Рішення № 6778385, 13.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.09                                                                                 Справа № 8/203пн

За позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, м. Луганськ,

до 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

          2.Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ, -

про визнання права власності.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Стельмах М.В. –провідний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №ВДЗР/3949 від 25.12.08 року; Ур Є.В. –юрисконсульт, - довіреність №ВДЗР/3948 від 25.12.08 року;

від 1-го відповідача – Лесніков М.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №01/03-30/5995/0/2-09 від 22.10.09 року;

від 2-го відповідача –Ващенко Ю.К. –заступник начальника юридичного відділу, - довіреність №20-01 від 19.06.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі –ГУ МВСУ, - позивач) просить:

1)визнати за державою Україна право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 5а, балансоутримувачем якого воно (ГУ МВСУ) є, до складу якого входять:

          літ. А-2 –адміністративно-лабораторний комплекс науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України у Луганській області, з прибудови літ А-1-1, А-2-1, з тамбурами літ. а, а-1, а-2, а-3, а-4; з вхідним ганком літ. а-5 –загальною площею 2705,7 кв.м;

літ. Б.В.Г – павільйони; І –замощення; №1 –огорожа.

2)зобов’язати посадових осіб Луганської міської ради видати позивачу свідоцтво про право власності на цей об’єкт.

          Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 12.10.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 13 жовтня до 30 жовтня 2009 року та з 30 жовтня до 13 листопада 2009 року –з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

          До початку судового засідання, призначеного на 13.11.09 року, від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі, мотивуючи його тим, що, незважаючи на те, що вищезгаданий об’єкт нерухомого майна є власністю позивача, виконавчий комітет Луганської міської ради відмовляє йому у видачі свідоцтва про право власності на нього

          Представник 1-го відповідача позов не визнав, мотивуючи це наступним:

          1.Як сказано у довідці Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»за №2222 від 19.11.08 року, спірний об’єкт нерухомого майна перебуває у стані реконструкції та є об’єктом незавершеного будівництва, а тому згідно ст. 331 Цивільного кодексу України позивач має право вважати себе тільки власником матеріалів, обладнання, тощо

          2.Позивач невірно вказав причини відмови йому з боку виконкому Луганської міської ради у видачі свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомості.

          3.Вимога позивача про зобов’язання судом посадових осіб Луганської міської ради видати ГУ МВСУ свідоцтво про право власності є незаконною з огляду на її невідповідність чинному законодавству (ст. 331 Цивільного кодексу України; Тимчасовому положенню про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року за №7/5), оскільки, у разі задоволення судом позовних вимог, рішення суду буде правовстановлюючим документом на спірний об’єкт нерухомості (відзив на позов за вих. №б/н від 30.10.09 року).

          Представник 2-го відповідача вважає позов законним та обґрунтованим (відзив на позовну заяву від 13.10.09 року за вих. №10-01-06361), однак вважає, що його безпідставно залучено до участі у цій справі в якості 2-го відповідача.

          І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          09.03.04 року Фонд державного майна України та Міністерство внутрішніх справ України видали спільний наказ №452/236 «Щодо передачі державного майна у Харківській та Луганській областях», згідно якому споруду колишнього дитячого садка №99, яка розташована за адресою: місто Луганськ, квартал Ленінського комсомолу, яка не увійшла до статутного фонду Холдингової компанії «Луганськтепловоз»і знаходиться на балансі останньої, - передано до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (п.1.2).

          Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області (далі –РВ ФДМУ) та Управлінню МВС України у Луганській області (його правонаступником згідно наказу МВС України від 13.02.09 року №54 є Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (а.с.29-36)) доручено здійснити приймання-передачу вищезазначеного державного майна у порядку, встановленому Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 року №1482 у місячний термін з дня підписання цього наказу (п.3) (а.с.9).

          На виконання цього наказу Управлінням МВСУ у Луганській області 08.04.04 року видано наказ №216 «Про передачу державного майна», на підставі якого було створено комісію з приймання-передачі вищезазначеного об’єкту нерухомості (а.с.16).

          20.04.04 року спільна комісія у складі представників УМВСУ та РВ ФДМУ склали та підписали акт приймання-передачі споруди колишнього дитячого садка №99, розташованого за адресою: місто Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.

          Згідно цьому акту УМВСУ було передано будівлю 1986 року введення в експлуатацію; будівельний об’єм –9565 куб.м, площа забудови –1943,46 кв.м; площа земельної ділянки, на якій знаходиться споруда, становить 0,1 га.

          Цей акт затверджено заступником Міністра внутрішніх справ України Поважнюком В.Г. (а.с.17).

          Позивач спірне нерухоме майно утримує на своєму балансі з 2004 року, що підтверджується документами первісного бухгалтерського обліку, у т.ч. інвентарною карткою №1 обліку основних засобів в бюджетних установах (а.с.38); станом на 30.10.09 року об’єкт має балансову вартість 1579057,00 грн. (а.с.37).

          Як вбачається з матеріалів справи (довідка Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації (далі –БТІ) від 19.11.08 року за №2222), рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.11.02 року №291/54 позивачу було надано дозвіл на реконструкцію нежитлової будівлі під розміщення науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВСУ у Луганській області (колишня будівля дитячого садка №99, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Ленінського комсомолу.

На підставі листа Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 16.09.08 року за №01-20/1174, переданій в управління позивача будівлі присвоєно поштову адресу: місто Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 5-а.

Належність об’єкта нерухомості не відома, так як правовстановлюючий документ до реєстрації не доданий (а.с.8).

          Дослідження судом змісту цієї довідки показало, що вона не містить твердження, що згаданий у ній об’єкт нерухомості є незавершеним будівництвом.

З урахуванням цієї обставини ГУ МВСУ у Луганській області 12.08.09 року звернулося до виконавчого комітету Луганської міської ради з листом №10/718 - про видачу свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомості, що є предметом спору по цій справі, - однак виконавчий комітет відмовив у його видачі (вих. №И 01/03-11/4812/0/2-09 від 20.08.09 року), пославшись на те, що будівля, яка знаходиться у м. Луганську, кв. Ленінського комсомолу, 5-а, знаходиться у стані реконструкції та є об’єктом незавершеного будівництва, а тому документи про право власності на такі об’єкти видає вищезгадане БТІ. Цим же листом міськвиконком рекомендував ГУ МВСУ як балансоутримувачу звернутися до суду, рішення якого буде підставою для реєстрації права власності на об’єкт (а.с.7).

          Вказаний лист став підставою для звернення ГУ УМВСУ з цим позовом до суду.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.Згідно ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України ( далі –ЦКУ)правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦКУ встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 Цивільного кодексу).

          Як сказано у ч. 1 ст. 319 цього Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

          Частиною 1 ст. 321 ЦКУ встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Об’єкт нерухомого майна, що є предметом спору по цій справі, належить до державної власності.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.

          По справі у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, доведено, що позивач правомірно отримав в управління спірне нерухоме майно.

Як сказано у ст. 328 ЦКУ, право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

          Частиною 1 ст. 386 ЦКУ встановлено одну з основоположних засад захисту права власності, а саме: держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

          Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Позивач володіє спірним нерухомим майном на правах оперативного управління.

          Як встановлено статтею 137 Господарського кодексу України (далі –ГКУ) правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

          Таким чином, позивач правомірно та з достатніх підстав звернувся до суду з цим позовом, який в частині визнання права власності підлягає задоволенню у повному обсязі.

          2.Що стосується позовних вимог про зобов’язання посадових осіб Луганської міської ради видати позивачу свідоцтво про право власності на цей об’єкт, то ця позовна вимога належить до категорії адміністративних спорів (ст.ст.17-19 Кодексу адміністративного судочинства України) та не підвідомча господарським судам, з огляду на що провадження у цій частині позову підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

          Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача (згідно поясненню позивача).

          Останній при зверненні з цим майновим позовом до суду державне мито сплатив не у повній сумі.

Так, згідно платіжному дорученню №2920 від 14.09.09 року позивач сплатив до Державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн.

Пунктом «а» ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»встановлено, що за розгляд господарським судом майнового спору сплачується державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, при ціні позову в 1.579.057,00 грн. державне мито підлягало сплаті у сумі 15790,57грн., - а тому сума його недоплати становить 15705,57 грн. (15790,57 грн. –85,00 грн.), - яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,16,316-319,321,328,386,392 Цивільного кодексу України, ст. ст.20,137 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,п.1ч.1 ст.80 та ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити частково.

           2.Визнати за Державою Україна (балансоутримувач –Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області) право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 5-а (п’ять-«а»), до складу якого входять:

          літ. А-2 –адміністративно-лабораторний комплекс науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України у Луганській області, з прибудовами літ А-1-1, А-2-1, тамбурами літ. а, а-1, а-2, а-3, а-4; вхідним ганком літ. а-5, –загальною площею 2705,7 кв.м;

літ. Б,В, Г –павільйони; І –замощення; №1 –огорожа.

          Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на цей об’єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

          3.Щодо решти позовних вимог провадження по справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          4.Судові витрати покласти на позивача.

          5.Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Луганській області, ідентифікаційний код 08592129, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Луначарського, 38, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, банк –ГУ ДКУ у Лугнанській області, одержувач –УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582, КБК - 22090200, символ банківської звітності –095, - державне мито у сумі 15705 (п’ятнадцять тисяч сімсот п’ять) грн. 57 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 13.11.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 16 листопада 2009 року.

          Суддя                                                                                                    А.П.Середа