Ухвала суду № 67794569, 18.07.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1181/17

Провадження № 1-кс/352/219/17

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 липня 2017 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

з участю прокурорів Неміша В.Р., Шутки Л.І.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

секретаря Кукули О.С.

розглянув клопотання заступника начальника СВ Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 2-ої групи, розлученого, раніше не судимого відповідно до вимог ст.89 КК України, громадянина України, непрацюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Клопотання надійшло до суду «18» липня 2017 р.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_2, його захисника,-

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

16.07.2017 року о 21 год 30 хв. ОСОБА_2 було затримано у порядку ст.208 КПК України.

Підозрюваному вручено копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, 18.07.2017 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_2

Прокурор Неміш В.Р.у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 у невстановлений слідством час та за невстановлених слідством обставин, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої слідством особи 2 ручні осколкові гранати Ф-1 дистанційної дії, призначені для ураження живої сили противника в оборонному бою, та девятнадцять набоїв до автоматичної зброї калібру 7,62 мм, виготовлених промисловим способом, які незаконно переніс по місцю свого постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, де у подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу. Крім цього, 16.07.2017 р. близько 10.00 год. по місцю свого постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2, передбачаючи можливість бути викритим працівниками поліції у незаконному поводженні з бойовими припасами, передав на зберігання ОСОБА_6 одну ручну осколкову гранату Ф-1 дистанційної дії, призначену для ураження живої сили противника в оборонному бою, та девятнадцять набоїв до автоматичної зброї калібру 7,62 мм, виготовлених промисловим способом, які ОСОБА_6 переніс по місцю свого постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 та зберігав до моменту добровільної видачі працівникам поліції.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: рапортом-повідомленням сільського голови с. Угринів Тисменицького району ОСОБА_7, протоколом огляду місця події в приміщенні жилого будинку № 71 по вул. Незалежності в с. Угринів Тисменицького району від 16.07.2017 р., протоколом огляду місця події в приміщенні жилого будинку № 6/2 по вул. Військова в с. Угринів Тисменицького району від 16.07.2017 р., заявою ОСОБА_6 про добровільну видачу боєприпасів, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, протоколом допиту свідка ОСОБА_12

ОСОБА_2 затриманий 16.07.2017 р. о 21 год. 30 хв., 17.07.2017 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено безальиернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо обрання запобіжного заходу тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; підозрюваний не визнав вини у вчиненні інкримінованих неправомірних дій.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого неправомірного діяння, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, а саме те, що він раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України, його вік, відсутність міцних соціальних зв'язків з огляду на те, що він розлучений, ту обставину, що він не працює, є інвалідом другої групи; враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, зокрема ризик впливу на свідків, які вказують на вчинення ОСОБА_2 інкримінованих неправомірних дій, при запереченні останнім своєї вини в інкримінованому злочині (п.3 ч.1 ст.177), що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, - приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обовязків та запобігти доведеним ризикам.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою слід обчислювати з моменту його затримання, тобто з 21 год. 30 хв. 16 липня 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 грн.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів, тобто до 21 год. 30 хв. 13 вересня 2017 року.

Розмір застави визначити у межах двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37312032002265 ТУ ДСА України у Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 26289647, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до визначеної службової особи з визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом пяти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя М.М.Хоминець