Рішення № 6778194, 12.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09                                                                                 Справа № 6/163

За позовом

Світлодарської міської ради, м. Світлодарськ, Донецької області

до Приватного підприємства «Геопрофі», м. Попасна Луганської області

м. Луганськ

про стягнення 25 448 грн. 28 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Ареф’єв В.О., дов. № 01/12-0669 від 23.10.09;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 25448 грн. 28 коп., в тому числі: штраф –13393 грн. 83 коп., пеня –12054 грн. 45 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не з’явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. Так, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою –м. Попасна, Луганської області, вул. Межинського, 2, кв. 39, у зв’язку з чим позовна заява та всі процесуальні документи у справі були направлені останньому за вказаною адресою. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про зміну відповідачем юридичної адреси або неотримання останнім ухвал суду і тому останній вважається належним чином повідомленим про дату та час проведення судових засідань.

У зв’язку з викладеним, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

20.06.08 між ПП «Геопрофі» та Світлодарською міською радою був укладений договір № 174, за умовами якого «Замовник»- позивач у справі доручає, а «Виконавець»приймає на себе зобов’язання щодо проведення певного комплексу робіт, визначеного у договорі та додаткових угод і додатків до нього, які є невід’ємною частиною договору.

          Додатком №3 до договору сторони узгодили календарний план виконання робіт та узгодили поетапну оплату виконаних робіт. Відповідачем графік виконання робіт не виконався, який з урахуванням додаткової угоди до договору №2 від 27.02.09 був визначений до 02.04.09. У зв’язку з тим, що відповідачем умови договору виконані не були, позивач на підставі п.5.2 договору нарахував штраф у сумі 13393 грн. 83 коп. і пеню у сумі 12054 грн. 45 коп.

          Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів виконання умов договору не надав.

          Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами підписаний договір № 174 від 20.06.08 за умовами якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання щодо виконання певних робіт.

За своїм змістом та правовою природою вказаний договір має елементи договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Розділом 2 договору сторони визначили, що загальна вартість робіт складає 298659 грн. 60 коп.

Розрахунок за виконану роботу здійснюється позивачем за кожен етап у відповідності до «Календарного плану»(додаток №3).

Оплата виконаних робіт, прийнятих «Замовником»здійснюється не пізніше 10-денного строку після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Розділом 3 договору закріплено, що «Виконавець»зобов’язаний власними силами та засобами виконати роботи передбачені договором в обсягах та строках, що ним передбачені, а також здати позивачу виконані роботи.

В той же час, «Замовник»зобов’язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Як свідчать матеріали справи, 1 та 2 етапи «Календарного плану» договору №174 відповідачем були виконані своєчасно та в повному обсязі оплачені позивачем.

Разом з цим, умовами договору, календарним планом у редакції додаткової угоди № 2 від 27.02.09 та додатку до неї, сторони продовжили строк дії договору та визначили, що 3,4 і 5 етапи календарного плану відповідач повинен здійснити не пізніше 01.04.09.

За доводами позивача, відповідач, взяті на себе зобов’язання не виконав.

В той же час, відповідачем до суду не надано будь-яких доказів, що свідчили б про виконання передбачених договором робіт до 01.04.09.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов’язань з виконання робіт «Виконавець»сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення, а за прострочку більше 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню та штраф на загальну суму 25448 грн. 28 коп.

Так, загальна вартість робіт, які повинні бути виконані згідно 3,4 і 5 етапів календарного плану складає 191340 грн. 44 коп., штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт складає 13393 грн. 83 коп., пеня нарахована позивачем за період з 03.04.09 по 04.06.09 і складає 12054 грн. 45 коп.

Факт невиконання відповідачем умов договору №174 підтверджений матеріалами справи та останнім не спростований.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як було вказано вище, сторони у договорі передбачили певну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань, що є їх власним вибором.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даному випадку, із матеріалів справи вбачається, що сторони, первісно узгодили кінцеве виконання робіт за договором 15.12.08, в цей строк відповідачем роботи не були виконані, у зв’язку з чим була підписана додаткова угода №1 та продовжено строк для виконання робіт до 01.03.09. У вказаний строк відповідачем також роботи виконані не були, у зв’язку з чим продовжено строк їх виконання до 01.04.09, але і в цей строк передбачені договором роботи не виконані. Окрім цього, відповідач відзив на позовну заяву та будь-яких клопотань не надав, в судові засідання не з’явився, у зв’язку з чим неможна врахувати його фінансовий стан та інтереси.

Із наведених обставин вбачається факт систематичного невиконання умов договору відповідачем. Так, відповідач не виконав не тільки всі роботи але і недотримався і їх поетапного виконання. Оскільки позивач розраховував на отримання певних результатів у разі виконання передбачених договором робіт, у зв’язку з їх невиконання він не досяг мети, яку мав при укладанні договору, що є порушенням його прав та інтересів.

В той же час, позивач направляв відповідачу претензію від 04.06.09, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Тобто, викладене свідчить про небажання відповідача виконувати свої зобов’язання за договором, у зв’язку з чим у суду не має підстав для зменшення штрафних санкцій, нарахування яких з боку позивача є обґрунтованим.

За таких обставин, позов слід задовольнити та відповідно до ст.ст.44, 49 ПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу слід повернути з Державного Бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням №99 від 31.09 державне мито у сумі 0,02 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Геопрофі», м. Попасна Луганської області, вул. Межинського, 2/39, код 33430736, на користь:

- Світлодарської міської ради, м. Світлодарськ Донецької області, пр. Леніна, 5, код 34686474, штраф у сумі 13393 грн. 83 коп., пеню у сумі 12054 грн. 45 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 254 грн. 48 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути Світлодарській міській раді з Державного Бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням №99 від 31.09 державне мито у сумі 0,02 грн. Підставою для повернення державного мита, є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 13.11.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть