Ухвала суду № 67781261, 12.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5389/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Орлової О.В. та представника відповідача Ткачука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі ПАТ «Одеська ТЕЦ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року № 0000351401.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 31 березня по 6 квітня 2016 року посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ТБ «ДОНОН» за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 6 квітня 2016 року за № 1219/15-54-14-01/05471158, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 5181500 грн. за 2015 рік, а також пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на 1036300 грн. за грудень 2015 року. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року № 0000351401, яким ПАТ «Одеська ТЕЦ» зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість на 1036300 грн.. За результатами адміністративного оскарження назване рішення залишено без змін. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одеська ТЕЦ» відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ПАТ «Одеська ТЕЦ» в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права, а саме вимоги статей 44, 193, 198, 201 та 203 Податкового кодексу України, ст. 1, 3 та 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, норми Цивільного кодексу України. Крім того, судом першої інстанції не враховано практику Європейського суду з прав людини, Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, пов'язану з вирішенням податкових спорів даної категорії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 31 березня по 6 квітня 2016 року посадовою особою ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Одеська ТЕЦ» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ТБ «ДОНОН» за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 6 квітня 2016 року за № 1219/15-54-14-01/05471158, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 5181500 грн. за 2015 рік, а також пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на 1036300 грн. за грудень 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року № 0000351401, яким ПАТ «Одеська ТЕЦ» зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість на 1036300 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одеська ТЕЦ», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано належних доказів реального здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу, укладеним з ТОВ «ТБ «ДОНОН», що виключає можливість віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого за вказаною операцією, до складу податкового кредиту за грудень 2015 року.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 названої статті Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за грудень 2015 року позивач формував на підставі податкової накладної, виданої його контрагентом ТОВ «ТБ «ДОНОН».

При цьому позивачем (Покупець) було укладено з ТОВ «ТБ «ДОНОН» (Продавець) договір купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року за № 597, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця поліетиленові труби марки ПЭ 100 SDR 26 (0,63 МПа) діаметром 1000 мм та 1600 мм, а останній - приймає та оплачує вартість поставленого товару. Сума поставленого товару, відповідно до умов цього договору, складає 15946575 грн. (т. 1 а. с.131-132).

Згідно умов названого Договору:

- Товар закупається з метою перепродажу третім особам (п. 1.3);

- Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем на умовах 100 % передплати (або частками) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця терміном 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 3.2);

- Продавець бере на себе зобов'язання передати Покупцю Товар у відповідності з найменуванням та кількістю, вказаними в видаткових документах, а також товарну накладну на товар до 1 червня 2016 року (п. 4.1);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 8.1).

Додатковою угодою № 1 від 5 липня 2016 року до названого вище Договору продовжено термін поставки Товару до 1 серпня 2016 року (т. 1 а. с. 133).

В акті перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зроблено висновок, що позивачем завищено від'ємне значення податку на додану вартість, внаслідок включення до складу податкового кредиту суми податку, сплаченої у складі вартості товару, придбаного у ТОВ «ТБ «ДОНОН» протягом перевіреного контролюючим органом періоду. В обґрунтування висновку щодо безпідставності включення до податкового кредиту сум податку за господарською операцією з названим контрагентом, відповідач зазначає, що у бухгалтерському обліку ПАТ «Одеська ТЕЦ» за перевірений період знайшло відображення у складі витрат суми передплати за товар (труби поліетиленові), придбаний у ТОВ «ТБ «ДОНОН», зокрема по податковій накладній від 29 грудня 2015 року № 270, який позивачем фактично отримано не було.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за названою господарською операцією позивачем надано договір купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року за № 597 (т. 1 а. с. 131-132), Додаткову угоду до цього Договору від 5 липня 2016 року № 1 (т. 1 а. с. 133), а також платіжне дорученням від 29 грудня 2015 року № 1659 на оплату відповідного товару (труби поліетиленові ПЭ 100) (т. 1 а. с. 134).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 1 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за №1235/26012), передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті, тобто якщо податкову накладну складено особою, яка не зареєстрована як платник податку у контролюючому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 7 Порядку визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Проте, на думку апеляційного суду, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть, серед іншого, свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які посилається позивач, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів та послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Оцінюючи оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року № 0000351401, апеляційний виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року № 597, ПАТ «Одеська ТЕЦ», згідно платіжного доручення від 29 грудня 2015 року № 1659, перераховано ТОВ «ТБ «ДОНОН» кошти за придбаний товар (призначення платежу: «плата за труби поліетиленові ПЭ 100»), про що контрагентом (ТОВ «ТБ «ДОНОН») позивачу видано податкову накладну від 29 грудня 2015 року № 270 на загальну суму 6217800 грн., у т.ч. ПДВ 1036300 грн..

Вказану суму податку на додану вартість у розмірі 1036300 грн. ПАТ «Одеська ТЕЦ» віднесено до реєстру отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту за грудень 2015 року.

Оскільки у визначений в договорі купівлі-продажу строк ТОВ «ТБ «ДОНОН» товар на адресу позивача поставлено не було, між сторонами було підписано додаткову угоду від 5 липня 2016 року, якою термін поставки товару було продовжено до 1 серпня 2016 року.

Як зазначено контролюючим органом, згідно регістрів бухгалтерських рахунків позивача № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», станом на 1 червня 2016 року придбаний у ТОВ «ТБ «ДОНОН» товар (труби поліетиленові) позивачем не отримано, що підтверджується письмовими поясненнями головного бухгалтера ПАТ «Одеська ТЕЦ» Волковою Л.П. (бухгалтерська довідка від 23.06.2016 року №03/06-908).

Постановою Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2016 року по справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом, відкрито відносно позивача ліквідаційну процедуру до 13 грудня 2017 року включно, призначено ліквідатором ПАТ «Одеська ТЕЦ» арбітражного керуючого ОСОБА_4.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «ТБ «ДОНОН» договірних зобов'язань по названому вище договору купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року № 597, ПАТ «Одеська ТЕЦ» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «ТБ «ДОНОН» про розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 6217800 грн..

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року по справі № 922/386/17 позов ПАТ «Одеська ТЕЦ» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТБ «ДОНОН» на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 6217800 грн.. В решті позову щодо розірвання договору відмовлено.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, придбаний позивачем у ТОВ «ТБ «ДОНОН» за договором купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року товар (труби поліетиленові), як в обумовлені договором строки (до 01.06.2016 року), так і до закінчення строку дії цього договору (до 31.12.2016 року), на адресу ПАТ «Одеська ТЕЦ» поставлений не був, що свідчить про те, що господарська операція з придбання позивачем вказаного товару у контрагента ТОВ «ТБ «ДОНОН» фактично не відбулася.

Крім того, окружним адміністративним судом вірно акцентовано увагу на тому, що позивачем укладено договір купівлі-продажу на загальну суму 15946575 грн. та здійснено передплату в сумі 6217800 грн. з підприємством (ТОВ «ТБ «ДОНОН»), яке було фактично створено за три місяці до укладання договору від 7 грудня 2015 року, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість за місяць до укладення відповідного договору, що викликає сумнів щодо позитивної ділової репутації відповідного контрагента на ринку.

Зазначена обставина підтверджена інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягу з реєстру платників податку на додану вартість (т. 2 а. с. 7, 17).

При цьому, названим договором був передбачений шестимісячний строк поставки «придбаного» товару з шестимільйонною передплатою за нього, при тому, що товар придбавався позивачем у особи, яка не є виробником цього товару, з метою подальшого перепродажу.

Будь-яких пояснень з приводу того, що після піврічного очікування поставки товару, а також за минуванням ще одного місяця після спливу строку поставки по договору купівлі-продажу від 7 грудня 2015 року № 597, керівником ПАТ «Одеська ТЕЦ» ще укладається з ТОВ «ТБ «ДОДОН» додаткова угода до цього Договору, якою продовжено термін поставки товару до 1 серпня 2016 року, представником позивача як до суду першої інстанції, так до суду апеляційної інстанції, не надано.

До того ж, як зазначено окружним адміністративним судом, під час судового розгляду для з'ясування наведених вище обставин по справі, до суду двічі викликався в якості свідка ліквідатор ПАТ «Одеська ТЕЦ» ОСОБА_4, проте останній для надання таких пояснень до суду не з'явився.

За таких обставин, не зважаючи на наявність у позивача таких документів, як договір купівлі-продажу, податкова накладна, а також розрахункових документів по оплаті товару, окружний адміністративний суд надійшов до правильного висновку про те, що наявність наданих позивачем документів дійсно є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. При цьому якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не доведено фактів отримання та використання у власній господарській діяльності придбаного за договором з ТОВ «ТБ «ДОДОН» товару, тобто фактичного здійснення названої господарської операції, відсутні підстави для віднесення суми ПДВ, сплаченої за вказаним договором, до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача, а, отже, і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Одеська ТЕЦ», є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 березня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 17 липня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко