Ухвала суду № 67789865, 17.07.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою житлово - будівельного кооперативу «Нектарний» на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан», товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія», треті особи: ОСОБА_6, житлово-будівельний кооператив «Нектарний», про визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан», посилаючись на те, що між ним і його дружиною ОСОБА_6 та ТОВ «Перша українська індустріально-інвестиційна компанія» були укладено договори пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, відповідно до якого відповідач зобов'язувався передати у власність квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 а вони зобов'язувались сплатити вартість об'єктів інвестування. Договором було встановлено, що житловий будинок вводиться в експлуатацію в першому кварталі 2008 року. Діючи відповідно до умов договору інвестор свої зобов'язання виконав своєчасно та належним чином, забудовник же в порушення умов договору свої зобов'язання не виконав і на час звернення до суду відповідач даний будинок не ввів в експлуатацію, не передав у власність інвестора визначені у договорах приміщення, до участі в будівництві за договором із забудовником було залучено ЗАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан», позивач та відповідач за договорами відступлення права вимоги стали сторонами у зобов'язанні за договорами. ОСОБА_6 за договором із сторонами відступила своє право вимоги на користь позивача. Відповідачі порушують права позивача, як інвестора. Позивач просив в судовому порядку визнати за ним майнові права на проінвестовану ним квартиру.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 майнові права на об'єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 54,2 кв.м в під'їзді № 5 на шостому поверсі будинку АДРЕСА_1 Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан», товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі по 275 грн. 60 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник третьої особи ЖБК «Нектарний» просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відносно відповідача порушено провадження у справі про банкрутство та відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 22 вересня 2016 року ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було визнано банкрутом, а тому майнові вимоги необхідно розглядати в порядку господарського судочинства. Господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Суд першої інстанції не звернув увагу на виключну підсудність щодо розгляду цієї справи та в порушення вимог чинного законодавства України ухвалив рішення у справі, хоча повинен був постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2006 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було укладено договір № 135-ОбІн пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку відносно квартири АДРЕСА_1.

17 грудня 2007 року ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було надано довідку про інвестування на 100 % загальної площі об'єкту інвестування по вказаному договору № 135-ОбІн, згідно якої ОСОБА_5 повністю виконав свої фінансові зобов'язання щодо інвестування квартири. Факт оплати також додатково підтверджується квитанціями.

27 травня 2009 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було укладено угоду про розірванню договору № 135-ОбІн, відповідно до якого внесені ОСОБА_5 кошти по договору № 135-ОбІн зараховуються ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» в рахунок оплати по договору № 256-ОбІн/пдр-І.

27 травня 2009 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було укладено договір № 256-ОбІн/пдр-І про виконання робіт з організації будівництва відносно квартири АДРЕСА_2.

27 травня 2009 року ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» було надано довідку про інвестування на 100 % загальної площі об'єкту інвестування по вказаному договору № 256-ОбІн/пдр-І, згідно якої ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повністю виконали свої фінансові зобов'язання щодо інвестування квартири.

27 липня 2009 року між ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія» та ЗАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан» було укладено договір про зміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого ЗАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан» прийняв на себе зобов'язання передати закінчений будівництвом об'єкт інвестування за договором № 256-ОбІн/пдр-І інвестору, якими є ОСОБА_5 і ОСОБА_6

03 березня 2010 року було підписано акт про надання інвестором (ОСОБА_5 і ОСОБА_6) згоди на заміну сторони у зобов'язанні.

16 грудня 2016 року між ПАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан» та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 було підписано угоду про відступлення права вимоги, за якою ОСОБА_6 відступила своє право на частку у проінвестованій згідно договору № 256-ОбІн/пдр-І квартирі ОСОБА_5

Оплата вартості квартири позивачем підтверджується чинними правочинами, відповідно до яких кошти, які були сплачені ОСОБА_5 по договору № 135-ОбІн зараховані забудовником у рахунок оплати по договору № 256-ОбІн/пдр-І, за яким і видано довідку про інвестування на 100 % загальної площі об'єкту інвестування - квартири АДРЕСА_2.

Позивачем, як інвестором повністю виконано зобов'язання за договором № 256-ОбІн/пдр-І, а тому з моменту оплати повної вартості інвестування - 27 травня 2009 року він набув майнові права на відповідний об'єкт інвестування.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, і що підтвердив у суді апеляційної інстанції представник апелянта рішення по суті спору ними не оскаржується, а лише з підстав порушення правил підсудності (підвідомчості), оскільки на його думку даний спір відноситься до компетенції господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.96-97) під час розгляду справи судом першої інстанції третьою особою ЖБК «Нектарний» заявлялося клопотання про закриття провадження у справі з цих підстав.

Ухвалою суду першої інстанції від 23 березня 2017 року у задоволенні клопотання було відмовлено. Ухвала відповідно до ст. 293 ЦПК України не оскаржувалася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В межах розгляду цієї справи перебувають позовні вимоги про визнання майнових прав на об'єкт інвестування, позивач не є суб'єктом господарювання, позов ґрунтується на укладених між сторонами цивільних угодах, тобто спірні правовідносини є цивільно-правовими.

Позивач просить в межах позову захистити його цивільне право, тому в межах цієї цивільної справи вирішується спір про право між фізичною та юридичними особами, який не може розглядатись в межах господарського судочинства, як за суб'єктним складом сторін, так і по суті спірних правовідносин.

Крім того, вимоги апелянта про закриття провадження у справі ґрунтуються на доводах про те, що в судах господарської юрисдикції вирішуються питання щодо визнання обох відповідачів банкрутами.

При цьому апелянт посилається на те, що постановою господарського суду Київської облатсі від 22 вересня 2016 року визнано банкрутом ТОВ «Перша Українська індустріально-інвестиційна компанія». Будь-яких позовних вимог до цього відповідача в позові не заявлено. Ухвалою господарського суду Київської області від 09 лютого 2017 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан». На час розгляду справи судом дане підприємство банкрутом не визнано.

Суд першої інстанції вважав, що в межах цієї справи не вирішуються майнові вимоги до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, тому спір не підпадає під дію п.7 ч.1 ст.12 ГПК України і дана норма права не підлягає до застосування.

Колегія суддів по суті погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують і не можуть бути підставою для скасування законного та обгрунтованого рішення суду, яке по суті апелянтом не оскаржується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу житлово - будівельного кооперативу «Нектарний» відхилити.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: Л.А. Волохов

В.О. Фінагєєв