Постанова № 67780324, 17.07.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року справа № 823/1620/16

17 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полеагро" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полеагро" подало позов, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.06.2016: № 0000482301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 875183,00 грн, у тому числі 583455 грн за основним платежем та 291728 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000492301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 659103 грн, у тому числі 527782 грн за основним платежем та 131821 грн за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної планової виїзної перевірки від 27.05.2016 № 104/23-01-22-01/1/37682488, яким встановлено заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств внаслідок безпідставного відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Бабани-Трейд", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Маркаса", ТОВ "Фін-Код" з поставки міндобрив, надання агентських та транспортних послуг.

Позивач зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності ТОВ "Полеагро", з огляду на те, що факт поставки міндобрив, надання агентських та транспортних послуг в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Відсутність окремих бухгалтерських документів, незначні недоліки в їх оформленні не спростовують реальність (товарність) господарських операцій з контрагентами позивача.

11 липня 2017 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі та розгляд справи в порядку письмового провадження.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що первинні бухглітерські документи містять ряд недоліків, зокрема: товарно-транспортні накладні, надані на підтвердження виконання транспортних послуг ТОВ "Енерджи-Прайс", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Фін-Код", не містять всіх необхідних реквізитів; акти про надання агентських послуг є однотипними, не розкривають зміст наданих послуг. Відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують транспортування товару за договорами поставки міндобрива з ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Приватбізнесгруп".

ТОВ "Полеагро" має свій кваліфікований персонал для пошуку покупців, а тому укладати договір з іншим підприємством, сплачувати йому кошти є просто недоцільним та економічно не вигідним.

Відповідач також зазначає, що відповідно до отриманої податкової інформації по контрагентам позивача за спірні періоди не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків, та встановлено здійснення діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

В судовому засіданні 11 липня 2017 року представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

11 липня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Полеагро" зареєстроване як юридична особа з 17.05.2011 (ідентифікаційний код 37682488), є птаником податку на прибуток та податку на додану вартість.

З 27 квітня 2016 року по 20 травня 2016 року посадовими особами ДПІ у м. Черкасах проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Полеагро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки складено акт від 27.05.2016 № 104/23-01-22-01/1/37682488 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення вимог:

- п. 57.1 ст. 57, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п.138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3 ст. 198, пп.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 539911 грн, в т.ч. за 2013 рік на суму 12629 грн, за 2014 рік на суму 527282 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 604355 грн, в тому числі за квітень 2014 року на суму 68502 грн, за травень 2014 року на суму 105262 грн, за липень 2014 року на суму 71033 грн, за вересень 2014 року на суму 56968 грн, за жовтень 2014 року на суму 142942 грн, за листопад 2014 року на суму 82443 грн, за грудень 2014 року на суму 77205 грн;

- п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України в частині повноти та достовірності відображення інформації в Податковому розрахунку за формою 1-ДФ, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у м. Черкасах прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 № 0000482301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 906533 грн, в т.ч. за основним платежем 604355 грн, за штрафними санкціями 302178 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 № 0000492301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 674889 грн, в т.ч. за основним платежем 539911 грн, за штрафними санкціями 134978 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в частині збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Бабани-Трейд", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Маркаса", ТОВ "Фін-Код", позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.27 пунктом 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 135.4.1 пункту 135.4 статті 134, 135.5.5 пункту 135 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Пунктом 138.2 статті 138 вказаного кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 стаття 139 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обовязковим.

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Полеагро" в порушення пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в жовтні 2014 року двічі включало до складу податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 20900,00 грн по постачальнику ПП "Укрспецпроект", а саме: один раз згідно уточнюючого розрахунку від 27.02.2015 № 9025240063, а другий раз згідно уточнюючого розрахунку від 06.04.2015 № 9060162279.

Позивач визнає вказане порушення і не оскаржує податкове повідомлення-рішення в цій частині.

