Ухвала суду № 67794829, 18.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3253/17-к

провадження № 1-кп/415/515/17

УХВАЛА

Іменем України

"18" липня 2017 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Комм Я.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240001026 від 21.05.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого: 27.09.1994 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140, 42 КК України (1960 року) до 5 років 06 місяців позбавлення волі; 26.02.1998 Лисичанським міським судом Луганської області ч. 1 ст. 101, ст. 43 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі; 30.10.2001 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 101, ч. 3 ст.206, ст. 42 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі; 02.07.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 187, ст. 69, ч. 3 ст. 296, ч.1 ст. 70 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення волі; 27.05.2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, проживаючого без реєстрації за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Чорноморська, 261,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

09 червня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240001026 від 21.05.2017 року у відношенні ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою суду від 14 червня 2017 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та потерпілих, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Потерпілий, обвинувачений не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та потерпілих.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 23.05.2017 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 спливає, у звязку з чим, під час судового засідання прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2В, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, те що він ніде не працює та не має джерела доходу, неодружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, яка постійно зловживає спиртними напоями, а також негативна репутація обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримує думку прокурора та просить задовольнити клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 не згоден з доводами прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування, суду 5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 23.05.2017 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у скоєнні якого він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_2 являючись працездатною особою не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, міцні соціальні звязки, які б утримували його за місцем проведення судового розгляду відсутні, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, яка постійно зловживає спиртними напоями, а також негативна репутація обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, що свідчить про існування ризику, що перебуваючи на волі останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001026 від 21.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 07 вересня 2017 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, потерпілих, а також свідків та педагога відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України на 60 днів, тобто по 15 вересня 2017 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 15 вересня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копіію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: М.М. Старікова