Постанова № 67787675, 18.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017 року Справа № 904/6/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Пінчук Є.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Богачова С.О., довіреність № 837 від 17.05.2017р.;

від позивача: Черненко Є.І., довіреність № 672 від 17.05.2017р.;

від відповідача: Костюк М.В., довіреність № 38 від 12.01.2017р.;

від третьої особи: Савіна О.І., довіреність № 16 від 01.03.2017р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. по справі №904/6/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Кривий Ріг

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3489-ОД від 07.07.2009р. в розмірі 7 139, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі підприємець ОСОБА_5) про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3489-ОД від 07.07.2009р. в розмірі 7 139, 63 грн.

07.02.2017р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (а.с.84).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. по справі №904/6/17 (суддя Петренко І.В.) в задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до підприємця ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної оплати, оскільки відповідачем обов`язок по оплаті орендних платежів виконано в повному обсязі відповідно до умов договору № 12/02-3489-ОД від 07.07.2009р.; додатковий договір щодо оплати орендних платежів у 100% розмірі позивачу, укладений між позивачем та відповідачем лише 10.03.2016р., отже, ризики настання несприятливих наслідків щодо виконання відповідачем свого обов`язку старому кредитору, без письмового повідомлення про заміну кредитора, несе позивач.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. по справі №904/6/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; судом неправильно застосовані норми статті 516 Цивільного кодексу України та пункти договору, додаткової угоди, укладених між сторонами, оскільки 21.10.2015р. відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло і державне підприємство "Придніпровська залізниця", датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" визначено 01.12.2015р., а 18.08.2015р. Міністерством інфраструктури України відповідно ст. 107 Цивільного кодексу України затверджений передавальний акт ДП "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків державного підприємства після його реорганізації шляхом злиття перейшло до ПАТ "Укрзалізниця"; доводи суду відносно неповідомлення відповідача про створення ПАТ "Укрзалізниця" не відповідають дійсності, оскільки таке створення є загальновідомим фактом і відповідна інформація міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, крім того, 26.02.2015р. було укладено додаткову угоду, якою п.10.1 договору викладено у новій редакції в частині його пролонгації з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) ПАТ "Українська залізниця"; листом №НГ-9/1424 від 30.10.2015р. орендарів майна було повідомлено про здійснення державної реєстрації ПАТ "Українська залізниця", в тому числі, і відповідача; господарський суд не взяв до уваги, що до складу комісії по утворенню товариства входив Фонд державного майна України і він повинен був вжити всіх необхідних заходів та дій для того, щоб орендарі не продовжували сплачувати Фонду кошти за майно, на яке він втратив право, та яке увійшло до статутного капіталу залізниці; Фондом державного майна по Запорізькій області було вжито заходів для уникнення нарахування орендної плати за майно, яке увійшло у власність товариства; заміна кредитора фактично не відбулася, а Фонд державного майна лише втратив право на майно, у зв`язку з чим, залізниця мала отримувати з грудня 2015р. вже не 30 відсотків орендної плати, а 100 відсотків; відповідно п. 10.7 договору чинність договору зберігається навіть при зміні орендодавця або його реорганізації; Фонд державного майна України, його регіональні відділення не можуть бути орендодавцями державного майна, яке увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених в процесі корпоратизації.

У відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_5 заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, зазначає, що відповідач виконав повністю свої зобов'язання за договором та сплатив орендну плату первісному кредитору.

Також у відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_5 просить суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вирішити питання щодо визнання додаткових договорів від 10.03.2016р. та 18.03.2016р., укладених між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та підприємцем ОСОБА_5, до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3489-ОД від 07.07.2009р. недійсними.

Проте, обов'язковою умовою застосування п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України є переконлива мотивація суду в необхідності виходу за межі позовних вимог та відходу від принципу змагальності сторін. Крім того, визнання недійсним договору є саме правом, а не обов`язком господарського суду.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на відповідність оскаржуваного судового рішення фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам чинного законодавства, зазначає, що договір оренди укладений безпосередньо з Регіональним відділенням Фонду, як орендодавцем, внаслідок чого зміна власника орендованого майна є істотною умовою і, відповідно до п.10.3 договору, допускається лише за згодою сторін, проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання скаржником пропозицій по заміні орендодавця, при цьому третя особа зверталася як до орендаря, так і до балансоутримувача з пропозицією укласти тристоронню угоду про встановлення належного орендодавця за договором, але вказана пропозиція була проігнорована, що й спричинило спірну ситуацію; посилання скаржника на п.10.7 договору стосовно набуття права власності на спірне майно суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення ПАТ "Українська залізниця", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та статуту ПАТ "Українська залізниця" єдиним власником спірного майна є держава в особі Кабінету Міністрів України, і у разі якщо засновником акціонерного товариства виступає держава, то майно суб`єктів господарювання, заснованих на державній власності, може змінювати державну форму власності лише у разі його приватизації; проведення корпоратизації державного унітарного підприємства в акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства; оскільки майно, передане в оренду, залишилося в державній власності, то Регіональне відділення є належним орендодавцем за спірним договором.

