Постанова № 67780424, 11.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 липня 2017 р. № 820/1064/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.

представника позивача - Фадєєва О.П.,

представника відповідача - Гнатченко О.О.,

представника третьої особи - Шелуненко Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" проскасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Хазар», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017р. : № 0000174002, № 0000184002, № 0000194002.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі рішення відповідача про застосування фінансових санкцій незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, згідно наданих до суду письмових заперечень (а.с.35-36 том 1), позов не визнав та вказав, що оскаржувані в даній справі рішення про застосування фінансових санкцій були прийняті з урахуванням приписів чинного законодавства та дійсних обставин справи.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав з підстав, викладених в наданих до суду письмових запереченнях.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс", у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві та просив суд прийняти рішення про його задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно наказу ГУ ДФС у Харківській області від 08.11.2016р. №3033 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с. 38 том 1), направлення на перевірку №232, №233, №228, №229 (а.с. 44 том 1), №230, №231 (а.с. 49 том 1) від 08.11.2016р. на проведення фактичної перевірки з 08.11.2016р. по 17.11.2016р. (а.с.39 том 1) співробітниками відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Харківській області було проведено фактичну перевірку позивача з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.

За наслідками проведеної перевірки були складені акти: №701/20-40-02-10/22647877 від 14.11.2016р. (а.с. 45 том 1), №702/20-40-40-02-10/22647847 від 15.11.2016р. (а.с. 50 том 1), №703/20-40-40-02-10 від 14.11.2016р. (а.с. 40 том 1).

Згідно вказаних актів з боку позивача контролюючим органом було встановлено низку порушень, в зв'язку з наявністю яких відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі рішення про застосування фінансових санкцій від 08.02.2017р. :

- №0000174002 (а.с. 7 том 1), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку;

- №0000184002 (а.с. 8 том 1), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку;

- №0000194002 (а.с. 9 том 1), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. за реалізацію (зберігання) алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку встановленого зразку.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача про застосування фінансових санкцій позивач оскаржив їх до суду.

Судом в даній справі встановлено та підтверджується матеріалами справи, що доходячи висновку про наявні виявлені перевіркою порушення та необхідність застосування до позивача фінансових санкцій, відповідач виходив з того, що має місце порушення позивачем вимог п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, а також ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При цьому відповідач вважав, що в магазинах позивача зберігались алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику зазначеної алкогольної продукції, а відтак, в силу приписів п.п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, такі алкогольні напої вважаються немаркованими, тобто такими, що не мають марок акцизного податку встановленого зразку.

Відповідачем було враховано, що згідно абз. 16 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій (штрафу) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а також таких, що не мають марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Суд з такими висновками контролюючого органу не погоджується з огляду на наступне.

Порядок виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів унормовано ст. 226 Податкового од кексу України.

Зокрема, вона передбачає, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Відповідно до п.п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1251 підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - покупці марок) подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

До 20 числа місяця, в якому подано згідно з абзацом четвертим цього пункту попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.

В даній справі судом встановлено, що позивач придбавав підакцизний товар у третьої особи у справі - ТОВ "ТД Ресурс" за договором поставки №0402-15х від 10.08.2015р. (а.с. 98-100 том 1), а останній, в свою чергу, отримував його від ТОВ "СП "Аквавінтекс".

За матеріалами справи, які містять копії заявок-розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв №53 від 24.12.2014 р., №188 від 15.07.2016 р., №248 від 14.09.2016 року (а.с.124-134 том 2) судом встановлено, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" отримував (придбавав) марки акцизного податку згідно встановленого порядку на підставі заявок-розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, які отримував від ГУ ДФС в Одеській області.

З урахуванням викладеного висновки контролюючого органу про те, що в магазинах позивача зберігались алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику зазначеної алкогольної продукції суд вважає спростованими.

Доводи відповідача про те, що надані позивачем до суду копії сторінок журналу видачі марок акцизного податку ГУ ДФС в Одеській області та заявок - розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, які подавались ТОВ "СП "Аквавінтекс" до ГУ ДФС в Одеській області, не завірені належним чином та, за інформацією відповідача, вказані журнали вилучені судом в межах провадження у кримінальній справі, суд до уваги не бере.

При цьому суд наголошує, що дане рішення ґрунтується не лише на вказаних доказах. Крім того, за приписами ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в силу приписів частин 2, 4 наведеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зазначаючи про невідповідність поданих позивачем доказів, відповідач фактично не спростовує їх належними доказами. Копія листа ГУ ДФС в Одеській області №7/15-32-40-05-04 від 05.05.2017р. (а.с. 171 том 1), яким відповідача було повідомлено про вилучення документів щодо виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного податку відповідно до ухвал судів таким доказом не є, оскільки з його змісту, за відсутності копії протоколів вилучення, неможливо встановити які саме документи було вилучено та чи мають вони відношення до даної справи.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є таким, що підлягають задоволенню.

Правомірності мотивів для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень судом під час розгляду справи не встановлено, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Хазар " ЛТД.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 1 статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хазар" ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" про скасування рішень, - задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управлінням ДФС у Харківській області від 08.02.2017 року №0000174002, №0000184002 та №0000194002.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хазар" ЛТД" (місцезнаходження: 61085, м.Харків, вул.Астрономічна, буд.37-А, код ЄДРПОУ - 3119119195) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 липня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.