Постанова № 67786468, 13.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року Справа № 918/1212/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Сибіга О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Березнівського "Райагробуд"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 рокуу справі№ 918/1212/15Господарського судуРівненської областіза заявоюБерезнівського "Райагробуд"

до Дочірнє підприємство "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальність "Західресурси"

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальність "Плеяда-Плюс" про скасування рішення третейського судуВ засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідача:Грабовський В.А.- третьої особи:Лазарчук М.В., Чупрун Р.В.ВСТАНОВИВ:

Березнівського "Райагробуд" (заявник) звернувся до Господарського суду Рівненської області з заявою про скасування рішення третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20 грудня 2006 р. у справі № 36/06-П.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 (суддя Горплюк А.М.) заяву Березнівського "Райагробуду" про скасування рішення третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20 грудня 2006р. у справі № 36/06-П задоволено.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" від 20.12.2006 р. у справі № 36/06-П.

Місцевий господарський суд, встановивши, що рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2015р. по справі №918/868/15 задоволено позов Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуду" про визнання недійсним третейської угоди та визнано недійсною з моменту її укладення третейську угоду, укладену 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник", керуючись ст. 35, п. 3 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки третейську угоду визнано судом недійсною.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 (судді: Петухов М.Г., Гулова А.Г., Розізнана І.В.) ухвала господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 скасована.

В задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до відповідача Березнівського "Райагробуд" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 - відмовлено.

Апеляційний господарський суд в обґрунтування своїх висновків навів, зокрема такі мотиви: «Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 918/868/15 … частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_8, в задоволенні позову в частині визнання недійсною третейської угоди, укладеної 01.09.2006 р. між Березнівським "Райагробудом" та дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник", щодо передачі на вирішення третейським судом спору щодо об'єкту нерухомого майна - деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - відмовлено …»; « … судами під час розгляду справи № 918/868/15 не було встановлено підстав для скасування третейської угоди від 01.09.2006 р., колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до відповідача Березнівського "Райагробуд" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 слід відмовити».

Заявник не погодився з судовими рішеннями та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, ухвалу місцевого господарського суду залишити без зміни.

Заявник вважає, що за змістом норм ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване в тому числі з тієї підстави, якщо третейську угоду визнано недійсною компетентним судом) та ст. 122-5 ГПК України (рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо третейську угоду визнано судом недійсною), враховуючи наявність рішення господарського сулу Рівненської області від 03.09.2015 року у справі №918/868/15 про визнання недійсною з моменту її укладення Третейської угоди, укладеної 01 вересня 2006 року між Березнівським «Райагробудом» та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду «Будівельник», в частині не скасованій постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 918/868/15, передбачені наведеними нормами підстави для скасування рішення третейського суду існують.

Тов "Плеяда-Плюс" у поясненнях доводи скарги заперечує, доводить відсутність порушеного суб'єктивного права заявника, яке б підлягало судовому захисту, вважає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Сибіга О.М. касаційна скарга Березнівського "Райагробуд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 29.06.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.06.2017 розгляд справи відкладено на 13.07.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник" було укладено третейську угоду.

Відповідно до вказаної третейської угоди спір про право власності на нерухоме майно (в тому числі щодо визнання недійсними правоустановчих документів на спірне майно, законності володіння майном, інше), а саме: деревообробний цех (лісопильний цех, столярний цех; залізобетонний полігон; розчинно-бетонний вузол (всі три об'єкти знаходяться за адресою: АДРЕСА_1) сторони вирішили передати на остаточний розгляд до Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід", що знаходиться за адресою: 34400, мікрорайон Будівельників, 18, корпус 3, к. 39, місто Кузнецовськ Рівненської області.

20 грудня 2006 року Постійно діючим третейським судом при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" прийнято рішення у справі № 36/06-П (суддя Прокопчук О.М.) за позовом Дочірнього підприємства Березнівського Райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, згідно якого: задоволено позов ДП "Будівельник" в повному обсязі; Визнано за Дочірнім підприємством Березнівського райагробуду "Будівельник" право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 деревообробний цех, Е-1, загальною площею - 414,8 м. кв.; залізобетонний полігон, Ж-1, загальною площею - 947,6 м. кв.; розчинно-бетонний вузол, Є-2, загальною площею - 416,1 м. кв.; стягнуто з Березнівського "Райагробуду" на користь ДП "Будівельник" судовий збір в сумі 500,00 (п'ятсот гривень).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 р. у справі №918/868/15 задоволено позов Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуду" про визнання недійсним третейської угоди. Визнано недійсною з моменту її укладення третейську угоду, укладену 01 вересня 2006 року між Березнівським "Райагробудом" та Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 918/868/15, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 р. було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_8, в задоволенні позову в частині визнання недійсною третейської угоди, укладеної 01.09.2006 р. між Березнівським "Райагробудом" та дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду "Будівельник", щодо передачі на вирішення третейським судом спору щодо об'єкту нерухомого майна - деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - відмовлено, в решті рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 р. у справі №918/868/15 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави скасування рішення третейського суду передбачені ст. 122-5 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Третейська угода була предметом розгляду у справі № 918/868/15.

