Вирок № 67800239, 19.07.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1595/17

Провадження № 1-кп/496/195/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Богдан Ю.В.,

прокурора Атрощенка С.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно ст. 89 КК України судимості не маючий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2017 року, ОСОБА_4 приблизно о 22.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: с. Троїцьке, Біляївського району Одеської області, вул. Південна, 2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1, наніс декілька ударів кулаками рук по обличчю, голові та тулубу, повалив його на підлогу та наніс декілька ударів ногами по тулубу останнього, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву лівої нирки з утворенням масивної заочеревинної гематоми, яке за ознаками розладу здоров'я, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину, та у відповідності з правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відсоток постійної втрати загальної працездатності дорівнює 60 %, тому встановлено, що вказане пошкодження відноситься до категорії тяжких, а також синець орбіти лівого ока має незначні скороминущі наслідки, що тривають не більше 6 днів і за цим критерієм, відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №61 від 15.03.2017 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 себе винним визнав та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому зазначив, що 21.01.2017 року прийшов до дому потерпілого ОСОБА_1, там вони вживали алкогольні напої та потім потерпілий приревнував до своєї дружини та у них почалась сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1 декілька ударів кулаками рук по обличчю, голові та тулубу, повалив його на підлогу та наніс декілька ударів ногами по тулубу потерпілого. У вчиненому розкаявся. Уточнений цивільний позов потерпілого, а також цивільний позов прокуратури визнав у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 21.01.2017 року до нього прийшов ОСОБА_4, вони вживали алкогольні напої та потім у них почалась сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1 декілька ударів кулаками рук по обличчю, голові та тулубу, а коли він упав, то обвинувачений наніс декілька ударів ногами по тулубу. Потерпілий після цього декілька днів був дома, йому було погано, потім його відвезли до лікарні, де у нього виявили розрив лівої нирки та зробили операцію. Наполягав на своєму уточненому позову, який просив задовольнити.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судових дебатах захисник обвинуваченого ОСОБА_3 просила виключити обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому, а саме: вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, оскільки в матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду № 13 від 25.01.2017 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4, відповідного до якого останній не перебував у стані алкогольного спяніння (Alcotest №00984, 0,00%).

Разом з тим, суд не погоджується з твердженням захисника обвинуваченого з наступних підстав.

Дійсно в матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду № 13 від 25.01.2017 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4, відповідного до якого останній не перебував у стані алкогольного спяніння (Alcotest №00984, 0,00%) (а.с.33), однак вказаний медичний огляд ОСОБА_4 відбувся 25.01.2017 р. о 23.05 годин, а кримінальне правопорушення було скоєно ОСОБА_4 21.01.2017 року. У судовому засіданні обвинувачений сам зазначив, що він був у стані алкогольного спяніння, що також підтвердив у судовому засіданні потерпілий.

Тому суд дійшов до висновку про вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого: той факт, що він згідно ст. 89 КК України судимості не має (а.с.45), за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.38), враховує думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, звертає увагу на те, що обвинувачений відшкодовує шкоду потерпілому, про що свідчить розписка (а.с.49), а також звертає увагу на відношення ОСОБА_4 до вчиненого - визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також враховуючи помякшуючі та обтяжуючі обставини, зазначені вище, суд вважає що, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обовязки.

По справі були заявлені цивільні позові.

Позов Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунальний заклад «Біляївська центральна районна лікарня» до ОСОБА_4 про стягнення на користь Комунального закладу «Біляївська ЦРЛ» коштів у розмірі 7137,45 грн. (а.с.28-30), а також уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення на користь ОСОБА_1 витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1200 грн. та моральну шкоду у розмірі 23800 грн. (а.с.56), то суд дійшов до висновку, що вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, також зазначені позови були повністю визнані обвинуваченим, тому вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді пяті років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунальний заклад «Біляївська центральна районна лікарня» - задовольнити, стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального закладу «Біляївська центральна районна лікарня» (р/р 35413007028312, код ЄДРПОУ 01998704, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеської області) кошти у розмірі 7137,45 грн. (сім тисяч сто тридцять сім гривен сорок пять копійок).

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. та моральну шкоду у розмірі 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) грн.

Запобіжний захід не обирався.

Термін іспитового строку ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 19 липня 2017 р.

Речові докази по справі:

- два паперових пакети, в яких запаковано та опечатано зрізи нігтьових пластин, що належить ОСОБА_4 (а.с. 39) залишити при матеріалах кримінального провадження;

- три паперових пакети, в яких запаковано та опечатано 2 марлевих тампони зі змивами речовини бурого кольору, а також біологічні зразки крові потерпілого ОСОБА_1 (а.с.40) знищити;

- сорочку комбінованого біло-зеленого кольору (а.с. 40) повернути власнику - потерпілому ОСОБА_1;

- джинсові штани (а.с.42) - повернути власнику - ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області ОСОБА_5