Рішення № 6778177, 10.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.09 Справа № 8/199

За позовом Антрацитівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України, м. Антрацит Луганської області,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Антрацит смт. Камяне Луганської області, -

про стягнення 18225 грн. 70 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Скрильнікова Л.О. - представник за довіреністю № 123 від 01.10.09 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості по орендній платі в сумі 12819,45 грн., пені у сумі 1851,26 грн. та інфляційні нарахування у сумі 3554,99 грн.,

судових витрат.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 07.10.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 09 жовтня до 23 жовтня 2009 року та з 23 жовтня до 10 листопада 2009 року - у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів.

До початку судового засідання, призначеного на 10.11.09 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

22.10.09 року, через канцелярію суду, позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову (вих.№ б/н від 15.10.09), у якій просить:

1.Розірвати укладені 01.11.07 року між Антрацитівською автомобільною школою Товариства сприяння обороні України (далі Автошкола, - позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар,ідповідач) чотири договори оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

-договір № 5 про оренду нежитлового приміщення площею 64,9 кв.м. під розміщення майстерні по виготовленню металоконструкцій;

-договір № 6 про оренду нежитлового приміщення площею 77,7 кв.м під розміщення технічного обслуговування автомобілів;

-договір № 7 про оренду майданчика площею 171 кв.м. під розміщення стоянки машин в очікуванні ремонту;

-договір № 8 про оренду нежитлового приміщення площею 48,4 кв.м. під розміщення складу металу та запасних частин.

2.Виселити Фізичну особупідприємця ОСОБА_1 з орендованих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

3.Стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 12819,45 грн., пеню у сумі 1851,26 грн. та інфляційні нарахування у сумі 3554,99 грн., а також судові витрати.

З огляду на те, що ця заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, судом її прийнято та враховано при прийнятті по справі кінцевого рішення.

До початку судового засідання, призначеного на 10.11.09 року, представник позивача заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін), мотивуючи його неналежним виконанням з боку відповідача умов вищезгаданих договорів оренди нежитлових приміщень та майданчика за №№5,6,7 та 8 від 01.11.07 року.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не зявився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, оператор поштового звязку повернув до суду письмове повідомлення про вручення 25.09.09 року особисто відповідачу першого поштового відправлення (вих. №865 від 22.09.09 року) ухвали суду про призначення справи до слухання 09.10.09 року, до якого відповідач з невідомих суду причин не зявився.

Два інших поштових відправлення (вих. №917 від 14.10.09 року та вих. №978 від 26.10.09 року) станом на час вирішення цього спору по суті до суду не повернуті.

З урахуванням викладеного у суду маються підстави дійти висновку про те, що ним вжито заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, а також те, що термін судового розгляду спору, встановлений ч. 1 ст.69 ГПК України, добігає кінця (17.11.09 року), суд позбавлений реальної можливості подальшого відкладення розгляду справи, а тому вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.11.07 року між позивачем(орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якому орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщенні площею 64,9 кв.м, розташоване за адресою: місто Антрацит, вул. Урицького, 6-б, - під виготовлення металоконструкцій (пункти 1.1. та 1.2 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п.2.1).

Передача майна в оренду не тягне за собою перехід до орендаря права власності на нього (п.2.2).

Орендна плата становить 5,52 грн. за 1 кв.м площі, а всього за цим договором вона складає 358,24 грн., без ПДВ на місяць (п.3.1); нарахування орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.3.2). Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі змін встановлених централізованих цін та тарифів та у інших випадках, передбачених законодавством України шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п.3.3).

Орендна плата підлягає сплаті не пізніше 15-го числа поточного місяця (п.3.4).

Розрахунки за використану електричну енергію орендар повинен сплатити на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 25 числа наступного місяця на умовах попередньої оплати (п.3.5).

Орендар зобовязаний відшкодовувати орендодавцю орендну плату за землю в частині, яка припадає на орендовану земельну ділянку (п.3.6).

У разі несплати орендарем платежів у термін, встановлений цим договором, нараховується пеня у розмірі 1% простроченої суми за кожний день прострочення впродовж 10 днів та 2% простроченої суми понад 10 днів, але не більше 1 місячної суми (п.3.7).

Орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.1).

Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі, якщо орендар неналежним чином виконує умови договору (п.8.2).

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п.9.1).

Договір укладено на період з 01.11.07 року до 30.09.10 року (п.11.1) (а.с.19-10).

На підставі акту приймання-передачі орендоване приміщення 01.11.07 року передано орендарю (а.с.21).

01.11.07 року між тими ж сторонами укладено договір №6 оренди нежитлового приміщення, предметом якого є нежитлове приміщення площею 77,7 кв.м, розташоване за тією ж адресою, з метою використання його під технічне обслуговування автомобілів (п.1.1 та 1.2).

Орендна плата встановлена на рівні 11,03 грн. за 1 кв.м орендованої площі, а всього у розмірі 857,03 грн. на місяць (п.3.1) (а.с.28-29).

Усі інші умови договору, у т.ч. щодо терміну дії, цілком аналогічні з вищецитованим договором №5.

Згідно акту приймання-передачі орендоване приміщення передано орендарю 01.11.07 року (а.с.30).

01.11.07 року між тими ж сторонами укладено договір №7 оренди майданчика, предметом якого є майданчик площею 171 кв.м, розташований за тією ж адресою, з метою використання його під стоянку машин при очікуванні ремонту (п.1.1 та 1.2).

Орендна плата встановлена на рівні 1,00 грн. за 1 кв.м орендованої площі, а всього у розмірі 171,00 грн. на місяць (п.3.1) (а.с.22-23).

Усі інші умови договору, у т.ч. щодо терміну дії, цілком аналогічні з вищецитованим договором №5.

Згідно акту приймання-передачі орендований майданчик передано орендарю 01.11.07 року (а.с.24).

01.11.07 року між тими ж сторонами укладено договір №8 оренди нежитлового приміщення, предметом якого є нежитлове приміщення площею 48,4 кв.м, розташоване за тією ж адресою, з метою використання його під склад металу та запасних частин (п.1.1 та 1.2).

Орендна плата встановлена на рівні 5,52 грн. за 1 кв.м орендованої площі, а всього у розмірі 267,16 грн. на місяць (п.3.1) (а.с.25-26).

Усі інші умови договору, у т.ч. щодо терміну дії, цілком аналогічні з вищецитованим договором №5.

Згідно акту приймання-передачі орендоване приміщення передано орендарю 01.11.07 року (а.с.27).

Як стверджує позивач, орендар припустився порушенням вимог пунктів 3.1 та 3.4-3.6 вищезгаданих договорів, а саме: нерегулярно або не у повному обсязі сплачував орендну плату; за березень-квітень, а також вересень 2009 року взагалі її не сплатив, внаслідок чого за період з березня по вересень 2009 року включно виник борг у сумі 12819,45 грн. (43219,45 грн. 30400,00 грн.) (розрахунок, наведений у тексті позовної заяви (а.с.2-7).

Крім основного боргу, позивачем також нараховано:

пеню за період з 01.03.09 року по 31.08.09 року у сумі 1851,26 грн.;

інфляційні нарахування у сумі 154,99 грн. (березень 2009 року 63,67 грн. + квітень 2009 року 47,87 грн. + травень 2009 року 26,94 грн. + червень 2009 року 16,51 грн.).

Отже, предметом спору в матеріальній частині позову є: основний борг у сумі 12819,45 грн., пеня у сумі 1851,26 грн. та інфляційні нарахування у сумі 154,99 грн., а всього - 14825,70 грн.

Позивач не поставив у позові питання про стягнення штрафів, передбачених п. 3.7 кожного з договорів оренди, не надав до справи розрахунок кожного з них, не визначив період та підстави їх нарахування, а тому суд не має підстав для задоволення позову у цій частині

З огляду на викладене суд вважає, що позивач не надав до справи документального підтвердження наявності у відповідача основного боргу, пені та інфляційних нарахувань на загальну суму 18225,70 грн., - ним до справи надано докази наявності названих складових часток боргу лише на загальну суму 14825,70 грн., яка і є предметом матеріальної частини спору.

Предметом спору в нематеріальній частині позову є чотири вищезгадані договори оренди.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1. Як сказано у частинах 1 та 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобовязання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ (а також ст. 797 ЦКУ) за користування майном, у т.ч. нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до п.5.2 кожного з укладених сторонами договорів оренди оренда зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як стверджує позивач, орендар в період з 01.03.09 року по 31.08.09 року не вносив (березень, квітень; серпень) або нерегулярно вносив орендну плату, що підтверджуються документальними доказами та розрахунками, наданими позивачем до справи.

Орендар ці доводи не спростував.

Як визначено частиною 1 ст. 782 ЦКУ, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Але сторони у договорі передбачили більш жорстку норму у цій частині, а саме: орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору (п.8.2 договору).

Відповідач не оспорив та не спростував вимогу позивача у цій частині.

Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством, довів факт порушення орендарем умов договору, а саме: несплати ним впродовж 3-х місяців орендної плати за користування предметом оренди.

Згідно ст. 785 ЦКУ у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідач припустився порушення своїх зобовязань за договором оренди. Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як встановлено ч.6 ст. 232 ГКУ, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З матеріалів справи вбачається, що позивач при визначенні пені дотримався вимог чинного законодавства. Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних, то при вирішенні питання про їх стягнення суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивач належним чином довів суду, що орендарем порушено умови договору про своєчасну та у повному обсязі сплату орендної плати, а також про повернення предмету оренди після закінчення терміну дії договору оренди.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи. Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі.

З урахуванням обставин справи позов щодо стягнення суми боргу та штрафних санкцій підлягає задоволенню частково в межах документально підтвердженої позивачем суми.

Позовні вимоги щодо розірвання договорів та зобовязання орендаря звільнити три займані приміщення та один майданчик є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 425,25 грн. (державне мито - 148,26 грн. за майнову частині позову + 85,00 грн. за немайнову частину позову + витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191,99 грн. (з урахуванням часткового задоволення майнової складової позову)).

Решта витрат по сплаті: державного мита за розгляд матеріальної частини позову у сумі 33,99 грн. (182,25 грн. 148,26 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 44,01 грн. (236,00 грн. 191,99 грн.) покладається на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509, 610, 611, 759,762, 782, 785 та 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 2.10,18,19,26,29 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44, 47-1, ч.2 ст.49,ст.75, п.1-1 ч.1 ст.80 та ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, - на користь Антрацитівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код 20184143, місцезнаходження: місто Антрацит, вул. Урицького, 6-б Луганської області, - основний борг з оренди нерухомого майна у сумі 12819 (дванадцять тисяч вісімсот девятнадцять) грн. 45 коп., пеню у сумі 1851 (одна тисяча вісімсот пятдесят одна) грн. 26 коп., інфляційні нарахування у сумі 154 (сто пятдесят чотири) грн. 99 коп., а також державне мито у сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 199 (сто девяносто девять) грн. 99 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Решту судових витрат покласти на позивача.

4.Розірвати договори оренди нерухомого майна, укладені 01 листопада 2007 року, у місті Антрацит Луганської області, між Антрацитівською автомобільною школою Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код 20184143, місцезнаходження: місто Антрацит, вул. Урицького, 6-б Луганської області, - з одного боку, - та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, - з іншого боку, а саме:

№5 - про оренду нежитлового приміщення площею 64,9 кв.м. для використання під розміщення майстерні по виготовленню металоконструкцій, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

№6 - про оренду нежитлового приміщення площею 77,7 кв.м під розміщення технічного обслуговування автомобілів, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

№7 - про оренду майданчика площею 171 кв.м. під розміщення стоянки машин в очікуванні ремонту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

№8 - про оренду нежитлового приміщення площею 48,4 кв.м. під розміщення складу металу та запасних частин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

5.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, після набрання законної сили цим рішенням звільнити наступні обєкти нерухомого майна, які є предметом договору оренди майна:

від 01.11.07 року за №5 про оренду нежитлового приміщення, - а саме: нежитлове приміщення площею 64,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

від 01.11.07 року №6 про оренду нежитлового приміщення, - а саме: нежитлове приміщення площею 77,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

від 01.11.07 року №7 про оренду майданчика, - а саме: майданчик площею 171 кв.м. під розміщення стоянки машин в очікуванні ремонту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

від 01.11.07 року №8 про оренду нежитлового приміщення, - а саме: нежитлове приміщення площею 48,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 10.11.2009 року за згодою представника позивача оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.11.2009 року.

Суддя А.П.Середа