Рішення № 6778701, 12.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09                                                                                 Справа № 11/219

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ

до 1-го відповідача - Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми “Алчевськшляхбуд”, м. Алчевськ Луганської області

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промстройуголь”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 371281 грн. 29 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Мукоїд Л.В., дов. № 26-12/08-6 від 26.12.2008;

від 1-го відповідача –не прибув

від 2-го відповідача –Олійник Т.В., дов. б/н від 12.05.2009;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 353796 грн. 48 коп. основного боргу (з урахуванням індексу інфляції), що утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № L200-02/07 від 19.02.2007, а також 14447 грн. 16 коп. пені, 3037 грн. 65 коп. 3% річних.

Перший відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

          Позовні вимоги позивачем обґрунтовані фактом невиконання першим відповідачем у справі зобов’язань за укладеним сторонами договором фінансового лізингу № L200-02/07 від 19.02.2007, а саме фактом несвоєчасного та не у повному обсязі внесення першим відповідачем лізингових платежів, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 344151 грн. 93 коп. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім суми основного боргу на підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 14447 грн. 16 коп., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України –3% річних у розмірі 3037 грн. 65 коп., інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 9644 грн. 55 коп.

В процесі судового розгляду справи письмовою заявою, що надійшла до господарського суду Луганської області 02.10.2009, позивач уточнив (фактично збільшив) позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача 507202 грн. 03 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу, 18493 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 39690 грн. 18 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та 5865 грн. 78 коп. 3% річних.

Заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається господарським судом до розгляду.

Таким чином, кінцевими позовними вимогами є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 507202 грн. 03 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу, 18493 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 39690 грн. 18 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та 5865 грн. 78 коп. 3% річних.

Перший відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи не надав.

Письмовим відзивом від 17.09.2009 на позовну заяву другий відповідач –ТОВ «Промстройуголь», повідомив про припинення колективного підприємства виробничо –комерційної фірми «Алчевськшляхбуд»шляхом приєднання вказаного підприємства до товариства з обмеженою відповідальністю «Промстройуголь». Відзив другого відповідача також підписаний ліквідатором першого відповідача Скляренко В.Є.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

19.02.2007 між сторонами у даній справі був укладений договір фінансового лізингу № L200-02/07 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач як Лізингодавець на підставі умов договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у Специфікації (Додаток № 2 до договору), а відповідач як Лізингоодержувач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у Графіку. На виконання вказаної умов договору його сторонами був складений та підписаний відповідний Графік платежів (а.с. 15).

Разом з цим умовами пункту 5.3 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток ;№ 4 до договору) встановлено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені у Графіку поточні лізингові платежі авансом до 8 числа місяця з урахуванням п. 5.4 договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разу неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Пунктами 6.1 –6.2 Загальних умов фінансового лізингу сторони договору узгодили порядок зімни лізингових платежів і, зокрема, умовами пункту 6.2 визначили, що змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмірі лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Предмет лізингу був переданий позивачем відповідачеві за актом приймання –передачі від 03.05.2007 (а.с. 16).

У період дії договору лізингу позивачем відповідачеві були виставлені рахунки –фактури № L200-02/07/25 від 01.06.2009 на суму 56345 грн. 32 коп., № L200-02/07/24 від 05.05.2009 на суму 57025 грн. 36 коп., № L200-02/07/23 від 01.04.2009 на суму 57106 грн. 69 коп., № L200-02/07/22 від 02.03.2009 на суму 57096 грн. 55 коп., № L200-02/07/21 від 02.02.2009 на суму 57022 грн. 75 коп., № L200-02/07/20 від 02.01.2009 на суму 57043 грн. 14 коп., № L200-02/07/19 від 01.12.2008 на суму 52146 грн. 28 коп., № L200-02/07/26 від 01.07.2009 на суму 56502 грн. 15 коп., № L200-02/07/27 від 03.08.2009 на суму 56913 грн. 79 коп. (а.с. 17 –23, 57 –58).

Вказані рахунки відповідачем у передбачені договором строки сплачені не були, заборгованість склала 507202 грн. 03 коп. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача на свою користь у позовній заяві.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу та факт несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів за вказаний у позові період.

Під час судового розгляду справи відповідачі будь-яких заперечень щодо суми заборгованості за договором та контррозрахунку заборгованості не надали, відомості, викладені позивачем, не спростували.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На підставі умов пункту 5.1 договору з урахуванням приписів ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату лізингових платежів за періоди з грудня 2008 року по липень 2009 року (за кожним з виставлених рахунків) у розмірі 39690 грн. 18 коп., що підтверджено відповідним наданим до матеріалів справи розрахунком (а.с. 66).

Розрахунок суми пені є обгрунтованим, таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому вимога про її стягнення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено також інфляційні нарахування на суму заборгованості за кожним з виставлених на адресу відповідача і перелічених вище рахунків у загальному розмірі 18493 грн. 24 коп. та 3% річних у розмірі 5865 грн. 78 коп.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості є обґрунтованим, а тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 5865 грн. 78 коп. та 18493 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості є такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок першого відповідача –колективного підприємства виробничо –комерційної фірми «Алчевськшляхбуд», з таких підстав.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки державного реєстратора виконавчого комітету Алчевської міської ради Луганської області (а.с. 26 –31) 21.08.2007 до Єдиного державного реєстру внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов’язано з реорганізацією, проте 22.10.2008 державним реєстратором внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.

Приписами п. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, на даний час колективне підприємство виробничо –комерційна фірма «Алчевськшляхбуд»як юридична особа не припинене та знаходиться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб –підприємців. Угоди щодо передачі іншій юридичній особі прав та обов’язків Лізингоодержувача за укладеним першим відповідачем з позивачем договором фінансового лізингу першим відповідачем не укладалися

Таким чином, обов’язок зі сплати лізингових платежів за укладеним з позивачем договором покладений саме на першого відповідача.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі згідно із заявою позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог за рахунок першого відповідача з віднесенням на останнього судових витрат у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі за рахунок першого відповідача - колективного підприємства виробничо –комерційної фірми «Алчевськшляхбуд».

          2. Стягнути з колективного підприємства виробничо –комерційної фірми «Алчевськшляхбуд», Луганська область, м. Алчевськ, вул. Алчевського, буд. 2, код 03329479, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, код 34480657, 507202 грн. 03 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу, 18493 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 39690 грн. 18 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та 5865 грн. 78 коп. 3% річних, витрати зі сплати державного мита у сумі 5712 грн. 50 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. У задоволенні позову до другого відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Промстройуголь», відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання повного тексту рішення –17.11.2009.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко