Ухвала суду № 67781157, 12.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 р.Справа № 820/1118/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинській К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 820/1118/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області третя особа Харківський національний медичний університет за участю прокуратури Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (далі - ТОВ "Інверс-Тім"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, третя особа - Харківський національний медичний університет, в якому просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області виконати свій наказ № 1177 від 07.07.15 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 з ТОВ "Інверс-Тім" в частині укладання зазначеного договору з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 адміністративний позов ТОВ "Інверс-Тім" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, третя особа - Харківський національний медичний університет про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області виконати свій наказ № 1177 від 07.07.15 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 6 з товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" в частині укладання зазначеного договору з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1177 від 07.07.15 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 6 з товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" було виконано в повному обсязі, а саме: договір оренди укладено, майно передано в оренду орендарю по акту приймання-передачі. В частині укладання зазначеного договору з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує, що відповідно до роз'яснень Фонду державного майна України від 27.12.2007 № 10-18-20804 зміна мети використання об'єкта оренди не може бути застосована до договорів оренди, що укладені з переможцем конкурсу. Крім того, звертає увагу суду на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2016 у справі № 922/1469/16 постановлено визнати недійсним договір оренди від 13.07.2015 № 5936-Н, припинити зобов'язання за зазначеним договором оренди на майбутнє, зобов'язати звільнити нежитлові приміщення та повернути майно, у зв'язку з чим задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції своїм рішенням зобов'язав відповідача вдатися до порушень норм чинного законодавства, створивши штучні умови для подальшого нецільового використання державного майна - освітнього закладу.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав, що вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи - Харківський національний медичний університет, надав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання прокурора про вступ у справу для представництва інтересів держави.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку судового засідання суду апеляційної інстанції представник позивача надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю взяти участь у засіданні через занятість в іншому судовому процесі.

Однак, колегія суддів вважає таке клопотання необґрунтованим, оскільки позивач завчасно отримав ухвалу суду та повістку про виклик у судове засідання, його явка в судове засідання не визнавалася обов'язковою, він мав можливість направити інших представників для участі у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, явка сторін не визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 12.07.2017 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.01.2015 ТОВ "Інверс-Тім" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з заявою щодо передачі в оренду індивідуально визначеного (нерухомого) майна - нежитлові приміщення - кім. з № 1 по № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, інв. № 10310001, пам'ятка архітектури, загальною площею 334,35 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, з метою: розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, в тому числі пива, строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців. До зазначеної заяви були додані проект договору оренди та пакет необхідних установчих та реєстраційних документів.

Після надходження на адресу відповідача зазначеної заяви, останнім була продовжена процедура порядку укладання договору оренди, проведено оцінку нерухомого майна для визначення розміру орендної плати та розміщено в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було проведено конкурс на право оренди державного нерухомого майна, за результатами якого було визнано переможцем конкурсу ТОВ "Інверс-Тім".

07.07.2015 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області видано наказ № 1177 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 з ТОВ "Інверс-Тім"(а.с. 6).

На виконання зазначеного вище наказу, 13.07.2015 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) укладено з ТОВ "Інверс-Тім" договір оренди № 5936-Н, відповідно до якого орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з № 1 № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, інв. № 10310001, пам'ятка архітектури, реєстровий номер майна - 01896866.1.АААЛБ045, загальною площею 334,35 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету (а.с. 22 - 31).

Згідно пункту 10.1 договору встановлено, що договір укладено строком на 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців, що діє з 13.07.2015 до 13.06.2018.

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Інверс-ТІМ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський національний медичний університет, про визнання недійсним договору оренди №5936-Н від 13.07.2015, припинення зобов'язання за цим договором, зобов'язання ТОВ "Інверс-ТІМ" звільнити нежитлові приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2016, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 та Вищого господарського суду України від 23.11.2016 по справі № 922/1469/16, позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір оренди державного майна №5936-Н від 13.07.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім". Припинено зобов'язання за договором оренди №5936-Н від 13.07.2015 на майбутнє. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" звільнити нежитлові приміщення - кімнати з №1 по №23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими будівлями Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського медичного університету загальною площею 334,35 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 (вартістю 1704400 грн.), та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" на користь прокуратури Харківської області судовий збір в сумі 269440 грн. (а.с. 39-47).

Вважаючи, що на виконання наказу № 177 від 07.07.2015 під час укладення договору оренди між позивачем та відповідачем в умовах цього договору необхідно врахувати рішення суду, а саме те, що об'єкт оренди повинен залишитися зв'язаним з навчальним процесом та його оренда не порушуватиме цілісності майнового комплексу, балансоутримувачем якого є третя особа, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Інверс-Тім» щодо зобов'язання відповідача виконати свій наказ № 1177 від 07.07.2015 з урахуванням рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1469/16, а саме в частині укладання договору з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Колегія суддів не погоджується із таким рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зазначає, що для визнання спору як публічно-правового необхідно встановити наявність сукупності двох ознак, а саме: участь у справі сторони, яка є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи; правовідносини, що виникли між сторонами у справі мають носити публічно-правовий характер.

При цьому слід враховувати, що участь у справі сторони, яка є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, не відносить таку справу автоматично до адміністративної юрисдикції.

Разом із тим, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято до уваги, що необхідною умовою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є наявність спору, що має характер публічно-правового.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Інверс-Тім" звернувся до суду з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про зобов'язання виконати наказ № 1177 від 07.07.15 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 з ТОВ "Інверс-Тім"" в частині укладання договору з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тобто просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо укладання договору оренди нерухомого майна з урахуванням встановлених в рішенні Господарського суду Харківської області від 30.06.2016 по справі № 922/1469/16 обставин справи, з метою захисту свого права.

При цьому колегія суддів зазначає, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1177 від 07.07.2015 "Про укладання договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 з ТОВ "Інверс-Тім" є формою волевиявлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області як орендодавця на зміну правовідносин сторін, які відповідно до закону можуть бути врегульовані відповідним договором. Цей наказ не має самостійного характеру та може бути реалізований лише шляхом внесення змін або укладення нового договору оренди нерухомого майна.

Аналіз змісту спірних правовідносин дає можливість колегії суддів зробити висновок, що фактично позивач просить спонукати відповідача укласти новий договір оренди нерухомого майна з урахуванням норм ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту" та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та в таких правовідносинах відповідач діє як учасник договірних правовідносин, не здійснюючи при цьому владних управлінських функцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору даний спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.

Беручи до уваги те, що в даних правовідносинах має місце спір про право, що врегульовано нормами Господарського процесуального кодексу України, останній підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку господарського судочинства.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. При цьому, зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 41, 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 820/1118/17 скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області третя особа Харківський національний медичний університет за участю прокуратури Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.07.2017 р.