В акті перевірки встановлено безпідставність включення до складу податкового кредиту та валових витрат сум, що були сплачені/нараховані за результатами господарських операцій з придбання: агентських послуг у ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Бабани-Трейд", ТОВ "Маркаса"; транспортних послуг у ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Фін-Код"; придабння мінеральних добрив у ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Приватбізнесгруп".

Щодо надання агентських послуг ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Бабани-Трейд", ТОВ "Маркаса", суд зазначає.

01 березня 2014 року між позивачем (Товариство) та ТОВ "Енерджи Прайс" (Агент) укладено договір про надання агентських послуг № 208 (далі - Договір № 208), згідно з яким Агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за винагороду зобов'язується здійснювати від імені та за рахунок Товариства пошук фізичних та юридичних осіб - потенційних покупців на мінеральні добрива (надалі - Товар), задля забезпечення реалізації Товариством самостійно або Агентом за вказівкою Товариства товару в кількості не менше ніж 10 тон (п. 1.1 Договору № 208) (а.с. 226-227, т. 1).

01 липня 2014 року між позивачем (Товариство) та ТОВ "Бабани-Трейд" (Агент) укладено договір про надання агентських послуг № 84 (далі - Договір № 84), за умовами якого Агент в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, за винагороду зобов'язується здійснювати від імені та за рахунок Товариства пошук фізичних та юридичних осіб - потенційних покупців на мінеральні добрива (надалі - товар), задля забезпечення реалізації Товариством самостійно або Агентом за вказівкою Товариства товару в кількості не менше ніж 10 тон (п. 1.1 Договору № 84) (а.с.188, т. 2).

01 вересня 2014 року, 01 жовтня 2014 року, 01 листопада 2014 року, 01 грудня 2014 року та 05 січня 2015 року між позивачем (Товариство) та ТОВ "Маркаса" (Агент) укладено договори №№ 307, 330, 341, 350 та 50115 (далі - Договори) про надання агентських послуг, відповідно до яких Агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за винагороду зобов'язується здійснювати від імені та за рахунок Товариства пошук фізичних та юридичних осіб - потенційних покупців на мінеральні добрива (надалі - товар), задля забезпечення реалізації Товариством самостійно або Агентом за вказівкою Товариства товару в кількості не менше ніж 10 тон (п. 1.1 Договорів) (а.с. 2-10, т.5).

Згідно з п. 2.1 вищевказаних Договорів про надання агентських послуг Агент зобов'язаний: вивчати територію з метою виявлення потенційних покупців на товар Товариства; проводити аналіз платоспроможності у потенційних покупців; розповсюджувати рекламні матеріали, пов'язані з товаром Товариства; інформувати Товариство про необхідність проведення переговорів.

Агент зобов'язується надавати Товариству звіти про хід виконання Договору (п. 2.3 Договорів про надання агентських послуг).

Підставою для сплати винагороди Агента є: факт здійснення угоди купівлі-продажу мінеральних добрив, укладеною між Товариством та кожною залученою Агентом особою; підписання Товариством та Агентом акту виконаних Агентом робіт. В акті виконаних робіт Сторони фіксують фактичний розмір винагороди, що належить Агентові (п.3.2 Договорів про надання агентських послуг).

Факт отримання позивачем агентських послуг від ТОВ "Енерджи Прайс" за Договором № 208 у квітні 2014 року підтверджують: податкові накладні на комісійну винагороду за пошук покупців; звіти щодо залучених покупців; рахунки-фактури; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); платіжне доручення на сплату комісійної винагороди; видаткові накладні на реалізацію міндобрив залученим покупцям (а.с. 228-249, т. 1; а.с. 1-72, т. 2).

На підтвердження отримання агентських послуг від ТОВ "Бабани-Трейд" за Договором № 84 у липні 2014 року надано до суду: податкові накладні на комісійну винагороду за пошук покупців; повідомлення щодо залучення клієнтів (щодо ФГ "Тріскало", ТОВ "СП "Трипілля", селянське фермерське господарство "Клиновий", фермерське господарство ОСОБА_1, фермерське господарство "Деметра-2", фермерське господарство "ОСОБА_2.", ПАТ "Комбінат "Тепличний", приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Зоряни", сільськогосподарський виробничий кооператив "Батьківщина", СТОВ "Тростянчик", ПрАТ "Агро-Союз", ФОП ОСОБА_3, ФГ "Аркадія", приватне сільськогосподарське підприємство "Дмитрівка", СТОВ "Агроко", ОСОБА_4, селянське фермерське господарство "ОСОБА_5", фермерське господарство "Тікич", ТОВ "Хімвеста", ПП "Промнафтохімкомплект", ТОВ "Аксіома-Агро", ін.); акти виконаних робіт із зазначенням залученого клієнта, кількості проданого товару, ціни продажу, розміру агентської винагороди; платіжне доручення № 1362 від 16.09.2014 на суму 426198,36 грн; видаткові накладні на реалізації товару залученим покупцям (а.с. 190-250, т. 2; а.с. 1-41, т. 3).

Факт отримання позивачем агентських послуг від ТОВ "Маркаса" за Договорами у вересні - грудні 2014 року підтверджують: податкові накладні на комісійну винагороду за пошук покупців на товар; повідомлення щодо залучення клієнтів (ПП "Агропостач-2008", СФГ "Агро-1", дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агро-Форум-2", ТОВ "Агрохім-2000", ТОВ "Агрохім 2001", ТОВ "Аксіома-Агро", СТОВ "Дніпро", СТОВ ім. Шевченка, ТОВ "Лан", селянське (фермерське) господарство "Озон", ПП "Промнафтохімкомплект", ТОВ "Родень-М", ТОВ "Таргет Сервіс-Агро", приватне сільськогосподарське підприємство "Тетяна", ТОВ "Херсонагрохім", фермерське господарство "Лавіс", фермерське господарство "Шанс", інші); акти виконаних робіт із зазначенням залученого клієнта, кількості проданого товару, ціни продажу, розміру агентської винагороди; акти здачі прийняття робіт (надання послуг); рахунки-фактури; платіжні доручення; звіти щодо залучених покупців (додатки до Договорів) (а.с. 11-190, т. 5)

Стосовно надання транспортних послуг ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Фін-Код", суд встановив таке.

01 травня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Енерджи Прайс" (Виконавець) укладено Договір про надання транспортних послуг № 1339 (далі - Договір № 1339), за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець бере на себе зобов'язання доставити спеціалізованим автомобільним транспортом, довірений йому Замовником вантаж з місця відправлення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу. Вантажем є мінеральні добрива (п. 1.1 Договору №1339) (а.с. 73, т. 2).

Між ТОВ "Маркет-Промсервіс" та позивачем укладено договір замовлення, за умовами якого місце навантаження - м. Сміла, місце вивантаження - с. Шляхове, Коломацький район Харківської області, дата завантаження 12.09.2014, доставка - 13.09.2014.

02 вересня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Фін-Код" (Виконавець) укладено договір про перевезення вантажів № 93 (далі - Договір № 93), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець бере на себе зобов'язання доставити спеціалізованим автомобільним транспортом, довіреним йому Замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу. Вантажем є мінеральні добрива (п.п. 1.1, 1.2 Договору № 93) (а.с. 251-252, т. 5).

Згідно з п. 2.2 вищевказаних Договорів про надання транспортних послуг перевізник забезпечує транспортування вантажу своїми або залученими автомобілями.

Отримання транспортних послуг від ТОВ "Енерджи Прайс" за Договором № 1339 у травні 2014 року, підтверджують: податкова накладна № 764 від 15.05.2014 на транспортні послуги на суму 12000,00 грн, податкова накладна № 765 від 20.05.2014 на транспортні послуги на суму 4300,00 грн, податкова накладна № 766 від 30.05.2015 на транспортні послуги на суму 4700,00 грн; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕП000001339 від 15.05.2014, № ЕП000001340 від 20.05.2014, № ЕП000001341 від 30.05.2014; товарно-транспортні накладні № 15/05/14-1 від 15.05.2014, № 20/05/14 від 20.05.2014, № 30/05/14-1 30.05.2014; рахунки-фактури від 15.05.2014, 20.05.2014, 30.05.2014; платіжне доручення № 1158 від 23.07.2014 на суму 21000,00 грн (а.с. 75-84, т. 2).