Як вбачається із судового рішення у згаданій справі: «Підставою недійсності спірної третейської угоди позивач зазначає те, що ОСОБА_9, який її підписав, не мав повноважень директора ДП Березнівського райагробуду "Будівельник", оскільки збори засновників Березнівського райагробуду не приймали рішення про обрання такої особи на посаду директора. Іншою самостійною підставою недійсності угоди, позивач зазначає її невідповідність вимогам ст. 6 Закону України "Про третейські суди", в редакції, чинній на час укладення угоди, зокрема, в частині передачі на вирішення третейського суду спору щодо визнання недійсним правовстановлюючого документу на спірне майно, яким у даному разі є свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.06.2005 року, видане на підставі рішення Виконавчого комітету Березнівської міської ради №52 від 30.05.2005 року, тобто органу.

Дійшовши висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_9 на підписання спірного договору, через відсутність рішень про призначення його директором ДП Березнівського райагробуду "Будівельник", колегія суддів приймає до уваги те, що вказаний висновок був зроблений судом без дослідження матеріалів справи третейського суду, яка була витребувана судом апеляційної інстанції, та в якій міститься витяг з наказу №2 по Березнівському ДП "Будівельник", згідно якого ОСОБА_9 був прийнятий на роботу з 20.09.2002 року директором ДП "Будівельник" в порядку переведення із райагробуду.

Отже, судом встановлено, що в період укладення спірного договору, ОСОБА_9 перебував на посаді директора, відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України був вправі представляти інтереси підприємства у відносинах з іншими юридичними особами, і відповідно до положень статуту не мав будь-яких обмежень на укладення спірного договору, що свідчить про помилковість протилежного висновку суду першої інстанції».

Таким чином, у справі № 918/868/15 було вставлено, що ОСОБА_9 перебував на посаді директора, був вправі представляти інтереси підприємства у відносинах з іншими юридичними особами, і відповідно до положень статуту не мав будь-яких обмежень на укладення спірного договору, а тому третейська угода від 01.09.2006 р. не могла бути визнаною недійсною з цієї підстави.

Касаційна інстанція, приймаючи до уваги наведені апеляційним господарським судом мотиви («…підстави скасування рішення третейського суду не є безумовними, а застосовуються у кожному конкретному випадку в залежності від обставин окремої справи»; «…визнання третейської угоди недійсною лише може бути підставою для скасування рішення третейського суду, тобто визнання недійсною третейської угоди не є обов'язковою підставою для скасування рішення третейського суду»), в цьому контексті приходить до наступних висновків.

Встановлений вищезазначеними нормами законодавства перелік підстав для скасування рішення третейського суду має вичерпний характер і передбачає як підстави, наявність яких підлягає доказуванню стороною, щодо якої прийнято відповідне рішення, так і підстави, які встановлюються компетентним судом.

Диспозитивність правового регулювання означає, що ініціатива у виникненні, зміні та припиненні правовідношення залежить головним чином від учасників спірного правовідношення, які розпоряджаються процесуальними правами, а так само спірним матеріальним правом.

Встановлюючи перелік підстав для скасування рішення третейського суду та одночасно вказуючи на диспозитивний їх характер, закон спрямований на надання компетентному суду можливості приймати рішення, що найбільше відповідає основоположному принципу «верховенства права».

В даному випадку, з врахуванням встановлених законом меж судівського розсуду, які є підставами для скасування рішення третейського суду, судом апеляційної інстанції обґрунтовано звернуто увагу, що під час розгляду справи № 918/868/15 не було встановлено підстав для скасування третейської угоди від 01.09.2006.

Інший підхід, зокрема формальне залишення рішення суду першої інстанції без зміни в решті, оскільки в іншій частині третейська угода не впливала та не порушувала прав особи (апелянта), що оскаржувала судове рішення у справі № 918/868/15, не узгоджується з основоположними принципами справедливості, добросовісності, розумності (ст. 3 Цивільного кодексу України), стабільності цивільно-правового обігу, неприпустимості здійснення права на шкоду правам та свободам інших осіб (ст. 13 ЦК України).

Враховуючи, що у справі № 918/868/15 не було встановлено підстав для скасування третейської угоди від 01.09.2006 р., колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла правильного висновку, що в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "України-Захід" від 20.12.2006 р. у третейській справі № 36/6-П за позовом Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до відповідача Березнівського "Райагробуд" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 слід відмовити.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини у своїй судовій практиці «… судове рішення може бути скасовано винятково для виправлення помилки дійсно істотного значення для судової системи»; «… принцип правової визначеності можна відкласти осторонь не заради правового пуризму, а для того, щоб виправити помилку, що має істотне значення для судової системи».

Доводи скаржника зводяться до вимоги скасувати оскаржувану постанову лише з огляду на існування формальної умови (залишення в іншій частині без зміни судового рішення у справі № 918/868/15 про недійсність третейської угоди), що касаційна інстанція розглядає як правовий пуризм, а не доведення суттєвої судової помилки, тому в задоволенні скарги відмовляє.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Березнівського "Райагробуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року залишити без задоволення. 2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 918/1212/15 Господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.М. Сибіга