Ухвала суду № 67781479, 13.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 р.Справа № 635/1968/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 по справі № 635/1968/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області треті особи ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про реєстрацію державного акту,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_2, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки в приватну власність в с. Бобрівка, загальною площею 0,16 га для ведення особистого підсобного господарства, визнання державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, надану гр.. ОСОБА_2

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 року було залишено без розгляду позовні вимоги.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на протиправність оскаржуваної ухвали.

Позивач надав письмову заяву, в якій просить перенести розгляд справи на серпень 2017 року у зв'язку із хворобою, вказує що його представник у день засідання знаходиться за межами м. Харкові.

Колегія суддів, вирішивши надане письмове клопотання позивача, з метою з необхідності дотримання розумних строків розгляду справи визначених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта, оскільки зазначена позивачем обставина неможливості забезпечення явки його та його представника не визнана поважною.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду, клопотання про поновлення строку, або про визнання причин пропуску поважними позивачем не було надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду про оскарження рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 10.07.2001 року лише 24 лютого 2016 року мотивуючи тим, що про відмову у скасуванні зазначеного рішення йому стало відомо тільки з листа Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 27.11.2015 року за № 779/08-117, яке він отримав 29.01.2016 року.

Однак вказане твердження не знайшло своє підтвердження ані у суді першої інстанції ані у суді апеляційної інстанції, а саме.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що про існування оскаржуваного рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року позивачу стало відомо 22 жовтня 2001 року з листа Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 315.

Разом з цим, колегія судів вказує на те, що в матеріалах справи є на в наявності копія позовної заяви ОСОБА_1 від 09.07.2003 року та копія апеляційної скарги ОСОБА_1 від 28.08.2008 року та копії касаційної скарги ОСОБА_1 від 08.04.2009 року, які були подані до суду в якості доказів, позовною вимогою позивача було саме визнання неправомірним рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки в приватну власність.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_2, про визнання рішення виконкому Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 288 від 10.07.2001 року протиправним та недійсним, зобовязання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області скасувати рішення № 288 від 10.07.2001 року про передачу земельної ділянку у приватну власність ОСОБА_2 та передати зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_1, визнання недійсним державного акту та свідоцтва на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,16 га по АДРЕСА_1

Тобто матеріали справи свідчать про те, що позивачу було відомо про рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 10.07.2001 року про надання громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки в приватну власність в с. Бобрівка , загальною площею 0,16 га ще у 2001 році, він його неодноразово оскаржував та незгода з рішеннями суду не є підставою для звернення до суду у порядку адміністративного провадження.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 підстав для визнання поважними причин пропуску процесуального строку не було встановлено судом.

Колегія судів зазначає, що до суду першої інстанції позивачем не було надано доказів відповідно до яких можливо було визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Крім того, суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апелянта про те, що він 27.11.2015 р. скористався досудовим порядком вирішення спору, а тому вважає, що ним було дотримано строк звернення встановлений ч. 4 ст. 99 КАС України, оскільки звернення позивача до відповідача про скасування оскаржуваного рішення не є визначеним досудовим порядком вирішення спору.

На підставі вищезазначеного, колегія судів вважає, що доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2017р. по справі № 635/1968/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2017 р.