Рішення № 67786507, 13.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2017 Справа № 904/6226/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп", м. Дніпро Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", м. Дніпро Дніпропетровської область

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 4 698 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги №б\н від 23.05.2017, адвокат

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №20/09/16-2 від 20.09.2016 року, представник

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

Від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №б\н від 08.02.2017 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 4 698 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 77311 від 01.04.2016 укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними на загальну суму 4 698 000,00 грн.:

- № 02 від 02.02.2017 на суму 104 400,00 грн.;

- № 03 від 04.02.2017 на суму 104 400,00 грн.;

- № 04 від 04.02.2017 на суму 76 560,00 грн.;

- № 05 від 07.02.2017 на суму 174 000,00 грн.;

- № 06 від 07.02.2017 на суму 27 840,00 грн.;

- № 07 від 07.02.2017 на суму 118 320,00 грн.;

- № 08 від 09.02.2017 на суму 208 800,00 грн.;

- № 09 від 09.02.2017 на суму 55 680,00 грн.;

- № 10 від 09.02.2017 на суму 146 160,00 грн.;

- № 12 від 11.02.2017 на суму 278 400,00 грн.;

- № 13 від 11.02.2017 на суму 34 800,00 грн.;

- № 14 від 11.02.2017 на суму 90 480,00 грн.;

- № 15 від 14.02.2017 на суму 522 000,00 грн.;

- № 16 від 14.02.2017 на суму 111 360,00 грн.;

- № 17 від 14.02.2017 на суму 139 200,00 грн.;

- № 19 від 16.02.2017 на суму 174 000,00 грн.;

- № 20 від 16.02.2017 на суму 62 640,00 грн.;

- № 21 від 16.02.2017 на суму 250 560,00 грн.;

- № 22 від 18.02.2017 на суму 69 600,00 грн.;

- № 24 від 21.02.2017 на суму 139 200,00 грн.;

- № 25 від 21.02.2017 на суму 34 800,00 грн.;

- № 26 від 23.02.2017 на суму 139 200,00 грн.;

- № 27 від 23.02.2017 на суму 48 720,00 грн.;

- № 28 від 23.02.2017 на сумку 174 000,00 грн.;

- № 30 від 25.02.2017 на суму 243 600,00 грн.;

- № 31 від 25.02.2017 на суму 27 840,00 грн.;

- № 32 від 25.02.2017 на суму 90 480,00 грн.;

- № 33 від 28.02.2017 на суму 348 000,00 грн.;

- № 34 від 28.02.2017 на суму 118 320,00 грн.;

- № 35 від 28.02.2017 на суму 132 240,00 грн.;

- № 36 від 02.03.2017 на суму 69 600,00 грн.;

- № 37 від 02.03.2017 на суму 6 960,00 грн.;

- № 38 від 02.03.2017 на суму 90 480,00 грн.;

- № 39 від 04.03.2017 на суму 20 880,00 грн.;

- № 40 від 04.03.2017 на суму 41 760,00 грн.;

- № 41 від 04.03.2017 на суму 222 720,00 грн.

15.03.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" укладено договір факторингу № Ф15/03/2017-01-Ф відповідно до якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" передало грошові кошти в розпорядження ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" за плату, а останній відступає своє право грошової вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" за договором № 77311 від 01.04.2016 на суму 4 698 000,00 грн.

15.05.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" укладено договір № ВП1505 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором відповідно до якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" передало (відступило) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" своє право за договором № 77311 від 01.04.2016 з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, а саме загальну суму права вимоги, що становить 4 698 000,00 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" набуло право вимоги до відповідача за договором № 77311 від 01.04.2016.

Відповідач заперечує проти позовних вимог оскільки вважає, що договір про надання послуг факторингу № Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.2016 укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем", договір про відступлення права вимоги № ВП1505 від 15.05.2017 укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" є такими, що порушують право позивача в частині визнання належного кредитора. Відповідач зазначає, що недотримання сторонами у договорі цесії вимог законодавства, ставить під сумнів належне набуття права позивачем вимагати стягнення заборгованості по договору № 77311. З огляду на те, що відповідач не надав позивачу та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" будь якої згоди на уступку права вимоги по договору постачання № 77311, відповідач вважає, що договір цесії укладений між повивачем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" не узгоджується з нормами ст. 516 Цивільного кодексу України, що не дає змоги відповідачу визначитися із законним кредитором з метою належного виконання своїх зобов'язань по договору постачання № 77311, оскільки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" та позивачем при укладенні договору цесії не було дотримано норми цивільного законодавства.

Крім того, відповідач звертає увагу на недотримання ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" вимог законодавства при укладенні договору про надання послуг факторингу № Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.2016. Відповідач стверджує, що умова п.3.2 договору факторингу не узгоджується з частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України. При укладенні договору факторингу, не дотримано норми статті 631 Цивільного кодексу України та норми ст. 180 Господарського кодексу України, відповідач стверджує, що зазначене вище призвело до неузгодженості пункту 8.1 договору факторингу з нормами законодавства. Також, при укладенні договору факторингу не дотримано загальні норми Цивільного кодексу України щодо встановлення прав сторін на здійснення певних дій у разі неналежного виконання обов'язків по договору, що призвело до неузгодженості пунктів 2.4, 3.3 договору факторингу з нормами законодавства.

15.06.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про залучення його в судову справу № 904/6226/17 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Підставою звернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" в даний судовий процес є порушення права заявника в частині укладення між ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" договору факторингу № Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.2017 та подальшого укладення між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" договору цесії № ВП1505 від 15.05.2017, які мають всі ознаки фіктивності наслідком укладення яких є невиконання рішення господарського суду по справі №904/1079/17.

Також ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" надані заперечення на позовну заяву де вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" не підлягають задоволенню, оскільки договір на підставі якого у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" виникло право вимоги дебіторської заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ ОСОБА_3", є укладеним для приховування намірів уникнення виконання рішення суду № 904/1079/17.

27.06.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" надана правова позиція щодо предмету спору де вказує, що задоволення позову по даній справі буде сприяти вирішенню всіх спірних ситуацій щодо взаємних заборгованостей між учасниками даного судового процесу. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" повідомило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" про відступлення права вимоги листом від 12.05.2017 та передало всі оригінали документів, що стосуються заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем". Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" передало зазначене право вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" позивачу за договором № ВП1505 від 15.05.2017. Таким чином, на думку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", відповідно до вказаних договорів позивач має право отримати задоволення своїх вимог від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет". Укладений ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" договорів факторингу, жодними чином не створює перешкод для стягнення цієї заборгованості, адже він передбачає в обмін на передання права вимоги фінансування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" на загальну суму 4 698 000,00 грн. Єдиною перепоною для отримання цих коштів є небажання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" сплачувати борг, що є умовою, відповідно до п.3.2 договору факторингу, для здійснення фінансування підприємства.

27.06.2017 позивачем надані письмові пояснення де вказує, що належними доказами підтверджується повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за договором факторингу №Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.2017 та договором від 15.05.2017 №ВП1505 з наданням підтверджувальних документів про відступлення права вимоги грошових зобов'язань та його обов'язок сплати суми боргу по договору № 77311 від 01.04.2016 у розмірі 4 698 000,00 грн. на користь позивача. Крім того, враховуючи відсутність порушення прав відповідача у зв'язку з укладенням договору факторингу №Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.2017 та договору №ВП1505 про відступлення права вимоги від 15.05.2017, ці договори не можна вважати оспорюваними правочинами або такими, що не породжують правових наслідків для їх сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 1083 Цивільного кодексу України та п.11.2 договору №ВП 1505, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" мала безумовне право на відступлення права вимоги на користь позивача, що не передбачає згоди на це боржника (відповідача). Правова конструкція ст. 1077 Цивільного кодексу України передбачає можливість відступлення права вимоги клієнтом під зобов'язання фактора передати грошові кошти, а не тільки під фактичну передачу. Також позивач зазначає, що законом або домовленістю сторін не визначено істотними умовами договору факторингу такі умови як умови щодо припинення права фактора вимагати сплати боргу від боржника та умови щодо поновлення клієнтом свого права вимоги до боржника. Тому відсутність таких умов у договорі факторингу не вказує на його неукладеність або недійсність. Відповідно до вказаних обставин, враховуючи те, що у відповідача дійсно існує заборгованість у сумі 4698000,00 грн., підтверджена первинними документами, яка до цього часу не сплачена, право на отримання якої має позивач відповідно до наданих суду договорів факторингу та відступлення права вимоги, які є чинними, недійсними за рішеннями суду не визнавалися, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

29.06.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" надані заперечення на позовну заяву де вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" не підлягають задоволенню, оскільки договір на підставі якого у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" виникло право вимоги дебіторської заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", є укладений для приховування намірів уникнення виконання рішення суду № 904/1079/17. Сторонами по договору факторингу не було вчинено будь яких дій щодо виконання умов правочину, позивач стверджує, що зазначений договір було укладено з метою подальшого передання права вимоги дебіторської заборгованості, яка виникла на підставі договору № 77311, тобто зазначений договір не було спрямовано на настання правових наслідків, що обумовлені таким договором. Крім того, вищевикладене підтверджується розрахунком позивача по договору № ВП1505, від імені якого діяв керівник підприємства ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", що свідчить про приховування справжніх намірів про ухилення від виконання рішення суду. Також третя особа повідомляє, що звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів щодо протиправних дій посадових осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" за ознаками кримінального злочину передбаченими нормами ст. 190 Кримінального кодексу України, за результатом розгляду яких 22.03.2017 внесені відомості до ЄРДР за номером 12017040650001068.

Також ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" надані пояснення де зазначає, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" просліджується чіткий родинний взаємозв'язок, який використовується ОСОБА_5 з метою укладання фіктивних договорів факторингу та цесії наслідком укладення яких є ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак".

06.07.2017 позивачем надані пояснення де вказує, що сам по собі факт існування родинних відносин між представниками або засновниками суб'єктів господарювання, якщо б такі мали місце, не вказує на фіктивність правочинів, що укладаються між такими суб'єктами господарювання. Ключовим у цьому питанні є саме умисел сторін на створення інших правових наслідків, ніж передбачено правочином, а не суб'єктний склад представників або засновників цих осіб. Таким чином, на думку позивача, надані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" копії не можна вважати письмовими доказами в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та вони не підтверджують висновки, які робить третя особа, та наразі є сумнівною заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак", а відтак і взагалі зв'язок з даною справою.

06.07.2017 відповідачем надані пояснення де зазначає, що поштова квитанція, на яку позивач посилається, як на доказ належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за договором № 77311, не може бути доказом направлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" поштового відправлення на адресу відповідача. Відповідач не заперечує, що дійсно отримував поштовий лист з таким номером, але відправником зазначеного листа був безпосередньо позивач. На думку відповідача, матеріалами справи підтверджуються доводи третьої особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" про наявність ознак фіктивності в укладених договорах факторингу та договорі цесії між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" в частинні наявності певної змови між зазначеними вище юридичними особами щодо виконання процесуальних дій по заміні кредитора, що ставить під сумнів визначення особи, яка має право вимоги за договором постачання, чим порушує право відповідача на добросовісне виконання своїх зобов'язань перед законним кредитором.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 13.07.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору №77311 від 01.04.16, та додаткових угод до нього, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (постачальник), останній зобов'язався в порядку та строки встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 місяців ( п.10.1 Договору).

На виконання умов договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" було поставлено товар на загальну суму 4 698 000,00 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими накладними, замовленнями на поставку, товарно-транспортними накладними (а.с 54-198 том 1).

Згідно п.3.1. Договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобовязаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня поставки.

Оскільки вказані накладні датовані у період з 02.02.17 по 04.03.17, то строк оплати настав по всім накладним за вказаний період.

Отже, у відповідача виникла заборгованість перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" у сумі 4 698 000,00 грн.

Разом з тим, 15.03.17 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (клієнт) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" (фактор) було укладено договір факторингу №Ф15/03/2-17-01-Ф. Згідно даного договору фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові своє право грошової вимоги до ТОВ "АТБ-Маркет" за договором №77311 від 01.04.16, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, на загальну суму права вимоги, що становить 4 698 000,00 грн.

Відповідно до п.2.1. Договору факторингу право вимоги за основним договором, що передається, вважається переданим та наступає з моменту підписання цього договору.

Згідно п.3.1. Договору Фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі 4 698 000,00 грн. без ПДВ, яка сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта в установленому графіком розрахунків розмірі та строк з обов'язковим послідуючим зарахуванням боржником грошових коштів на рахунок нового кредитора у встановленому графіком розрахунків розмірі та строк.

В пункті 3.4. Договору сторони встановили, що винагорода фактора за надання послуг факторингу за цим договором складає 10 000,00 грн. та підлягає сплаті клієнтом на користь фактора протягом шістдесяти банківських днів з моменту укладення цього договору.

Після підписання сторонами цього договору, клієнт зобов'язаний надіслати боржнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги за основним договором, але не пізніше 15.05.17 (п.2.4. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.8.1. Договору). Згідно п.8.3. Договору Фактор має право на наступне відступлення прав грошової вимоги за основним договором, третім особам без погодження з Боржником або іншими особами з моменту укладання цього договору.

На виконання умов договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "Грінем" та ТОВ "Юнікап КС" було підписано акт від 15.03.17 приймання-передачі документів згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги за договором №77311 від 01.04.16 та оригінали документів, що підтверджують право вимоги клієнта до ТОВ "АТБ-Маркет".

Окрім того, 15.05.17 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" (новий кредитор) укладено договір №ВП1505 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором. Згідно умов даного договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги за договором №77311 від 01.04.16, укладеним між ТОВ "Юнікап КС" та ТОВ "АТБ-Маркет", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, а саме, на загальну суму права вимоги, що становить 4698000,00 грн., а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором на суму, що зазначена в цьому пункті даного договору з моменту укладення цього договору (п.2.1, 2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1.6 Договору первісний кредитор зобов'язується протягом 5 робочих днів з моменту переходу до нового кредитора ОСОБА_6 вимоги надіслати боржнику ОСОБА_6 вимоги до якого відступлені новому кредитору, письмові повідомлення про відступлення новому кредитору ОСОБА_6 вимоги. Підтвердженням належного повідомлення боржника про відступлення первісним кредитором права вимоги новому кредитору є докази його відправлення боржнику.

Ціна договору складає 51 074 грн. (п.4.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.2 Договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Як визначено пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу, оскільки статтею 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Що стосується договору факторингу, то відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно з п.2 ст. 527ЦК України кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що обовязок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непредявлення такої вимоги.

Пунктом 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у нормі згаданої статті Цивільного кодексу України визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Згідно, п.3.2 Договору факторингу №Ф15/03/2017-Ф встановлено, що фінансування фактором клієнта передбачене п.3.1. даного договору вважається належним до сплати фактором лише в разі виконання боржником сум та строків сплати заборгованості.

При цьому, сторонами не виконувалися умови договору факторингу, зокрема п.3.1, 3.4 договору, а саме: не надано доказів фінансування фактором клієнта, доказів перерахування винагороди фактору та не надано доказів повідомлення боржника, в строк до 15.05.17, про відступлення права вимоги за основним договором.

На виконання п. 2.4. договору факторингу позивач надав до матеріалів справи ксерокопію повідомлення від 12.05.17р. про відступлення права вимоги від імені ТОВ "Юнипак КС" направленого на адресу відповідача, з ксерокопією опису вкладення та поштового чеку від 16.06.17р. з зазначенням номеру рекомендованого листа № 4908002002759 від 16.06.17р.(т.2 а.с. 68-69, 72). При цьому, доказів отримання даного повідомлення боржником до матеріалів справи не долучено.

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Грінем" та ТОВ "Юнипак КС" договір № Ф15/03/2017-01-Ф від 15.03.17 не є договором факторингу, оскільки за вказаним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, тому відсутні підстави вважати, що метою укладення даного договору є отримання прибутку. Тобто, за змістом договору факторингу, сторонами фактично було укладено договір відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо інше не суперечить договору та не заборонено законом.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 8.18 Договору №77311 від 01.04.16 передбачено обов'язок постачальника не передавати (не уступати) третім особам права вимоги за даним договором без попередньої письмової згоди покупця.

Згідно п. 10.3 Договору №77311 від 01.04.16 встановлено, що цей договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Тобто сторонами умовами договору було встановлено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до інших осіб допускається виключно за умови письмового погодження покупця.

Отже, передача права вимоги, належної ТОВ "Юнипак КС" можлива лише за умови отримання письмової згоди від боржника (відповідача).

Доказів надання відповідачем такої згоди суду не надано. Сторонами також не надано доказів змін умов договору шляхом підписання додаткової угоди, як передбачено п.10.3 Договору №77311 від 01.04.16.

Таким чином, п. 8.18 договору №77311 встановлено заборону на вчинення вказаної вище дії без попередньої письмової згоди на те ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет". За відсутності такої згоди, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" не мало прав на укладання договору факторингу № Ф15/03/2017-Ф від 15.03.15 та передавати право вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Грінем", яке в свою чергу не мало права на укладання договору №ВП1505 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором від 15.05.17 та передачі права вимоги ТОВ "Беседер Групп".

Відповідно до статей 33, 34 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Беседер Груп" не доведено наявності підстав та виникнення у останнього права вимоги стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальності "АТБ-Маркет" суми заборгованості у розмірі 4 698 000,00 грн. за договором №77311 від 01.04.16, укладеним між ТОВ "Юнипак КС" та ТОВ "АТБ-Маркет".

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2017

Суддя ОСОБА_7