Постанова № 67781028, 18.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/4600/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ларіонова Н.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, Центральне ОУПФ) про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії Позивачу у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

- зобов'язання Відповідача призначити Позивачу з 09.02.2017 року пенсію наукового працівника відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2014-2016 роки.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що отримання Позивачем пенсії за віком унеможливлює призначення останньому наукової пенсії без подання останнім заяви про переведення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує не неврахуванні судом набуття Позивачем права на призначення пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» виключно з моменту звільнення з такої роботи. Крім того, підкреслює помилковість ототожнення Відповідачем понять переходу на іншу пенсію та переведення з одного виду пенсії на інший, з яким безпідставно погодився суд першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком згідно протоколу-подання від 14.11.1994 року №219 (а.с. 61) на підставі заяви останнього від 14.11.1994 року (а.с. 50).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, 13.02.2017 року до Центрального ОУПФ надійшла заява ОСОБА_2, в якій останній просив: призначити пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; надати розрахунок пенсії та розрахунок стажу згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; вказати, який показник середньої заробітної плати був застосований при розрахунку пенсії згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (а.с. 8).

До вказаної заяви Позивачем були додані, зокрема, копія трудової книжки, довідки ДП «Антонов» від 01.02.2017 року №162/1345 (а.с. 16-18), №162/1346 (а.с. 14-15), №162/1347 (а.с. 12-13), довідки ДП «Антонов» від 31.01.2017 року №301 (а.с. 22), №302 (а.с. 21), №303 (а.с. 20), №304 (а.с. 19).

Листом від 24.02.2017 року №11421/09 Центральне ОУПФ повідомило Позивача у порядку Закону України «Про звернення громадян» про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», оскільки останній з 08.11.1994 року перебуває на обліку в управління та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а призначення одночасно двох пенсій чинним законодавством не передбачено (а.с. 11).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції прийшов до висновку, що, по-перше, особа не вправі одночасно отримувати дві різні пенсії, по-друге, із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший Позивач не звертався, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Приписи п. «а» ст. 2 Закону визначають, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно ст. 6 особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

За правилами ст. 7 Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Як свідчать матеріали справи, однак не було враховано судом першої інстанції призначення пенсії за віком з 14.11.1994 року ОСОБА_2 здійснювалося у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон про ЗДПС), у той час як у своїй заяві Позивач просив, зокрема, призначити пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Отже, у межах спірних правовідносин, як вірно зазначив Апелянт, мало місце звернення із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на другий вид пенсії в межах одного закону.

Положеннями до ч. 1 ст. 9 Закону про ЗДПС закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Приписи ч. 3 ст. 45 вказаного Закону визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що положеннями ч. 3 ст. 45 Закону про ЗДПС регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, від 09.06.2015 року у справі №21-550а14, від 02.12.2015 року у справі №193/1029/14-а, від 22.12.2015 року у справі №2-а/199/138/14.

Відтак, на переконання судової колегії, звернення Позивача із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» свідчить про свідоме волевиявлення останнього щодо здійснення вибору одного з видів державної пенсії - пенсії за вислугу років замість пенсії за віком, у зв'язку з чим викладена у листі від 24.02.2017 року №11421/09 відмова Центрального ОУПФ у призначенні пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підстав отримання іншої пенсії, призначеної за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є, на думку судової колегії протиправною.

З урахуванням вищевикладеного, не обговорюючи питання про наявність або відсутність у Позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно ч. 16 ст. 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» заява про призначення (перерахунок) пенсії та інші необхідні документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Перелік необхідних документів та порядок їх подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Перелік та порядок подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 року №10-3 (далі - Порядок №10-3).

Відповідно до п. 1 Порядку №10-3 для призначення пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» подаються такі документи:

а) заява про призначення (перерахунок) пенсії за формою згідно із додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 (далі - Порядок подання документів №22-1);

б) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті);

в) документи про стаж, що визначені Порядком подання документів № 22-1, та довідка про підтвердження стажу наукової роботи підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації або їх правонаступників (далі - довідка).

г) довідка про заробітну плату наукового (науково-педагогічного) працівника (додатки 4, 5);

ґ) диплом про вищу освіту;

д) диплом про присудження наукового ступеня - для осіб, які мають науковий ступінь і працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь;

е) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

У п. 8 Порядку №10-3 закріплено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, визначення переліку документів, що подаються для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, для встановлення до пенсії надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації та підвищень, документів, які засвідчують родинні стосунки, місце проживання, перебування на утриманні та здійснення догляду, порядок виплати пенсії у разі виїзду за кордон, смерті пенсіонера, поновлення виплати раніше призначеної пенсії визначаються відповідно до Порядку подання документів № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 затвердженого постановою Правлення Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.3 вказаного Порядку №22-1 закріплено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для призначення, переведення, перерахунку пенсії прийняття органом, що призначає пенсію, відповідного рішення.

Тобто, підставою для повідомлення про відмову у призначенні пенсії є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки останній не розглянув звернення про призначення пенсії за привалами Порядку №22-1 та відповідного рішення не прийняв, то належним способом захисту прав особи є зобов'язання такого органу забезпечити належний розгляд такої заяви.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 року у справі №21-11а14 та від 22.04.2014 року у справі №21-484а13.

Як вбачається з матеріалів справи, у передбачений Порядком №22-1 спосіб заява ОСОБА_2 не розглядалася, відповідного рішення за результатами її розгляду не Центральним ОУПФ приймалося.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів Позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог і зобов'язати Центральне ОУПФ розглянути питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» згідно заяви останнього від 09.02.2017 року та прийняте одне з передбачених чинним законодавством рішень.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про обґрунтованість викладеної у листі Відповідача відмови у призначенні пенсії допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки не враховано нормативно визначену процедуру розгляду такої заяви, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 6 ст. 94 КАС України закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з Центрального ОУПФ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 пропорційно задоволених позовних вимог витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 672,00 грн., сплачених згідно квитанції від 30.03.2017 року №1 на суму 640,00 грн. (а.с. 1) та від 24.06.2017 року №159 на суму 704,00 грн. (а.с. 76).

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_2 від 09 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву ОСОБА_2 від 09 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та прийняти за наслідками її розгляду одне з передбачених чинним законодавством рішень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 672 (шістисот сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.