Ухвала суду № 67780967, 17.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4698/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фонду державного майна України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 14 березня 2017 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 14 березня 2017 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 липня 2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом в адміністративній справі №808/9545/14 за позовом ОСОБА_2 до Фонду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі видано виконавчий лист в частині рішення - "Визнати протиправним та скасувати Наказ Фонду державного майна України від 24.11.2014 № 148-р про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 24.11.2014 за систематичне невиконання без поважних причини службових обов'язків (п. 3 статті 40 КЗпП України)".

24 листопада 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту Рагімовою Асею Назимівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52971739 по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду, зобов'язано боржника (позивача) самостійно виконати рішення суду негайно.

28 грудня 2016 року позивачем направлено відповідачу лист № 10-25-25557, у якому позивач, зокрема, зазначив, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень і просить скасувати вище вказану постанову про відкриття виконавчого провадження.

У подальшому, 14 березня 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту Рагімовою Асею Назимівною в межах виконавчого провадження ВП №52971739 прийнято оскаржувані постанови:

- про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення накладено на боржника (Фонд) штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.;

- про стягнення виконавчого збору, якою з боржника (Фонду) стягнуто виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18, ч.ч. 5, 6 ст. 26, ч.ч. 1, 3 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 63, ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, в редакції станом на час прийняття оскаржуваних постанов, (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У ході розгляду справи судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята державним виконавцем у зв'язку із невиконанням боржником (позивачем) без поважних причин у встановлений виконавцем строк виконавчого листа №808/9545/14, а оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору - у зв'язку із примусовим виконання виконавчого листа №808/9545/14.

Разом з тим, як вірно було зазначено судом першої інстанції, у виконавчому листі №808/9545/14 не передбачено заходи примусового виконання рішень. Так, у вказаному виконавчому листі було визнано протиправним та скасовано наказ Фонду від 24.11.2014 № 148-р про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 24.11.2014 за систематичне невиконання без поважних причини службових обов'язків (п. 3 статті 40 КЗпП України).

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 та п.п. 6, 7 ч. 4 ст. 4 Закону, у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на те, що виконавчий лист №808/9545/14 не передбачає заходів примусового виконання рішень, суд приходить до висновку про безпідставність стягнення виконавчого збору за примусове виконання вказаного виконавчого листа, та про безпідставність накладення на позивача штрафу за не виконання рішення, яке не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.