Вирок № 67796011, 18.07.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/948/17

Номер провадження 1-кп/623/130/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

за участю прокурора Квітчатого К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016220320001288 від 05.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюму Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, раніше засудженого:

1)23.09.2009 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ст.ст. 185 ч.3, 309 ч.1,70 КК України до 3 років позбавлення волі;

2)21.10.2013 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ст.ст.185 ч.3, 198, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 24.06.2016 у зв'язку з відбуттям строку покарання,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за вчинення яких в установленому законом порядку не знята та не погашена, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, повторно скоїв аналогічні злочини за наступних обставин.

05.08.2016, приблизно о 01 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, проник на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2, де заволодів мопедом «Suzuki Lets-2», який належав ОСОБА_2, вартістю 8857 грн. згідно з висновком судової авто-товарознавчої експертизи №141 від 21.04.2017, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Крім того, повторно, 14.03.2017 приблизно о 14 годині, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №32 по вул. Сонячній в с. Оскіл Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, заволодів мопедом «Honda Dio», вартістю 8340 грн. згідно з висновком судової авто-товарознавчої експертизи №142 від 21.04.2017, який належить ОСОБА_3 та який останній залишив на вулиці біля огорожі вказаного домоволодіння, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

У сукупності ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав, щиро покаявся, підтвердив обставини вчиненого злочину та повідомив суду, що вирішив заволодіти транспортними засобами, користаючись відсутністю уваги зі сторони власників. Розуміє що його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення і визнає фактичні обставини злочину.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням слухати справу без її участі, обвинуваченого покарати суворо. Цивільний позов не заявляла.

Потерпілій ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, претензій до обвинуваченого не має. Цивільний позов не заявляв.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій згідно ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога та в Ізюмському ОМВК, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, хворіє на заразну форму туберкульозу легенів і в епідеміологічному відношенні для оточуючих є небезпечним, про що свідчать: довідки лікарів нарколога та психіатра, довідка Обласного протитуберкульозного диспансеру № 4, довідка з військкомату, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та особисті свідчення обвинуваченого ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. У відповідності до вимог ч.ч.5,6 ст.314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.

Відповідно до повідомлення інспектора Ізюмського МРВ з питань пробації Сидоренка Є.С. надати досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 орган пробації не може, у зв'язку з коротким терміном, наданим для її підготування.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність тяжкого захворювання.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 - рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості. вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1, беручи до уваги особу винного, зокрема, правовий статус обвинуваченого, те, що він є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності, осудність, соціальний статус, відсутність стійких соціальних зв'язків, посередні характеристики, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судових авто-товарознавчих експертизи № 141 від 21.04.2017 року та № 142 від 21.04.2017 року у розмірі 703 грн.68 коп., що проводились експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня винесення вироку - 18 липня 2017 року.

Речові докази у кримінальному провадженні - Мопед «Honda Dio» вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 під розписку; гумову покришку з колеса, обшивку з сидіння та пластмасову обшивку від мопеду «Suzuki Lets-2» вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2 під розписку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати за проведення авто-товарознавчих експертиз №141 від 21.04.2017 у розмірі 351 грн. 84 коп. та №142 від 21.04.2017 у розмірі 351 грн. 84 коп., а всього - 703 грн.68 коп. (сімсот три грн. 68 коп.) - код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т.Д. Бєссонова