Ухвала суду № 67787355, 18.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ сУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

18.07.2017справа № 913/1070/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область на ухвалу Господарського суду Луганської області від05.05.2017 у справі№ 913/1070/16 (суддя Ворожцов А.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Старобільск, Луганська область до правонаступник Відділу освіти Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ, Луганська область Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго», м. Сєвєродонецьк, Луганська областьпро орган виконання судових рішеньстягнення заборгованості 232 785,38 грн. Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2017 задоволено заяву ТОВ «Луганськобленерго» за листом від 06.04.2017 № 45-01/06/04 про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 25 ГПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у справі № 913/1070/16; залучено до участі у господарській справі № 913/1070/16 ТОВ «Луганськобленерго» як правонаступника ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» в межах стягнення з Відділу освіти Лисичанської міської ради заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 2900 грн. 73 коп., інфляційних втрат у сумі 31198 грн 82 коп., 3% річних у сумі 15832 грн. 57 коп., пені в сумі 18285 грн 33 коп., судового збору у сумі 7332 грн. 64 коп., всього 75550 грн. 09 коп.; замінено сторону (стягувача) ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» у процедурі виконання Управлінням Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (накази від 25.01.2017) про стягнення з Відділу освіти Лисичанської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» заборгованості за перетікання реактивної електроенергії в сумі 2900 грн. 73 коп., інфляційні втрати у сумі 31198 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 15832 грн. 57 коп., пені в сумі 18285 грн. 33 коп., судового збору у сумах 3491 грн. 78 коп. та 3840 грн. 86 коп. на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго».

Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області з ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2017 у справі №913/1070/16 не погодилось, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Управлінню Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області строк апеляційного оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2017 у справі № 913/1070/16; прийняти апеляційну скаргу до провадження; скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2017 у справі №913/1070/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Луганськобленерго» у задоволенні заяви №45-01/06/04 від 06.04.2017 про залучення у справі №913/1070/16 правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом пяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Тобто, початок перебігу строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 05.05.2017, за твердженням заявника вказана ухвала отримана ним 13.05.2017, апеляційна скарга надіслана на адресу суду 18.07.2017, тобто зі значним пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження за мотивами того, що він фінансується виключно за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи та не мав коштів на оплату судового збору, які отримав лише 06.07.2017, вважаючи зазначені причини поважними для поновлення пропуску строку подання апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Відповідно до абзацу 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

А також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03).

Таким чином, необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність з рішенням суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 ГПК України.

Як було встановлено, апелянт був обізнаний про наявність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, але протягом тривалого часу (що перебільшує майже в 12 разів наданий законодавством строк на оскарження, з моменту обізнання) не скористався наданим йому процесуальним законом правом на оскарження в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Разом з тим, як зазначено в апеляційній скарзі Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, як територіальний орган Казначейства воно утримується виключно за рахунок державного бюджету. Кошти для сплати судового збору на день подання апеляційної скарги були відсутні, натомість суду апеляційної інстанції будь-яких доказів наявних обставин, про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу апелянтом не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість вчасного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2017 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

Відповідно до п.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на оскарження спірної ухвали.

Отже, судова колегія не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарг, адже він пропущений з неповажних причин.

Враховуючи вищевказані вимоги закону, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для відновлення Управлінню Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 05.05.2017 р., у зв'язку з чим апеляційна скарга Управлінню Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції згідно п. 4 ст. 97 ГПК України.

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2017 у справі № 913/1070/16.

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2017 по справі № 913/1070/16 повернути без розгляду, а справу господарському суду Луганської області.

Додаток: апеляційна скарга № 02-70/767 від 11.07.2017 з додатками на 8 арк., поштовий конверт тільки заявнику.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:О.А. Марченко

ОСОБА_3