Ухвала суду № 67790667, 17.07.2017, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1448/17

17 липня 2017 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О.С. розглянувши позовну заяву , яка надійшла від ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Громадської організації «Українське обєднання учасників-ветеранів АТО «Фенікс»» про визнання договору позички будівель недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Громадської організації «Українське обєднання учасників-ветеранів АТО «Фенікс»» про визнання договору позички будівель недійсними.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона з ОСОБА_2 є співвласниками обєктів нерухомого майна, а саме:

- двоповерхової будівлі (літ. А-ІІ), розташованої за адресою Рівненська область, Володимирецький район, село Воронки, вул. Озерська,6, бази відпочинку «Воронківське озеро» загальною площею 325,7 кв.м. згідно договору дарування нежитлової будівлі від 31.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 31.03.2009 року під номером 1134 та зареєстрованого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.04.2009 року реєстраційний номер 26239879;

- одноповерхової будівлі (літ Б.-1), розташованої за адресою Рівненська область, Володимирецький район, село Воронки, вул. Озерська,6, бази відпочинку «Воронківське озеро» загальною площею 43,8 кв.м. згідно договору дарування нежитлової будівлі від 31.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 31.03.2009 року під номером 1136 та зареєстрованого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.04.2009 року реєстраційний номер 26239928;

- будівля кухні (літ. В-І), розташованої за адресою Рівненська область, Володимирецький район, село Воронки, вул. Озерська,6, бази відпочинку «Воронківське озеро» загальною площею 14,8 кв.м. згідно договору дарування нежитлової будівлі від 31.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 31.03.2009 року під номером 1138 та зареєстрованого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.04.2009 року реєстраційний номер 26239994;

ОСОБА_2 належить 60/100 часини вказаного майна, а ОСОБА_1 - 40/100 частини майна.

08.07.2017 року позивачці стало відомо, що співвласник майна ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 передав вищезазначені об'єкти спільної часткової власності у повному обсязі громадській організації «Українське об'єднання учасників-ветеранів АТО «Фенікс» в особі голови ОСОБА_5 згідно договору позички будівель № 03/07/2017 від 03.07.2017 року та акту прийому-передачі від 05.07.2017 року, укладеного в м. Костопіль для організації відпочинку та проживання членів громадської організації та їх сімей, без її згоди. Керуючись статями 203, 215, 356, 358 ЦК України просиь суд визнати вищезазначений договір позички недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересів.

У разі пред`явлення позову (подання заяви) необхідно визначити, в який суд позивач або заявник мають звернутися. Це питання вирішує інститут підсудності цивільних справ.

Підсудність це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення цивільних справ, які належать до їх юриздикції.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система судоустрою будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Територіальна підсудність персоніфікує суди щодо розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу у першій інстанції.

ЦПК виокремлює декілька видів територіальної підсудності: загальна, альтернативна, договірна, виключна, за зв`язком справ.

Виключна підсудність це підсудність за деякими категоріями справ на підставі специфіки предмета спору, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.

При цьому в ст. 114 ЦПК України наведено вичерпний перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність і який розширеному тлумаченню не підлягає. До зазначеного переліку, зокрема, відносяться й позови, що виникають з приводу нерухомого майна, які повинні пред'являтися за місцезнаходженням цього майна або основної його частини - ч.1 ст. 114 ЦПК України.

Аналогічне положення міститься у п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до якої, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Наприклад, це позови про право власності на нерухоме майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу визнання недійсними договору позички нежитлових будівель, які розташовані в с.Воронки Володимирецького району Рівненської області, укладеного між відповідачами від 03.07.2017 року.

Таким чином, в даному випадку позов повинен розглядатися за правилом виключної підсудності, а саме відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи вимоги статті 114 ЦПК України позивач звернувся за захистом права до суду із порушенням встановлених чинним ЦПК України правил підсудності, адже розгляд даної справи не відноситься до компетенції Костопільського районного суду Рівненської області, а є компетенцією суду за місцезнаходженням майна, а саме - Володимирецького районного суду Рівненської області.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.114, 121, 210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Громадської організації «Українське обєднання учасників-ветеранів АТО «Фенікс»» про визнання договору позички будівель недійсними повернути позивачеві для подачі позову до належного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_6