У додаткових поясненнях від 25.05.2017р. позивач наголосив на тому, що фінансово-господарська діяльність підприємства позивача розпочалась з 01.12.2015р., супровідними листами № НГ-9/103 від 10.12.2015р., № НГ-9/57 від 13.01.2016р. позивач направив третій особі зведений перелік майна ДП "Придніпровська залізниця", що внесено до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", та реєстр договорів оренди майна, що увійшло до статутного капіталу позивача; листом від 31.12.2015р. № Ц-1/2-3/885-15 позивач надав Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області реєстри договорів оренди майна, що увійшло до статутного капіталу позивача, для здійснення заходів по зміні орендодавця з 01.12.2015р., тобто, позивачем в повному обсязі підтверджено правонаступництво по договорах оренди, укладених через третю особу; згідно з умовами договорів та додаткових угод до них, пролонгація договорів здійснювалась до моменту створення ПАТ "Українська залізниця", отже, як Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, так і орендарі за договорами знали про створення ПАТ "Українська залізниця".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. по справі №904/6/17 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Кузнецової І.Л. та призначено до розгляду на 25.05.2017р.

З 22.05.2017р. суддя-доповідач по справі Сизько І.А. була тимчасово непрацездатна, отже, судове засідання, призначене на 25.05.2017р., не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.06.2017 року № 781/17 призначено автоматичну зміну колегії суддів в зв'язку зі звільненням судді Джихур О.В.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №904/6/17 від 01.06.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Вечірка І.О.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.06.2017р. справу прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів; судове засідання призначене на 18.07.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.07.2017 року № 1192/17

призначено автоматичну зміну колегії суддів в зв'язку з відпусткою судді Вечірка І.О.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №904/6/17 від 17.07.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. справу № 904/6/17 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.07.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3489-ОД, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: будівля магазину (далі по тексту - майно) площею 141,0 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі державного підприємства "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 28.02.2009 і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 367497,00 грн. (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою продажу продовольчих і непродовольчих товарів, в тому числі товари підакцизної групи; використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - травень 2009 року 5753,16 грн.; орендна плата за перший місяць оренди - липень 2009 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень - липень.

Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 4027,21 грн.;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 1725,95 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 07.07.2009 до 06.07.2010 включно.

На виконання умов укладеного договору за актом приймання-передачі від 07.07.2009 відповідачу передано нежитлове вбудоване приміщення площею 141,0 кв. м.

Протягом дії договору 22.04.2010р., 28.08.2013р., 01.04.2014р., 14.11.2014р. сторонами укладались додаткові угоди щодо зміни умов в частині розміру орендної плати, строку дії договору.

26.02.2015р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна та відповідачем підписана додаткова угода до договору, якою внесені зміни до п.10.1 договору, а саме, дія договору пролонгована з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018р.

10.03.2016р. між ПАТ "Українська залізниця" (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендарем) укладено додатковий договір до договору №12/02-3489-ОД від 07.07.2009р., п.1 якого встановлено, що орендодавцем майна за договором оренди є ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до додаткового договору, пункти 3.1, 3.6 договору оренди викладено в новій редакції, згідно з якою орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 9915,78 грн. без ПДВ.; орендна плата 100% перераховується на рахунок орендодавця; одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 10.1 договору оренди, в редакції додаткового договору, термін дії договору продовжено по 31.03.2016р. включно.

В пункті 11 додаткового договору сторони домовилися, що умови даного додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015; цей додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2016 включно.

10.03.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди) - будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 141,0 кв. м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 20.06.2013р. і становить за незалежною оцінкою 309072,00 грн.

Об'єкт оренди обліковується на балансі СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

18.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, викладений у пункті 10.1 договору, до 30.06.2016 року включно.

31.08.2016р. між структурним підрозділом "Криворізька дирекція залізничних перевезень" та відповідачем підписано акт звіряння розрахунків щодо заборгованості 70% по договору оренди нерухомого майна за грудень 2015 року, січень 2016 та лютий 2016 року, відповідно до якого відповідачу за послуги оренди за грудень 2015 року нараховано 6989,63 грн.; за січень 2016 року - 7052,54 грн.; за лютий 2016 року - 11874,40 грн. Відповідачем 02.06.2016 оплачено 11874,40 грн., 04.07.2016 оплачено 6902,54 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 7139,63 грн. за грудень 2015 року, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Матеріали справи свідчать про те, що заперечуючи проти заявленого позову, відповідач надав суду докази оплати вказаної суми боргу, зокрема, квитанцію №10 від 03.02.2016 на суму 6989,65 грн. (отримувач платежу Фонд держказначейства, призначення платежу - за 12.2015), платіжне доручення №77 від 08.04.2016 на суму 5037,53 грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №185 від 04.07.2016 на суму 6902,54 грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №264 від 08.09.2016 на суму 150,00 грн. (отримувач платежу - позивач), квитанцію №27 від 02.06.2016 на суму 57999,16 грн. (отримувач платежу - позивач). Отже, відповідачем здійснена оплата орендних платежів за грудень 2015 року на користь первісного кредитора - орендодавця, шляхом її перерахування до державного бюджету 03.02.2016 року.

Позивач надав письмові пояснення, в яких визнав, що відповідач вніс орендну плату у розмірі 30% у повному обсязі; станом на 17.02.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 989,63 грн., з урахуванням того, що платіжне доручення №264 від 08.09.2016 на суму 150,00 грн. при поданні позовної заяви позивач безпідставно не врахував (а.с.97-98).

Позивач стверджує, що сплата орендних платежів за грудень 2015 року мала бути здійснена на користь ПАТ "Укрзалізниця" згідно з додатковим договором від 10.03.2016 року, дія якого розповсюджувалася на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 200 встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону, переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства; державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

18.08.2015 року Міністром інфраструктури України затверджено передавальний акт по ДП "Придніпровська залізниця", зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а також, зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

Відповідно до наданих документів майно, що є об'єктом оренди за договором № 12/02-3489-ОД, передано до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

Згідно ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно ст. 85 Господарського кодексу України, ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до пункту 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пунктом 32 Статуту передбачено, що товариство, здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомості, який є предметом договору оренди по справі, зареєстровано за ПАТ "Українська залізниця" 21.09.2016р.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм, зокрема, в частині особливостей утворення ПАТ "Українська залізниця" та вищезазначених фактичних обставин справи, з моменту складання передавального акта та/або акта оцінки майна залізничного транспорту, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", та державної реєстрації зазначеної юридичної особи, остання набула право власності на майно, в тому числі, об'єкт нерухомості, що є предметом оренди за договором № 12/02-3489-ОД.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Аналогічні положення закріплені в частині 2 ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

Умовами пункту 10.7 договору оренди №12/02-3489-ОД встановлено, що перехід права власності на майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).

У даному випадку, судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, в силу вимог закону, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до позивача перейшли права та обов'язки орендодавця по договору оренди №12/02-3489-ОД, в тому числі, і право вимагати сплати орендних платежів, тобто, прав кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до частини 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, відповідно до наведеної норми права, за умови заміни кредитора без згоди боржника, останній має бути повідомлений про такі зміни в суб`єктному складі зобов`язання; якщо внаслідок неповідомлення боржника про здійснену заміну кредитора боржник виконав зобов`язання первісному кредиторові, таке виконання слід вважати належним виконанням, яке припиняє зобов`язання (ст.599 Цивільного кодексу України). До того ж, обов'язок повідомлення боржника про здійснену заміну кредитора покладається на нового кредитора, оскільки саме новий кредитор несе ризик негативних наслідків у вигляді припинення зобов`язання у зв`язку зі здійсненням боржником виконання первісному кредиторові.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні, позивачем не надані ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду докази того, що до здійснення платежу від 03.02.2016р. відповідача було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні, яке виникло за договором оренди № 12/02-3489-ОД.

Враховуючи викладене, виконання відповідачем 03.02.2016р. свого обов`язку на користь первісного кредитора господарський суд правомірно визнав належним виконанням зобов`язання, що виключає підстави для задоволення позову.

Доводи скаржника про загальновідомий факт створення ПАТ "Українська залізниця", вільний доступ до цієї інформації, повідомлення орендарів майна про здійснення державної реєстрації ПАТ "Українська залізниця" листом №НГ-9/1424 від 30.10.2015р. не приймаються колегією суддів, оскільки вказані обставини не звільняють позивача від обов'язку належного повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні відповідно до вимог закону, а вказаний лист не може вважатися належним доказом такого повідомлення в розумінні ст.516 Цивільного кодексу України, оскільки не містить конкретної та чіткої інформації про заміну кредитора за договором №12/02-3489-05 від 07.07.2009р., осіб, які є первісним та новим кредиторами, конкретної дати зміни, тощо. В наведеному листі залізниця лише просить орендарів повідомити про наміри продовження орендних відносин та зазначає, що про порядок переоформлення договорів буде проінформовано (а.с.149).

Доводи скаржника про дії Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області в аналогічних господарських відносинах є безпідставними тому, що не стосуються дослідження обставин у цій справі, не впливають на вирішення спору по суті у даній справі.

Посилання скаржника на п.10.7 договору, відповідно якого реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає чинність для нового власника орендованого майна не впливають на вирішення спору у цій справі. Крім того, матеріалами справи встановлено, що додатковий договір, яким визначений новий орендодавець та встановлений новий порядок оплати (100% розміру орендної плати на користь нового орендодавця) був укладений 10.03.2016р. після здійснення оплати орендарем заборгованості з орендної плати за грудень 2015 року (03.02.2016р.). Отже, оплата орендних платежів за грудень 2015 року проведена відповідачем (орендарем) 03.02.2016р. належним чином, згідно діючого на той час договору оренди в редакції додаткової угоди від 26.02.2015р.

Стосовно взаємовідносин скаржника з Фондом державного майна України по Дніпропетровській області слід зазначити, що у випадку надання боржником виконання первісному кредиторові новий кредитор, при наявності обґрунтованих підстав, має право вимагати від первісного кредитора повернення отриманого від боржника.

Наведені скаржником доводи не спростовують встановлений господарським судом факт належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди.

Господарський суд повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. по справі №904/6/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складений 18.07.2017р.)