Рішення № 6778423, 10.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.09                                                                                 Справа № 1/133

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Малого приватного підприємства "Гофр", м. Луганськ

про стягнення 13 823 грн. 19 коп.

в присутності представників:

від позивача – Калашнікова Г.Л., юрисконсульт, дов. № 98-д від 15.12.08,

від відповідача – Воєйковська І.А., гол.бухгалтер, дов. № 59 від 09.10.09

в с т а н о в и в:

позивачем, МКП "Теплокомуненерго", заявлені вимоги про стягнення з відповідача, МПП "Гофр", основного боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 12091,17 грн., інфляційних втрат у розмірі 413,47 грн., 3% річних у розмірі 153,01 грн. та пені у розмірі 1165,54 грн., за договором поставки теплової енергії № 491 від 22.05.06 та судові витрати.

Відповідач, МПП "Гофр", у листі від 08.10.09 за № 58 вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на таке.

·          Фактично заборгованість складає 1153,28 грн., враховуючи часткове погашення боргу за тарифами 2008 року без урахування тарифів на приєднання до теплових мереж.

·          Відповідач отримував теплову енергію від насосів, що розташовані у котельній з комунікацій, що належать ТОВ "Світоч" та МПП "Гофр", тому застосування тарифу за приєднання до теплових мереж, який було введено рішенням виконкому Луганської міськради від 24.06.08 № 188 є неправомірним.

У судовому засіданні 10.11.09 представник відповідача надав до матеріалів справи копію платіжного доручення № 220 від 09.11.09 про сплату за теплову енергію в сумі 1153,28 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 491 від 22.05.06, за яким він здійснював поставку теплової енергії відповідачу за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38, а відповідач згідно з п. 3.2.7 договору зобов'язався оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 5-денний строк з дня їх отримання.

Відповідач сплачував отриману теплову енергію за період з січня по липень 2009 року у неповному обсязі, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за відповідачем обліковується заборгованість станом на 01.09.09 у розмірі 12091,17 грн.

Позивач додає, що у зв'язку з підвищенням фактичних витрат він змушений був підвищити тарифи на виробництво, транспортування та постачання тепла, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Луганської міськради від 24.06.08 № 188 Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари.

Крім того, цим рішенням затверджено перехід до розрахунків за двоставковими тарифами, що є тарифами на послуги теплопостачання, які складаються з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. В свою чергу приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем, а кількість спожитого тепла обчислюється приладом обліку теплової енергії або за відповідним розрахунком.

Відповідно до рішення виконкому Луганської міськради № 303 від 13.10.08 зміни до тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води крім населення набирають чинності з моменту опублікування цього рішення (15.10.08), а відповідно до рішення виконкому Луганської міськради від 24.02.09 № 51 встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари для бюджетних установ набирає чинності з 01.01.09.

Зважаючи на це, відповідачу було направлено листа за № 15/42-7/753 від 08.08.08 щодо зміни тарифів та з метою досудового врегулювання спору –претензію № 61-С від 09.06.09 на суму 12167,80 грн. та у зв'язку з непогашенням заборгованості позивач звернувся з цим позовом до суду.

Пунктом 7.2.6 договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату наданих послуг у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що складає відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку 1165,54 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 153,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 413,47 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та відповідача, суд вважає наступне.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 491 від 22.05.06, за яким позивач здійснював поставку теплової енергії відповідачу за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38, а відповідач згідно з п. 3.2.7 договору зобов'язався оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 5-денний строк з дня їх отримання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як випливає з суті спірного договору обов'язок щодо виконання грошового зобов'язання з боку відповідача повинен виконуватися шляхом перерахування передплати у розмірі 50% планових нарахувань, здійсненої відповідачем до 25 числа поточного місяця (п. 6.3), а остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10-го числа наступного місяця (п. 6.4).

Підставою для оплати теплової енергії є виставлені позивачем рахунки, які повинні бути направлені відповідачу поштою або вручатися під підпис.

Матеріали справи містять копії рахунків за січень –липень 2009 року та докази направлення цих рахунків відповідачу (а.с. 40 –53).

Позивач стверджує, що за період з січня по липень 2009 року відповідач не здійснював оплату теплової енергії у повному обсязі за отриманими рахунками.

Матеріали справи містять копії платіжних доручень № 158 від 07.08.09 на суму 743,28 грн., № 181 від 11.09.09 на суму 570,0 грн., разом на суму 1313,28 грн. (а.с. 66) про сплату за теплову енергію за рахунком № 1417 від 04.03.09 (а.с. 42), яка позивачем при подачі позову не була врахована (розрахунок суми заборгованості а.с. 7). Суд вважає, що цей факт не вплинув на правильність розрахунку інфляційних втрат, оскільки вони нараховані за січень –липень 2009 року (а.с. 8).

Разом з тим, при розрахунку 3% річних (а.с. 9) за період з 11.07.09 по 01.09.09 (53 дні), позивач виходив із суми боргу 790,33 грн., які склали 3,44 грн., без врахування оплати 7 серпня 2009 року за п/д № 158 на суму 743,28 грн.

Враховуючи фактичні обставини справи розрахунок 3% річних за період з 11.07.09 по 01.09.09 повинен бути зроблено наступним чином:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%11.07.200907.08.200927790,331.75 ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3%07.08.200901.09.20092547,050.10 За вказаний період 3% річних повинні складати 1,75 грн. + 0,10 грн. = 1,85 грн. При розрахунку пені (а.с. 10) за період з 11.07.09 по 11.08.09 (32 дні), та за період з 12.08.09 по 01.09.09, яка склала сумарно 24,56 грн. (15,24 + 9,32), позивачем також не враховано оплату 7 серпня 2009 року за п/д № 158 на суму 743,28 грн. Враховуючи фактичні обставини справи розрахунок пені за вказані періоди повинен бути зроблено наступним чином:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ11.07.200907.08.200927790,3312.86 ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ07.08.200911.08.2009447,050.11 ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ12.08.200901.09.20092047,050.53 Таким чином, за період з 11.07.09 по 01.09.09 сума пені за прострочення оплати рахунку № 1417 від 04.03.09 повинна складати 13,50 грн. (12,86 + 0,11 + 0,53). Після звернення з цим позовом відповідачем було частково сплачено за квитанцією № 10702791 від 07.10 на суму 1100,0 грн. (а.с. 65), а за платіжним дорученням № 220 від 09.11.09 –1153,28 грн.

Оскільки під час розгляду цієї справи відповідачем частково сплачено борг в загальній сумі 2253,28 грн., в цій частині провадження у справі слід припинити.

Суд не приймає доводи відповідача щодо належної сплати за отримане тепло та неправомірності застосування до нього підвищених тарифів та тарифів за приєднання до теплових мереж, враховуючи наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 статті 632 Кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.04, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії (абз.7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 4 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання (ч. 5 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Положення про те, що й при укладенні господарських договорів на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, встановлено також в статті 179 ГК України.

Цим же кодифікованим актом врегульована можливість визначення ціни у господарському договорі в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.180 ГК України), та встановлення відповідно до закону державних цін на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів (ч. 2 ст. 191 ГК України), яким відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про природні монополії" № 1682 від 20.04.00 - є позивач у справі.          З наведеного вбачається, що тариф на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування, а не узгоджується сторонами у договорі.

Як свідчать матеріали справи, рішенням виконкому Луганської міськради від 24.06.08 № 188 Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари, опублікованим в місцевій газеті "Жизнь Луганска" № 26 від 25.06.08 були затверджені тарифи на послуги теплопостачання та перехід до розрахунків за двоставковими тарифами.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 1313,28 грн., який не було враховано позивачем та 2253,28 грн. під час розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, МПП "Гофр", м. Луганськ, вул. Леніна, 38, код 21815870, на користь позивача, Луганського МКП "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, код 24047779, суму боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 8524,61грн., інфляційні втрати у розмірі 413,47 грн., 3% річних у розмірі 151,42 грн. та пеню у розмірі 1154,48 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –124,97 грн., інформаційно-технічні витрати –213,36 грн.

3. В частині позову щодо стягнення боргу у розмірі 1313,28 грн., 3% річних у розмірі 1,59 грн. та пені у розмірі 11,06 грн. –відмовити.

4. Щодо стягнення боргу у розмірі 1153,28 грн. провадження у справі припинити за відсутністю спору.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 16.11.09.

Суддя                               А.Г.Ворожцов