На підтвердження надання транспортних послуг ТОВ "Маркет-Промсервіс" у вересні 2014 року до суду надано: податкову накладну № 47 від 15.09.2014 на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню товару в кількості 35 т на загальну суму 8050,00 грн, в т.ч. ПДВ 1341,67 грн; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-150801 від 15.09.2014 на суму 8050,00 грн, в т.ч. ПДВ 1341,67 грн; товарно-транспортну накладну № 12/09/14-1 від 12.09.2014 на перевезення нітроамофоска в кількості 35,00 т з м. Сміла до с. Шляхове Коломацького району Харківської області, вантажоодержувач - ТОВ "Лан"; рахунок-фактуру № 150801 від 15.09.2014 на суму 8050,00 грн, в т.ч. ПДВ 1341,67 грн; платіжне доручення № 1359 від 15.09.2014 на оплату транспортних послуг на суму 8050,00 грн (а.с. 59-63, т. 3).

Господарські відносини позивача з ТОВ "Лан" підтверджуються: договором поставки нітроамофоска до товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", видатковою накладною, платіжним дорученням (а.с. 64-68, т. 3).

Факт надання транспортних послуг ТОВ "Фін-Код" за Договором № 93 у вересні - грудні 2014 року підтверджують: податкові накладні на надання транспортних послуг; акти здачі-прийняття робіт (послуг); товарно-транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення (а.с. 192-250, 253-303, 310-343, т. 5).

Щодо придбання мінеральних добрив у ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Приватбізнесгруп", суд зазначає наступне.

05 травня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Енерджи Прайс" (Постачальник) укладено договір поставки мінеральних добрив № 384 (далі - Договір № 384), за яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому Товар, та оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору № 384) (а.с. 85-87, т. 2).

07 травня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Регіон Прайс" (Постачальник) укладено договір поставки мінеральних добрив № 485 (далі - Договір № 485), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому Товар, та оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору №485) (а.с. 44-46, т. 3).

06 листопада 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Приватбізнесгруп" (Постачальник) укладено Договір № 431 (далі - Договір № 431), відповідно до якого в порядку та на умова, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця товар, визначений в п.п. 1.2 цього Договору (аміачна вода), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар (п. 1.1 Договору № 431) (а.с. 307-308, т. 5).

Згідно з п. 1.2 вищевказаних Договорів поставки міндобрива ціна, кількість, асортимент, терміни і пункт поставки Товару обумовлюється в специфікаціях до цього Договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до його Договору та є його невід'ємною частиною.

Умови поставки викладаються Сторонами в специфікаціях до цього договору відповідно до вимог міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2000» (п. 2.2 Договорів поставки міндобрива).

На підтвердження поставки міндобрив ТОВ "Енерджи Прайс" за Договором № 384 у травні 2014 року до суду надано: податкову накладну № 220 від 05.05.2014 на поставку аміаку рідкого в кількості 45,53 т на загальну суму 314157,00 грн, в т.ч. ПДВ 52359,50 грн; видаткову накладну № ЕП-000000380 від 05.05.2014 на суму 314157,00 грн; рахунок-фактуру № ЕП-0000384 від 05.05.2014 на суму 314157,00 грн; платіжне доручення № 1004 від 13.05.2014 на суму 314157,00 грн; специфікацію № 1 на поставку аміаку рідкого в кількості 45,53 т на загальну суму 314157,00 грн, в т.ч. ПДВ 52359,50 грн. Умови поставки: самовивіз (а.с. 88-92, т. 2).

Факт поставки міндобрива ТОВ "Регіон Прайс" за Договором № 485 у травні 2014 року підтверджують: податкова накладна № 238 від 07.05.2014 на поставку КАС в кількості 39,75 т на суму 131572,50 грн (в т.ч. ПДВ 21928,75 грн), видаткова накладна № РП-0000483 від 07.05.2014 на суму 131572,50 грн; податкова накладна № 239 від 07.05.2014 на поставку КАС в кількості 20,0 т на суму 66200,0 грн (в т.ч. ПДВ 11033,33 грн), видаткова накладна № РП-0000484 від 07.05.2014 на суму 66200,00 грн; податкова накладна № 240 від 07.05.2014 на поставку КАС в кількості 29,8 т на суму 98638,0 грн (в т.ч. ПДВ 16439,67 грн), видаткова накладна № РП-0000485 від 07.05.2014 на суму 98638,00 грн; рахунки-фактури; платіжне доручення № 1103 від 09.07.2014 на суму 296410,50 грн; специфікація № 1 від 07.05.2014 на поставку КАС в кількості 89,55 т на загальну суму 296410,50 грн, в т.ч. ПДВ 49401,75 грн. Умови поставки: самовивіз (а.с. 47-58, т. 3).

До перевірки було також надано: паспорти якості № 10, № 401 на добрива рідкі азотні КАС-32, де зазначено, що виробником є ПАТ "Азот", добриво відповідає вимогам ТУ У24.1-00203826.024-2002.

На підтвердження поставки товару ТОВ "Приватбізнесгруп" за Договором № 431 у листопаді 2014 року до суду надано: накладну № РН-0000431 від 06.11.2014 на суму 10000,00 грн; податкову накладну № 39 від 06.11.2014 на поставку аміачної води в кількості 5 тон на загальну суму 10000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1666,67 грн; платіжне доручення № 1742 від 26.12.2014 на суму 10000,00 грн (а.с. 305, 306, 309, т. 5).

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку про те, що висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій грунтуються на відсутності інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій, наявності окремих недоліків наданих документів; припущеннях контролюючого органу про недоцільність здійснення господарських операцій та їх непов?язаність з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку суд вважає за необхідне зауважити, що документи та інші дані, які спростовують чи підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю. Відповідна правова позиці викладена в постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі № 2а-2717/11/2670.

Суд вважає, що відсутність у підприємства, покупця товарів, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення самої господарської операції. ТТН не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт придбання чи продажу товарів, а підтверджує лише факт перевезення вантажу. Аналогічна правова позиція підтверджується численною судовою практикою, зокрема, рішеннями Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 №К/800/24214/15, від 28.07.2015 № К/800/26173/15 та від 06.08.2015 № К/800/52613/14.

Разом з цим, факт постачання товарів може бути підтверджено іншими документами. А саме: договорами, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передання, сертифікаційною та технічною документацією на товари, а також документами, що підтверджують подальшу реалізацію або використання у господарській діяльності придбаних товарів (митні декларації (ВМД), звіти сюрвеєрів та експедиторів тощо).

Згідно з актом перевірки видами діяльності (згідно КВЕД), якими має право займатися позивач є, зокрема, оптова торгівля хімічними продуктами (46.75).

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб?єктності учасників господарської операції, встановлено зв?язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень частині збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Енерджи Прайс", ТОВ "Регіон Прайс", ТОВ "Бабани-Трейд", ТОВ "Маркет-Промсервіс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Маркаса", ТОВ "Фін-Код"

Щодо посилань відповідача на висновки акту про результати проведення перевірки контрагента позивача, суд зазначає наступне.

Суд враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та податку на прибуток за господарськими операціями з його контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб??єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.06.2016 № 0000482301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 875183 грн, у тому числі 583455 грн за основним платежем та 291728 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.06.2016 № 0000492301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 659103 грн, у тому числі 527782 грн за основним платежем та 131821 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полеагро" (18007, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 208, ідентифікаційний код 37682488) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23014 (двадцять три тисячі чотирнадцять) грн 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк