Рішення № 67787869, 10.07.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа № 911/1649/17

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів", м. Сквира,

до відповідачапублічного акціонерного товариства "Птахофабрика Васильківська", с. Зелений Бір Васильківського району,

про стягнення 280 008,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність №46 від 27.12.2016;

від відповідача:не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів", м. Сквира звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 25.05.2017 №344 до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика Васильківська", с. Зелений Бір Васильківського району, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 280 008,00 грн. за договором №21/02/2017В від 21.02.2017, яка складається з 233 340,00 грн. основного боргу, 46 668,00 грн. штрафу та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №21/02/2017В від 21.02.2017 позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 440 340,00 грн. Однак, в порушення умов договору, відповідач не виконав свого зобов'язання у встановлені строки та частково оплатив вартість поставленої продукції в сумі 207 000,00 грн. Так, позивач твердить, що станом на 25.05.2017 заборгованість відповідача перед позивачем за договором №21/02/2017 В від 21.02.2017 становить 233 340,00 грн. Крім того, позивач твердить, що у звязку із простроченням грошового зобовязання з відповідача належить до стягнення передбачений договором штраф в сумі 46 668,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1649/17 та призначено справу до розгляду на 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 з'явився представник позивача, в усних поясненнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити. Відповідач свого представника в судове засідання 10.07.2017 не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується залученими до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що копія ухвали про порушення провадження від 01.06.2017 отримана відповідачем 09.06.2017.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для прийняття обґрунтованого рішення.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів", м. Сквира (далі - ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів") до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика Васильківська", с. Зелений Бір Васильківського району (далі - ПАТ "Птахофабрика Васильківська"), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 21.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" та публічним акціонерним "Птахофабрика Васильківська" укладено договір поставки №21/02/2017В, відповідно до умов якого:

- продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продовольчі товари, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його за умовами даного договору. Асортимент, ціна, кількість товару узгоджується сторонами на кожну конкретну партію і зазначається в товарних накладних (пункт 1.1 договору);

- поставка товару здійснюється у відповідності з узгодженими замовленнями в частині асортименту, ціни та кількості товару (пункт 2.1 договору);

- розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом оплати 100% вартості товару на розрахунковий рахунок (або готівкою в касу) продавця протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця (пункт 5.1 договору);

- в разі затримки оплати товару згідно виставленого продавцем рахунку покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення вартості неоплаченої частини товару, в разі затримки оплати товару понад 30 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (пункт 8.2 договору);

- даний договір діє з дати його підписання обома сторонами до 31.12.2019 (пункт 9.1);

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, на виконання умов договору поставки №21/02/2017 від 21.02.2017 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 440 340,00 грн. відповідно до видаткових накладних (копії яких залучено до матеріалів справи), а саме:

- видаткова накладна №1136 від 21.02.2017 на суму 89 040,00 грн.;

- видаткова накладна №1206 від 22.02.2017 на суму 85 740,00 грн.;

- видаткова накладна №1220 від 22.02.2017 на суму 93 600,00 грн.;

- видаткова накладна №1221 від 22.02.2017 на суму 85 680,00 грн.;

- видаткова накладна №1228 від 23.02.2017 на суму 86 280,00 грн.;

Відтак, судом встановлено, що постачальник належним чином виконав свої зобовязання з поставки товару за договором поставки №21/02/2017 В від 21.02.2017.

Позивач твердить, що відповідач свого обов'язку з оплати поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед постачальником у сумі 233 340,00 грн.

Як вбачається з долучених позивачем банківських виписок по рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів", відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 207 000,00 грн.

Отже, проаналізувавши подані позивачем первинні документи та здійснивши повторний розрахунок заборгованості, суд встановив, що вартість поставленого та неоплаченого відповідачем товару складає 233 340,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин обовязок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд ухвалою суду від 01.06.2017 зобов'язував ПАТ "Птахофабрика Васильківська" подати документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно договору поставки №21/02/2017В від 21.02.2017. Докази оплати заборгованості відповідачем суду надані не були.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони умовами договору передбачили, що розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом оплати 100% вартості товару на розрахунковий рахунок (або готівкою в касу) продавця протягом 7 днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця (пункт 5.1 договору).

За таких обставин, суд встановив, що строк оплати заборгованості за отриманий від позивача товар є таким, що настав.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 233 340,00 грн. основного боргу за договором №21/02/2017В від 21.02.2017 обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 46 668,00 грн., передбачений пунктом 8.2 Договору.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобовязання, а по-друге, такий штраф за порушення зобовязання має бути передбачений Договором.

Згідно положень пункту 8.2 Договору в разі затримки оплати товару згідно виставленого продавцем рахунку покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення вартості неоплаченої частини товару, а в разі затримки оплати товару понад 30 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем ПАТ "Птахофабрика Васильківська" строку оплати товару, отриманого за спірними накладними, більше ніж на 30 календарних днів, вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 46 668,00 грн. (20% від суми боргу 233 340,00 грн.) є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача ПАТ "Птахофабрика Васильківська" на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" 280 008,00 грн. заборгованості, з яких: основний борг в розмірі 233 340,00 грн. та штраф в сумі 46 668,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика Васильківська" задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Васильківська" (08635, Київська область, Васильківський район, селище Зелений Бір, вулиця Радянська, будинок 19, ідентифікаційний код 05513193)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" ( 09000, Київська область, Сквирський район, місто Сквира, вулиця Київська, будинок 25, ідентифікаційний код 00954544)

233 340,00 грн. (двісті тридцять три тисячі триста сорок гривень нуль копійок ) основного боргу,

46 668,00 грн. (сорок шість тисяч шістсот шістдесят вісім гривень нуль копійок) штраф,

4 200,12 грн. (чотири тисячі двісті гривень дванадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 18.07.2017

Суддя О.В. Конюх