Вирок № 67792434, 12.07.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4327/15-к

Провадження № 1-кп/175/217/16

Вирок

Іменем України

12 липня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Воздвиженського О.Л.,

за участю: секретаря Єльшиної А.В.,

прокурора Нероди Д.Д.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040440001405 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у сел. Шевченко м. Красноармійська Донецької області, там же зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 06.08.2001 року Донецьким обласним судом за п.п.«а», «е», «і» ст.93, ч.2 ст.140, ч.3 ст.142, ч.2 ст.145, ст.42 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільненого з кримінально-виправної установи 29.01.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 5 місяців 8 днів на підставі ст.81 КК України;

- 10.10.2011 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 01.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 25 днів за ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24.03.2014 року на підставі ст.81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, будучи раніше судимим за умисні злочини, на шлях виправлення не став і в період строку погашення судимостей знову вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 04 липня 2015 року близько 02.00 години він знаходився на території домоволодіння № 19 по вул. Шосейній у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де у нього на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, виник умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 заздалегідь підготував на території вказаного домоволодіння пластикову пляшку легкозаймистої речовини «Розчинник для фарб», з якою прибув до території домоволодіння № 7 по вул. Шосейній у м. Підгородне, де стояв приналежний ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1 сріблястого кольору, підійшов до нього і виплеснув вищевказану рідину на передню частину транспортного засобу, після чого за допомогою наявної у нього запальнички умисно підпалив його, й переконавшись у тому, що автомобіль загорівся та отримав пошкодження, з місця скоєння злочину зник, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду у великих розмірах на суму 111033,09 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України, яке виразилося в умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_3, - раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, має дві незняті та непогашені судимості, за місцем фактичного проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, який після тривалого позбавлення волі за попередніми вироками, не зробив належних висновків і вчинив умисний злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, а також думку прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити реальне покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.194 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов і просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду у розмірі 111000 грн. (а.с.п.10).

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, а тому цивільний позов потерпілого підлягає повному задоволенню, оскільки умисними діями ОСОБА_3 йому завдана така шкода, що підтверджується висновком експерта № 180/15 від 09 липня 2015 року і на момент ухвалення вироку не відшкодована.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 3934,47 грн. (368,28 + 368,28 + 1536 + 923,30 + 738,61), що підтверджується довідками Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.30,35,46,59,60).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.194 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Строк покарання обчислювати з 16 жовтня 2015 року і у строк покарання зарахувати час перебування ОСОБА_3 під вартою з 04 по 07 липня 2015 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього увязнення із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а саме з 04 по 07 липня 2015 року включно, та з 16 жовтня 2015 року по 20 червня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (ІПН невідомий) на користь потерпілого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 111000 грн. (сто одинадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 3934,47 грн. (три тисячі девятсот тридцять чотири гривні 47 копійок) (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу за проведення судових експертиз: № 04/01-62 від 16 липня 2015 року, № 04/01-60 від 14 липня 2015 року, № 70/30-56 від 16 вересня 2015 року, № 70/19-1830 від 01 вересня 2015 року і № 70/19-1831 від 01 вересня 2015 року).

Пластикові пляшки обємом 2,0 л з написом «BON BOISSON» та обємом 0,3 л з написом «Розчинник для фарб на основі уайт спіриту», які по квитанції № 00000112 знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_4 від 04.07.2015 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський