Рішення № 6779645, 15.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.09                                                                                           Справа№ 19/171

За позовом:Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі

Позивача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м.Львів,

До Відповідача:ДКП “Центральна міська аптека № 189”, м.Червоноград,

Про:стягнення 4’210,98 грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Байко А.Я. В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

прокурора: не з’явився

позивача: Бондар В.В. –(дов. від 25.09.2009р. №12/1/3436)

відповідача: не з’явився. Представникам сторін, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме: їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Позивача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м.Львів, до Відповідача: ДКП “Центральна міська аптека №189”, м.Червоноград, про стягнення 4’210,98грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 03.08.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 18.08.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Сторони долучити документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалами суду від 18.08.2009р. та 24.09.2009р. розгляд справи відклався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судове засідання 15.10.2009р. з’явився представник Позивача, позовні вимоги підтримав.

В судові засідання 18.08.2009р. та 24.09.2009р. з’являвся представник Прокуратури, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача з’являвся в судове засідання 24.09.2009р., визнав наявність заборгованості перед Позивачем та клопотав про відкладення розгляду справи для добровільного погашення ним боргу, проте станом на 15.10.2009р. заборгованість перед Позивачем не погасив.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Прокуратурою Сихівського району м. Львова проведено перевірку щодо стану дотримання умов Договорів від 16.04.2008р. № 3363 (на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом ДСО при МВСУ) по охороні приміщення для наркотиків аптеки № 245, м. Червоноград, вул. Івасюка, 12, від 16.04.2008р. № 3361 (на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом ДСО при МВСУ) по охороні матеріальної кімнати центральної аптеки № 189, м. Червоноград, вул. Шептицького, 12, від 16.04.2008р. №3362 (на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом ДСО при МВСУ) по охороні аптеки № 245, м. Червоноград, вул. Івасюка, 12, що охоронялись Червоноградським МВДСО УДСО при ГУМВСУ у Львівській області.

На підставі наказу від 23.04.2008р. №303 було укладено Договори від 16.04.2008р. №№ 3361, 3362, 3363.

Оплата за послуги охорони здійснюється “Замовником” відповідно до умов даних Договорів. Сторонами було підписано дислокації і розрахунки до Договорів від 16.04.2008р. (Додатки № 1,2) і протоколи узгодження ціни до Договорів від 16.04.2008р.

Відповідач не виконував свої обов’язки з оплати наданих Позивачем послуг, у зв’язку з чим утворилась заборгованість (за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2009 року) в сумі 4210,98грн.

30.06.2009р. за № 1018/Пв Відповідачу було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, однак Відповідачем борг погашений небув.

Відповідно до Наказу № 297 від 03.07.2009р., в зв’язку із неоплатою за надані послуги охорони,- з 01.07.2009р. Договори №№ 3361, 3362, 3363, від 16.04.2008р. було розірвано та припинено нарахування за послуги охорони.

В термін з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. Відповідачем не було сплачено Позивачу за надані послуги 4210,98 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків і Актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, що скріплені підписом та печаткою Позивача і Відповідача.

Таким чином, Позивач виконував умови Договорів добросовісно та в повному обсязі, в свою чергу, Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання і не виконав умови Договорів, зокрема, не оплатив надані послуги в сумі 4210,98грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (розрахунок ціни позову додається), наказами про укладення та розірвання Договорів.

Доказів оплати наданих послуг Відповідачем не представлено.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. У ст. 901 ЦК України закріплена презумпція відплатності договору про надання послуг. На підставі положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

На підставі п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення 4210,98грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Участь прокурора у справі суд вважає обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст.361 Закону України “Про прокуратуру”: “Підставою для представлення прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою". Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 по справі про організацію тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п.п. 2,3 Резолютивної частини):

- під поняттям "орган", уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави”.

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про міліцію”: “Міліція України –державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань”.

Статтею 7 Закону України “Про міліцію” встановлено, що “міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції”.

Підрозділи Державної служби охорони входять до складу МВС України згідно статті 7 Закону України “Про міліцію” як підрозділ міліції охорони, а організаційна структура Державної служби охорони визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Державну службу охорони при МВС України (далі –Положення), яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. № 615 “Про заходи щодо вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності” (зі змінами та доповненнями), визначені правові засади господарської діяльності підрозділів ДСО. Одним із основних завдань Державної служби охорони є розроблення та здійснення заходів реалізації єдиної на території України концепції охорони об’єктів усіх форм власності та громадян.

Відповідно до змісту пункту 9 Положення, підрозділи Державної служби охорони є органами управління, діяльність яких не має за мету одержання прибутку, а чистий прибуток по підсумках їх фінансово-господарської діяльності –спрямовується на вдосконалення службової діяльності цих підрозділів ДСО, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення служби, здійснення заходів соціального захисту їх працівників. Крім цього, виконуючи поставлені державою завдання по забезпеченню надійної охорони державних (та інших) об’єктів і безпеки громадян, підрозділи ДСО здійснюють свою господарську діяльність на засадах госпрозрахунку виключно на кошти, які надходять по укладених договорах і інших джерел фінансування не мають.

Враховуючи те, що Управління Державної служби охорони при МВС України в Львівській області (далі –Позивач) існує на засадах самофінансування, невиконання суб’єктами господарювання своїх зобов’язань перед Управлінням ДСО перешкоджає нормальному функціонуванню цього підрозділу ДСО, чим завдається шкода інтересам держави.

За таких обставин суд погоджується з обгрунтуванням Прокурором порушень інтересів держави при поданні зазначеного позову та підставністю заявлених позовних вимог в сумі 4210,98грн.

Оскільки спір виник та розглядається з вини Відповідача, судові витрати покладаються на Відповідача в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 509-510, 526-527, 530, 533, 610-612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, -

суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ДКП “Центральна міська аптека” №189 (м. Червоноград, вул. Шептицького, 12, р/р 26009301408645 у ЧВ “Промінвестбанку”, МФО 325376, ЗКПО 05485315), на користь УДСО при ГУМВС України у Львівській області (79019, м.Львів, вул.Липинського,44, індив. податковий номер: 085969513076, ЗКПО 08596956, МФО 325570, р/р 26009511200 в ЛФ ВАТ “Укргазбанк”) 4210,98грн. основного боргу.

3. Стягнути з ДКП “Центральна міська аптека” № 189 (м. Червоноград, вул. Шептицького, 12, р/р 26009301408645 у ЧВ “Промінвестбанку”, МФО 325376, ЗКПО 05485315) на користь державного бюджету 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя