Рішення № 6778761, 12.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09                                                                                 Справа № 11/263

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гала-Трейд АВС” в особі Донецької філії, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант ЛТД”, м. Луганськ

про стягнення 18 555 грн. 20 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Данилко О.С., дов. № 128 від 21.10.09.;

від відповідача –Обухова А.М., дов. б/н від 11.11.2009;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 744 від 01.03.2007 в сумі 18555 грн. 20 коп.

Письмовим відзивом від 11.11.2009 позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на шість місяців.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив таке.

01.03.2007 сторонами у даній справі був укладений договір купівлі-продажу № 744 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач у справі (продавець) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) товар (продукцію особистої гігієни), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Умовами пункту 2.1 договору його сторони визначили склади (магазини) покупця, за місцем розташування яких позивач повинен був поставити обумовлений договором товар.

Відповідно до умов пункту 3.2 договору товар оплачується на умовах оплати за реалізований товар через 20 календарних днів.

За наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 27 –89) позивачем відповідачеві був поставлений обумовлений договором товар.

Факт поставки товару на визначені договором склади (магазини) відповідача підтверджений наявними у матеріалах справи зазначеними вище видатковими накладними та відповідачем у справі не заперечується.

Поставлений позивачем товар відповідачем оплачений частково, сума заборгованості склала 18555 грн. 20 коп.

Доказів пової або часткової сплати заявленої до стягнення за позовом заборгованості під час судового розгляду справи відповідачем надані не були.

Вказану суму заборгованості відповідач просить стягнути з відповідача за даним позовом.

09.11.2009 сторонами у справі здійснене звірення взаємних розрахунків, за результатами звірення повноважними представниками сторін складено та підписано відповідний акт звірення, відповідно до якого сума заборгованості відповідача за поставлений позивачем відповідно до умов укладеного сторонами договору товар склала 18555 грн. 20 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором товару, а також наявність заборгованості відповідача у розмірі 18555 грн. 20 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 18555 грн. 20 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У письмовому відзиві від 11.11.2009 на позовну заяву відповідачем заявлене письмове клопотання про розстрочку виконання судового рішення у даній справі строком на шість місяців з щомісячною сплатою 3162 грн. 80 коп.

Клопотання мотивоване відповідачем важким фінансовим становищем підприємства.

Доказів в обґрунтування клопотання відповідачем не надано.

Дослідивши фактичні обставини справи, надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача та необхідність відмови у її задоволенні з таких підстав.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, в розумінні наведеної норми, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до п. 2 роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.96 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську комерційну діяльність (підприємництво) як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, важкий фінансовий стан відповідача не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач у випадку порушення грошового зобов’язання не може посилатись на неможливість його виконання.

Крім того, підлягають врахування і матеріальні інтереси позивача у справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Луганського апеляційного господарського сулу від 16.04.2009 у справі № 11/270.

В обґрунтування клопотання відповідач не надав жодного документу.

Таким чином, у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі слід відмовити за необгрунтованістю.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант –ЛТД», м. Луганськ, кв. Олексієва, буд. 10, код 21763334, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гала –Трейд АВС»в особі Донецької філії, м. Донецьк, вул. Бессарабська, буд. 24, код 33712948, заборгованість за поставлений товар у розмірі 18555 грн. 20 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 185 грн. 55 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –17.11.2009.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко