Постанова № 67787360, 29.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа№ 910/3304/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року

у справі № 910/3304/17 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання права власності на грошові кошти та стягнення 17 137,25 доларів США, що становить 463 434,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - відповідач) про визнання права власності на грошові кошти та стягнення 17 137,25 доларів США, що становить 463 434,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року у справі № 910/3304/17 зупинено провадження у справі №910/3304/17 до вирішення по суті справи №806/5231/15 (за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до Житомирського міського управління юстиції Житомирської області, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Лоханчука Вячеслава Анатолійовича про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування реєстраційних дій і записів) та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, скаржник вказав, що судом першої інстанції не були наведені обставини, які об'єктивно перешкоджали розгляду справи №910/3304/1 по суті заявлених позовних вимог до розгляду адміністративної справи №806/5231/15.

Крім того, скаржник зазначив, що Житомирським окружним адміністративним судом 26.05.2016 року було винесено постанову по справі №806/5231/15, а 05.10.2016 року Житомирським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, якою постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі до провадження.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН" також звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказав, що судом першої інстанції не були наведені обставини, які об'єктивно перешкоджали розгляду справи №910/3304/1 по суті заявлених позовних вимог до розгляду адміністративної справи №806/5231/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН" до провадження.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 29.06.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/3304/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Сулім В.В., суддів: Михальська Ю.Б., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року прийнято апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН" до провадження вищевказаною колегією суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання 29.06.2017 року не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 19.06.2017 року на відповідні адреси та поштовим повідомленням №16908804.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 29.06.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року підлягає скасуванню, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.05.20017 року про зупинення провадження у справі №910/3304/17 до вирішення по суті пов'язаної з нею справи №806/5231/17 та набрання законної сили рішенням (ухвали, постанови) суду у даній справі мотивована тим що, розгляд справи № 806/5231/15 (під час розгляду якої будуть встановлені преюдиційні факти для розгляду справи №910/3304/17) безпосередньо пов'язаний зі справою №910/3304/17.

Відповідно до п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Київський апеляційний господарський суд дослідивши оскаржувану ухвалу дійшов висновку, що остання не містить жодних мотивів неможливості розгляду даної господарської справи без необхідності її зупинення до вирішення по суті та набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі № 806/5231/15.

Так, вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він ухвалив саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Так, у рішенні у справі «Бендерський проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) Європейський руд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Відповідно до п. 3 Висновку Консультативної ради європейських суддів №11/2008) (далі - висновок), чіткі вмотивованість та обґрунтування є основними вимогами до судових рішень та важливим елементом права на справедливий суд.

Виклад мотивів прийняття рішення не лише полегшує розуміння судового рішення та сприяє визнанню сторонами його суті, а й є насамперед гарантією проти нелегітимних рішень (пункт 35 Висновку). Умотивованість повинна засвідчувати дотримання суддею принципів, сформульованих Європейським судом з прав людини (а саме поваги до права на захист та на справедливий суд).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України не вказав відповідні обставини та у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду іншої справи, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, тобто зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Так, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, не врахував вимоги ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року №6-1367цс15. невикористаної

Згідно пункту 4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року №910/3304/17 підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України), оскільки таке порушення призвело до поставлення необґрунтованої ухвали.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до положень ч. ч. 5, 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 4.8 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Житомирі та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЙРОН" - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року у справі №910/3304/17 - скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

Ю.Б. Михальська