Ухвала суду № 67783650, 18.07.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/212/2017

Номер справи 243/4220/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» липня 2017 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю: - секретаря судового засідання Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. ст.1,12 ГПК Україниспори за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб в тому числі й іноземних, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів, в тому числі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено зазначені норми ЦПК України та наголошено, що вирішуючи питання про відкриття провадження, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна позиція викладена і в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року, у справі №6-745цс15, в якій роз'яснено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

В таких випадках, згідно цього ж пункту вказаної Постанови, на підставі, серед іншого, ст. 16 ЦПК суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

У зв'язку із тим, що в одній і тій самій справі нерідко беруть участь як юридичні так і фізичні особи, які є кредитором, боржником, поручителем, заставодавцем, майновим поручителем тощо, Верховний Суд України в узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних І правовідносин від 24 жовтня 2011 року в п.1 розділу «Складні процесуальні питання, що виникають при вирішенні справ з кредитних правовідносин» наголосив на тому, що при з'ясуванні питання щодо належності справи до розгляду в порядку цивільного судочинства суд має керуватися вимогами статей 15, 16 ЦПК України, відповідно до яких суди розглядають справи, що стосуються цивільних правовідносин, і при цьому не повинні допускати об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Частиною 1 ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 3 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Так, зокрема, господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій і порук належить до фінансових послуг. Стаття 1 цього ж Закону визначає, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Тобто порука, надана на платній основі в цілях отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, є фінансовою послугою.

Таким чином, між позивачем та відповідачами - Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» виникли господарські правовідносини щодо надання фінансових послуг, спори з приводу яких повинні розглядатися, згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, в порядку господарського судочинства.

При цьому, позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за Договором поруки, тобто позовні вимоги до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» мають різний предмет та, відповідно, різні підстави для їх вирішення.

Тобто предметом спору за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення боргу є різні самостійні договірні відносини, що мають розглядатися за правилами цивільного та господарського судочинства.

Відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України необхідно повідомити Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», що розгляд його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми боргу віднесено до юрисдикції господарських судів.

Відтак, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог до юридичних осіб - слід закрити.

Керуючись ст.ст.15, 16, 205, 206, 209, 210 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення боргу, в частині позовних вимог до юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» - провадженням закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного Суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_2