Постанова № 67782874, 17.07.2017, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/2529/17

Провадження № 2-а/237/65/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.17 року м.Курахове

Мар'їнського району Донецької області

Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Сметаняк О.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну праву за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо припинення виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 21.02.2017 року, як особі, яка доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку.

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо утримання з виплат щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, раніше виплачених сум щомісячної адресної допомоги на ОСОБА_1, як особі, яка доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку.

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 21.02.2017 року, як особі, яка доглядає за дитиною трирічного віку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 21.02.2017 року, у зв'язку із народженням сина ОСОБА_3 та здійснення догляду за дитиною до досягнення трирічного віку вона звернулась з заявою до відповідача про призначення щомісячної адресної допомоги з урахуванням змін у складі сім'ї. Відповідачем було призначено адресну допомогу у розмірі 2210 гривень по 884 гривень на двох дітей, а саме сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_2 та 442 гривні на позивача.

Проте у травні місяці позивачу було перераховано 884 гривні адресної допомоги та утримано 1326 гривень за два місяці.

З повідомлень відповідача за № Ч-3 від 05.05.2017 року та № 1602/02 від 05.05.2017 року, позивачу стало відомо про те, що виплата адресної допомоги позивачу була припинена відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, та листа Мінсоцполітики від 09.03.2017 року відповідно, якого право на призначення адресної допомоги внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний період, не має, так як виплата допомоги була припинена у першому періоді призначення адресної допомоги. Позивач посилається на обставини того,що їй було роз'яснено, що розмір адресної допомоги з 01.03.2017 року по 08.06.2017 року складатиме 1768 гривень, тобто по 884 гривень на двох дітей та підстав для його перегляду не має.

Представником відповідача надані письмові заперечення, в яких позовні вимоги відповідач не визнав, просить залишити без задоволення. В письмових запереченнях відповідач зазначив, що грошова допомога призначена позивачу за заявою від 21.02.2017 року у зв'язку із народженням 15.02.2017 року сина ОСОБА_3.

Відповідач зазначає, що останнім проведено перерахунок адресної допомоги, починаючи з 01.03.2017 року по 08.06.2017 року в розмірі по 884 гривні на доньку ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3, та на позивача в розмірі 442 гривні, як особі, яка доглядає за дитиною трирічного віку, тобто всього 2210 гривень.

Разом із тим відповідач із посиланням на п. 3, 7 Постанови № 505 та лист Мінсоцполітики від 09.03.2017 року № 61/0/106-17/221, зазначив, що право на призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний період, не передбачено, так як виплата допомоги була припинена у першому періоді призначення адресної допомоги. Крім того відповідач посилається на обставини того, що особам працездатного віку, яким грошова допомога припинена відповідно до п. 7 Порядку 505 на наступний строк не призначається.

Ухвалою від 21.06.2017 року, відповідно до ст. 183-2КАС України, відкрито скорочене провадження по справі.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини в межах предмету доказування зазначає наступне.

З заяви позивача від 27.04.2017 року вбачається, що остання звернулась до відповідача з інформаційним запитом в якому просила повідомити про наявність рішень про відмову у виплаті щомісячної адресної допомоги та надати копію відповідного рішення, надати роз'яснення нарахування адресної допомоги з 01.03.2017 року (а.с. 17).

З листів УПСН Мар'їнської районної державної адміністраціїв Донецькій області від 05.05.2017 року за № Ч-3 та 05.05.2017 року за № 162/02-02 вбачається, що допомога призначена з 01.03.2017 року по 08.06.2017 року та складатиме 1768 гривень, тобто по 884 гривень на двох дітей та підстав для її перегляду не має, виплату позивачу припинено на підставі п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, та листа Мінсоцполітики від 09.03.2017 року, так як виплата допомоги була припинена у першому періоді призначення адресної допомоги з 12.12.2014 року по 11.06.2015 року (а.с.34, 35).

З паспорту позивача вбачається, що остання перебуває в шлюбіз ОСОБА_5, шлюб зареєстровано 13.12.2016 року Мар'їнським ВРАЦС (а.с. 8)

З довідок про взяття на облік особи внутрішньо переміщеної особи № 14430228658 від 01.02.2017 року та 1443028059 від 01.02.2017 року, 1443028928 від 01.02.2017 року ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_2, сина ОСОБА_3 взято на відповідний облік, адреса фактичного проживання/перебування позивача та її доньки та сина АДРЕСА_1 (а.с. 09, 11).

В свідоцтві про народження ОСОБА_2 від 14.04.2008 року в графі мати вказано ОСОБА_1, зі свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого 16.02.2017 року в графі мати вказано позивача ОСОБА_1.(а.с. 10).

З трудової книжки позивача Серії НОМЕР_1 та довідки виданої Мар'їнським міським центром зайнятості вбачається, що позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю, та позивач перебувала в центрі зайнятості на обліку з 16.09.2016 року по 03.05.2017 року (а.с. 12).

Проаналізувавши докази в сукупності суддя зазначає, що позивачу ОСОБА_1 призначалась допомога в наступному порядку, а саме: з12.12.2014 року по 11.02.2015 року в розмірі 442,00 грн., з 12.02.2015 року по 11.04.2015 року в розмірі 221,00 грн., саме на позивача ОСОБА_1, із врахування змін у складі сім'ї на доньку ОСОБА_2 допомога виплачувалась з 01.01.2015 року по 11.02.2015 року в розмірі 1326 гривень, з 12.02.2015 року по 11.04.2015 року в розмірі 1105 грн., з 12.04.2015 року та до дня подання заяви у зв'язку із народженням сина, тобто до 21.02.2017 року в розмірі 884,00 грн., саме на доньку ОСОБА_2

Після народження сина ОСОБА_3 допомога позивачу за заявою від 21.02.2017 року була призначена з 01.03.2017 року та по 08.06.2017 року в розмірі 884 гривень на двох дітей та на позивача в розмірі 442 гривні, всього 2210 гривень.

У зв'язку із припиненням виплат на підставі на п. 7 Постанови № 505 та листа Мінсоцполітики від 09.03.2017 року № 61/0/106-17/221, позивачу припинено нарахування виплат в розмірі 442 грн., а розмір допомоги на двох дітей склав по 884 гривні, а всього 1768 гривень.

Судом застосовується законодавство на час виникнення правовідносин, а саме на час звернення із заявою від 21.02.2017 року.

Суддя зазначає, що відповідачем разом із запереченнями до суду не надано рішень про відмову позивачу у припиненні виплат адресної допомоги за її запитом від 27.04.2017 року, не надано до суду обґрунтованого розрахунку утримання нарахованої адресної допомоги позивачу за період з 01.03.2017 року по 08.06.2017 року, зазначені дії відповідача не ґрунтуються на вимогах ст. 19 Конституції України, відтак суддя розглядає справу на підставі наявних доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року (редакція на час звернення із заявою), визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Суддя зазначає, що, зазначена норма містить виключення для громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Відтак позивач є особою, яка доглядає за дитиною, яка не досягла трирічного віку на неї не розповсюджується обмеження встановлені п. 7 Порядку № 505, незалежно від того, що їй в квітні 2015 року була припинена така виплата відповідно від п.7 Порядку № 505, крім того, позивач після народження сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до відповідача саме з заявою в порядку визначеному п. 3, тобто саме за новими обставинами призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, що узгоджується із пунктом 3 Постанови 505 і не заперечується відповідачем.

Враховуючи, що позивачу було призначено адресну допомогу після народження сина ОСОБА_3 за заявою від 21.02.2017 року, саме з 01.03.2017 року, в розмірі по 884 гривень на двох дітей та на позивача в розмірі 442 гривні, всього 2210 гривень, а в подальшому 442 гривні, які було нараховано та виплачено позивачу, а потім було припинено та утримано за два місяці, суддя вважає дії відповідача в припиненні виплат за заявою від 21.02.2017 року, які фактично відбулись 01.03.2017 року, такими що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до п. 2, 3, 7 Порядку № 505 (редакція на час звернення із заявою), визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, з дня звернення за її призначенням, оскільки позивач доглядає за дитиною трирічного віку.

Також суддя зазначає, що дії відповідача щодо утримання з позивача виплат за період з 01.03.2017 року по 08.06.2017 року із посиланням на п. 7 Постанови КМУ № 505 та лист Мінсоцполітики від 09.03.2017 року № 61/0/106-17/221, є такими, що не ґрунтується на вимогах закону, а саме ст. 46 Конституції України.

Щодо листа Мінсоцполітики суддя вважає, що лист має виключно внутрішній характер та не може бути безумовною підставою для припинення та утримання адресної допомоги позивачу.

Таким чином, дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, які виразились у припиненні виплат щомісячної адресної допомоги для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 21.02.2017 року, до досягнення дитиною трирічного віку є протиправними.

Крім того суддя зазначає, що дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, які виразились в утриманні з позивача виплат щомісячної адресної допомоги для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг до досягнення дитиною трирічного віку, також є протиправними.

Оскільки позивачем з предмету позовних вимог заявлено про протиправність дій відповідача, пов'язаних з утриманням виплат з адресної допомоги, без зазначення періодів (місяців) такого утримання, суддя в порядку ч. 2 ст. 11 КАС України вважає вийти за межі зазначеної позовної вимоги для повного захисту прав і свобод позивача, та визнати дії відповідача в утриманні саме за березень та квітень 2017 року в розмірі 884 гривень з виплат щомісячної адресної допомоги, на дитину ОСОБА_3 для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до досягнення дитиною трирічного віку протиправними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суддя зазначає наступне, так у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень та ухвалою суду від 21.06.2017 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, разом із тим позивачем 29.06.2017 року було додатково сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень, тобто за дві вимоги немайнового характеру на загальну суму 1280 гривень

Відтак суддя вважає стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1280 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області (адреса: 85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 2, ЄДРПОУ 26019853).

Суддя також вважає за необхідне на виконання вимог ст. 163 КАС України, в порядку ст. 267 КАС України встановити строк в один місяць для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, оскільки вона вимагає вчинення певних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за № 1669-VI, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (в редакції на час звернення), ст. ст. 11, 17, 18, 86, 87, 94, 159-163, 183-2, 267 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо припинення виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 21.02.2017 року, як особі, яка доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо утримання з виплат щомісячної адресної допомоги за березень та квітень 2017 року в розмірі 884 гривеньвнутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, раніше виплачених сум щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1, як особі, яка доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 21.02.2017 року, як особі, яка доглядає за дитиною трирічного віку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 1280 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області (адреса: 85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 2, ЄДРПОУ 26019853 ).

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області подати до Мар'їнського районного суду Донецької області звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.Я. Сметаняк

Дата документу 17.07.2017