Ухвала суду № 67781750, 17.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 липня 2017 року м. Київ К/800/18036/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року

у справі №813/3187/16 (876/8648/16)

за позовом Дочірнього підприємства «Сансервіс Карпати»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі №813/3187/16 (876/8648/16).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2017 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав повторну заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яку обґрунтував відсутністю бюджетного фінансування видатків на оплату судового збору, що позбавляло його тривалий час можливості сплати судового збору та призвело до повторного звернення до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За правилами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України на осіб, які беруть участь у справі, покладено обов'язок надання доказів, тобто будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, пояснень сторін та письмових доказів.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (про поновлення строку на касаційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Вивчивши доводи, викладені скаржником у заяві щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та матеріали касаційної скарги вважаю, що наведені ним причини пропуску строку подання касаційної скарги на вказані судові рішення не є поважними.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Зважаючи на те, що наведені причини пропуску строку є неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником не наведено, суддя-доповідач вбачає наявність підстав для застосування нормативно-правового припису частини четвертої статті 214 КАС України та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі №813/3187/16 (876/8648/16).

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло