
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/2883/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
12 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Косогор О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, -
У с т а н о в и в:
ФОП ОСОБА_2 звернувся у суд із адміністративним позовом до Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 25 серпня 2016 року №80/10-25-12, від 31.08.2016 року №89/10-25-12.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не було
подано до відповідача два окремих звіти за червень 2016 р., а саме, за формою № 1-РА та за формою № 1-РТ, а отже, вчинено два окремих правопорушення, відповідальність за які передбачена однією і тією ж нормою - абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). При цьому, судом першої інстанції зазначено, що Закон України від 20.12.2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що 09 серпня 2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання позивачем форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за червень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт № 29/10-25-12/НОМЕР_1, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Порядку заповнення форм звітів № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та Порядку заповнення форм звітів № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 р. № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі - Порядок № 1-РА та Порядок № 1-РТ відповідно), термін подання якого до 11 липня 2016 року.
25 серпня 2016 року, на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 80/10-25-12, яким, на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі), на позивача було накладено штраф у сумі 17 000 грн. 00 коп.
Також, 25 серпня 2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання позивачем форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за червень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт № 82/10-25-12/НОМЕР_1, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п.5 та п. 6 Порядку № 1-РА та Порядку № 1-РТ. Зокрема, не подано звіт за формою 1-РТ - Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за червень 2016 року, термін подання якого до 11 липня 2016 року.
31 серпня 2016 року, на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 89/10-25-12, яким на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі) на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн. 00 коп.
Уважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини третьої статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 затверджено Порядок заповнення форми звіту №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі», Порядок заповнення форми звіту №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», а також форму таких звітів (далі - Порядок № 49).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку заповнення форми звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 вказаного Порядку звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.
Пунктом 1 розділу 1 Порядку заповнення форми звіту №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» встановлено, що звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Згідно з п. 6 вказаного Порядку звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.
Відповідно до абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
З матеріалів справи убачається та не спростовується позивачем, що ним не було подано зазначені звіти - за формою 1-РТ - «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та за формою № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі», термін подання яких до 11 липня 2016 року.
Тобто, відповідачем правомірно винесено спірні рішення про накладення на позивача штрафів відповідно до абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.
При цьому, із змісту вказаних рішень убачається, що штрафи на позивача накладені за різні правопорушення, які стосуються різних звітів (№ 1-РА та № 1-РТ) за один і той же період (червень 2016 року), що спростовує доводи позивача про те, що його було двічі притягнуто до відповідальності за одне і теж правопорушення.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача в апеляційній скарзі на те, що з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 № 1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII) у взаємозв'язку із ст. 58 Конституції України, з дати виникнення зобов'язання щодо подання спірного звіту штраф за його неподання не може бути застосовано.
Дійсно, Законом № 1791-VIII, ст. 18 Закону №481/95-ВР доповнено частиною дев'ятнадцятою такого змісту: «Штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов'язання щодо подання такого звіту».
Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Однак, ураховуючи, що на час виявлення відповідачем спірних порушень та прийняття оскаржуваних рішень, Закон № 1791-VIII прийнято не було, то у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що приймаючи це рішення, відповідач діяв всупереч вимогам чинного на той час законодавства.
Тобто, враховуючи, що до відповідальності у вигляді накладення штрафу позивача було притягнуто рішеннями, які прийнято до скасування такої відповідальності, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що норми ст. 58 Конституції України до зазначених рішень застосуванню не підлягають, оскільки питання накладення штрафу було остаточно вирішене повноважним органом до набрання чинності Законом № 1791-VIII. У даному випадку відповідну конституційну гарантію може бути застосовано при вирішенні питання щодо стягнення з позивача визначених оскаржуваними рішеннями сум штрафів.
Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав на задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У х в а л и в :
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко
(Повний текст ухвали виготовлено 17 липня 2017 року).
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.
Судове рішення № 67780871, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2883/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: