової повістки за залишеним для нього повідомленням пошти, що, на думку суду, свідчить про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та обов’язками й ухиляється від явки до суду, чим створює штучну тяганину у справі.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

03 листопада 2005 року шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 010378 від 03.11.2005 р., виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси.

Як вказує позивач, починаючи з жовтня 2016 року відповідач не бере участі у матеріальному забезпечення їх сина.

Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов’язок батьків утримувати своїх дітей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливим обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Проте позивач не надала суду доказів щодо стану здоров’я її дитини, а також доказів щодо понесених нею витрат на лікування її дитини, як цього вимагає ст. 60 ЦПК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довела свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.

Як вказує позивач, відповідач займається бізнесом, а саме перевезенням вантажів вантажівкою, а відповідач не спростував ці доводи позивача.

Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач має будь-які фінансові зобов’язання та/або що з нього проводяться будь-які стягнення за виконавчими документами, та/або що він має інших неповнолітніх дітей та/або непрацездатних утриманців.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікованої Україною 27.02.1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи правними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що дитина сторін потребує матеріальної допомоги батька, який має можливість надавати їй таку допомогу.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 28.02.1996 р., що зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 26 грудня 2016 року і до досягнення цієї дитиною повноліття – 17 серпня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. щомісячно - у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А. Ільченко