Постанова № 67780208, 17.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1015/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.01.2017 року №0000234001, на суму 34000,00 грн. та № 0000224001 на суму 5440,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за результатами фактичної перевірки 20.12.2016 року фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області cкладено акт, згідно якого встановлені порушення вимог ст. 15 ЗУ від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області оформлені податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017 року №0000234001, на суму 34000,00 грн. та № 0000224001 на суму 5440,00 грн. позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що він отримав ліцензію реєстраційний номер 151503640189 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), термін дії ліцензії з 12.12.2015 року по 12.12.2016 року та ліцензію №151503660145 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, термін дії ліцензії з 12.12.2015 року по 12.12.2016 року. Таким чином, позивач вважає, що вказані ліцензії діяли до 24 годин 12.12.2016 року, а тому здійснення ним роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 12.12.2016 року є правомірною, оскільки вчинена ним в межах дії терміну ліцензії. На підставі викладеного, позивач вважає що податкове повідомлення-рішення від 26.01.2017 року №0000234001 прийняте відповідачем необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Також позивач зазначає, що матеріалами перевірки не підтверджено факт порушення ФОП ОСОБА_1 порядку обліку товарних запасів, що в свою чергу, виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій передбачених п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач вказує, що згідно п.п. 4 п. 2 описової частин акту щодо супровідних документів на товар, що реалізується, до перевірки надано накладні в повному обсязі. Разом з тим, безпосередньо в акті зазначено, що відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки за загальну суму 2720,00 грн. Такі твердження про відсутність обліку товарних запасів є, на думку позивача, надуманими і такими, що не відповідають дійсності.

Разом з тим позивач зазначає, що підприємці на загальній системі оподаткування не зобов'язані вести облік товарних запасів за принципом складського обліку, а достатньо мати первинні документи на придбання товару в межах господарської діяльності та його реалізацію. Також позивач вказує, що для доведення факту порушення СПД правил обліку товарних запасів, необхідно під час перевірки провести інвентаризацію товарних запасів, за результатами якої складається акт інвентаризації (інвентаризаційні описи), скласти відомість про результати перевірки щодо оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (ТМЦ) станом на дату початку перевірки, розписка відповідальної особи щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), а також акт перевірки. Сам акт перевірки без належним чином оформленої інвентаризації та відповідних документів, на думку позивача, не можуть бути доказами наявності порушень щодо не облікованих товарних запасів.

Також позивач зазначає, що 20.12.2016 року додаток до акта перевірки не складався, оскільки в магазині ФОП ОСОБА_1 не було електропостачання, а перевірка почалась о 17 год. 15 хв. у темну годину доби. В зв'язку з чим, головний державний інспектор Кочин І.А. прибув наступного дня - 21.12.2016 року, але у присутності позивача додаток до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною, не складався.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що оскільки строк ліцензій ФОП ОСОБА_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 151503640189 та тютюновими виробами №151503660145 від 12.12.2015 року діяв до 12.12.2016 року, то останній день дії ліцензії закінчився 11.12.2016 року.

Також представник відповідача зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем не забезпечено облік товарів, які перелічені у додатках від 20.12.2016 року до акта перевірки, на загальну суму 2720 грн. Разом з тим, позивач не надав своїх письмових пояснень або документів в підтвердження відсутності порушень, виявлених під час проведення перевірки.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази суд встановив наступне.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата запису - 09.08.2000 року, номер запису 25540170000000708.

ФОП ОСОБА_1 у 2016 році здійснював діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі ліцензії, виданої Головним управлінням ДФС в Одеській області та зареєстрованої 03.12.2015 року, реєстраційний номер ліцензії 151503640189, термін дії - з 12.12.2015 року до 12.12.2016 року, та на підставі ліцензії, виданої Головним управлінням ДФС в Одеській області та зареєстрованої 03.12.2015 року, реєстраційний номер ліцензії 151503660145, термін дії - з 12.12.2015 року до 12.12.2016 року.

На підставі наказу В.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області від 20.12.2016 року № 2199 заступником начальником відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Димитровим А.В, головними державними ревізороми-інспектороми відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Кочиним І.А. та Попазовим В.М., проведено фактичну перевірку магазину "Дует", що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 22-П та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 30.12.2016 року. (а.с. 13-14, 19-22).

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) встановлено порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, а саме відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки на загальну суму 2720,0 грн. Також в порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) встановлена реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів12.12.2016 року без придбання відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. При цьому термін дії попередніх ліцензій був з 12.12.2015 року по 12.12.2016 року тобто останній день дії ліцензії припадав на 11.12.2016 року. Крім того термін дії діючих ліцензій становить з 17.12.2016 року до 17.12.2017 року. За період з 12.12.2016 року по 16.12.2016 року ліцензії відсутні у ФОП ОСОБА_5 за адресою: м. Чорноморськ, вул. Петрова, 22-П.

На підставі вказаного акту ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.01.2017 року №0000234001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 34 000 гривен за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та від 26.01.2017 року № 00002244001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 5440 гривен за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 5 частини 2 вказаної статті Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З наведених правових норм вбачається, що обов'язковою умовою для застосування контролюючим органом штрафної санкції передбаченої абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР є продаж, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Відповідно до частини 11 статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія (спеціальний дозвіл), згідно з абз. 25 ст. 1 Закону № 481/95-ВР, - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з ч. 17 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Пунктом 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 493 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається: на лицьовому боці, зокрема, термін дії.

При цьому ні Закон № 481/95-ВР, ні вищезазначений Тимчасовий порядок не містять норм, які б встановлювали правила щодо перебігу строків, встановлених цим Законом, з метою застосування Закону № 481/95-ВР.

Разом з тим поняття строку та терміну визначено приписами Цивільного кодексу України, а саме ст. 251 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно зі частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

Статтею 2 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076 визначено, що для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що видані ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами № 151503640189 та № 151503660145 діяли до 24 години 12 грудня 2016 р.

Подібна правова позиція щодо визначення терміну дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 21 та 29 жовтня 2014 року (справи № К/800/6796/14, № К/9991/2135/12, № К/9991/22076/12).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що здійснена позивачем 12.12.2016 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є правомірною, оскільки вчинена в межах терміну дії ліцензій виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області та зареєстрованих 03.12.2015 року, реєстраційний номер ліцензії 151503640189 та реєстраційний номер ліцензії 151503660145 відповідно, термін дії яких - з 12.12.2015 року до 12.12.2016 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.01.2017 року №0000234001, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Стосовно висновку податкового органу, викладеному в акті перевірки, що перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) встановлено порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, а саме відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки на загальну суму 2720,0 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з додатку до акту перевірки від 20.12.2016 року об'єкта торгівлі та громадського харчування, посадовими особами податкового органу зазначено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні накладні на товар: Вермут Чінзано Біанко білий, пиво «Янтар» світле, пиво «Львівське 1715», пиво («Чернігівське») «Янтар», пиво «Гараж лемон» на загальну суму 2720,00 грн. (а.с. 42).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що він не згоден з зазначеним в додатку, оскільки такого товару у нього в магазині на реалізації не було. Також ОСОБА_1 пояснив, що йому невідомо коли був складений цей додаток та ким, оскільки 20.12.2016 року, коли до магазину з'явились 2 інспектори, в магазині не було світла, а наступного дня на перевірку прибув тільки один інспектор. Крім того ОСОБА_1 зазначив, що він не був присутній під час складання додатку з описом товару наявного в магазині.

Допитаний в якості свідка головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Кочин Ігор Анатолійович пояснив, що 20.12.2016 року він з заступником начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Димитровим Андрієм Володимировичем прибув до магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 розписався в направленнях на перевірку, надав реєстраційні документи, книгу обліку доходів і витрат, ліцензії. У зв'язку з відсутністю електроенергії було запропоновано здійснення зняття залишків товару на наступний день 21.12.2016 року з чим позивач погодився.

Кочин І.А. також пояснив, що 21.12.2016 року він прибув в магазин один та оглянув наявну продукцію, після чого склав додаток і запропонував надати документи на наявну в магазині продукцію.

Також Кочин І.А. зазначив, він був у відпустці тому було виписано ще одне направлення від 26.12.2016 року - Попазову В.М. та записи «накладні відсутні» в графі «номер накладної» були заповнені Попазовим В.М.

Допитаний в якості свідка головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Попазов Вадим Михайлович пояснив, що він приймав участь в проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі направлення на перевірку №1067 від 26.12.2016 року, яке було підписано позивачем 29.12.2016 року в період з 19.00 по 19.30 у приміщенні торгового об'єкту. 29.12.2016 року він разом з заступником начальника відділу Димитровим А.В. прибули до магазину ФОП ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 з метою вручення примірника акту перевірки, тоді ж Попазов В.М. і закінчив заповнювати додаток до акту перевірки та записав, що накладні відсутні.

Також Попазов В.М. пояснив, що не може стверджувати, що зазначені в додатку товари були наявні в магазині 29.12.2016 року, оскільки 21.12.2016 року він не був присутній під час складання цього додатку та не бачив який товар був в магазині.

Заступник начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Димитров Андрій Володимирович пояснив, що інспекторами була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 Розпочали перевірку він та інспектор Кочин І.А., а завершили він та Попазов В.М., у зв'язку з відпусткою Кочина І.А.

Як пояснив Димитров А.В., 20.12.2016 року позивачу за місцем знаходження об'єкту торгівлі були вручені наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку. У зв'язку з тим, що не було електроенергії представниками податкового органу було запропоновано приїхати для зняття залишків товару 21.12.2016 року, з чим ФОП ОСОБА_1 погодився.

Наступного дня 21.12.2016 року Кочин І.А. прибув до магазину ФОП ОСОБА_1 для зняття залишків товару після чого склав додаток. Позивач не надав всіх накладних на зазначений в додатку товар у зв'язку з чим встановлено порушення ведення обліку товарних запасів.

29.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 відмовився від отримання акту перевірки, про що був складений відповідний акт, а сам акт перевірки направлений позивачу поштою.

Відповідно до п. 12) ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;

Згідно зі ст. 20 цього Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з п.п. 80.7, 80.8 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Проте, в порушення вимог Податкового кодексу України перевірка ФОП ОСОБА_1 фактично була проведена одноособово, а саме ГДРІ відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Кочин І.А. одноособово прибув до магазину для зняття залишків товару та склав додаток до акту перевірки, а ГДРІ відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Попазов В.М., який не був присутній на об'єкті перевірки, не був присутній при складанні додатку до акту щодо даних про наявний товар, що знаходиться реалізації (на збереженні) та проведений суцільно (вибірково) вніс до цього додатку інформацію про накладні та підписав цей додаток.

Тобто формально при наявності трьох направлень на перевірку, основні дії з її проведення здійснені фактично однією особою Кочиним І.А., а Попазов В.М. та Димитров А.В. підписали акт перевірки та додаток до нього фактично не приймаючи участі в її проведені, при тому що вони не були присутні під час здійснення огляду товару та зняття залишків товару 21.12.2016 року.

Крім того методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджені наказом ДПА України від 21.08.2009 року №453.

Відповідно до цих методичних рекомендацій в розділі 4 «Висновки», зокрема зазначається узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень законодавства суб'єктами господарювання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового. Будь-який висновок акта перевірки щодо дотримання (недотримання) суб'єктом господарювання вимог нормативно-правових актів, які регулюють відповідну сферу діяльності, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

До акта перевірки (довідки) додаються: пояснення представників суб'єкта господарювання (за наявності); матеріали (описи, відомості, протоколи, інвентаризаційний опис) про результати проведених у ході перевірки обстежень; чеки РРО, розрахункові квитанції, копії накладних; інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень нормативно-правових актів. Усі додатки, які містять інформацію про діяльність суб'єкта господарювання, підписуються представниками суб'єкта господарювання. Про наявність додатків у обов'язковому порядку зазначається в акті перевірки (довідці) та вказується їх перелік.

З аналізу зазначених методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України №453 від 21.08.2009 року, слідує, що цим нормативним документом не встановлено відповідної форми додатку, який повинен складатися з відображенням даних про наявний товар, що знаходиться в реалізації (на збереженні) та перевірений суцільно (вибірково).

Разом з тим, наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534 затверджені методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Відповідно до розділу 5 вказаних Методичних рекомендацій фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

У Відомості зазначаються назва та код суб'єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об'єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки. Перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості. У Відомості зазначаються найменування окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей), відібраних для проведення перевірки (графа 2). У графі 3 вказуються одиниці виміру.

Фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлені під час проведення перевірки, зазначаються у графах 20 - 22. Дата, на яку встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), має співпадати з датою перевірки. У графі 20 вказуються фактичні залишки на дату перевірки у натуральному виразі. У графі 21 визначається ціна за одиницю окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей), встановлена суб'єктом господарювання (господарським об'єктом) на дату початку перевірки. У графі 22 вказується загальна сума виявлених фактичних залишків (визначається як добуток кількості та ціни за одиницю виміру, або у разі відсутності фактичних залишків розраховується сума виходячи з розрахунку залишків на початок перевірки, надходження, вибуття та залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку, тобто розрахунковим методом). Результати перевірки зазначаються у натуральному та грошовому виразі у графах 23 - 26. При цьому надлишок запасів (товарно-матеріальних цінностей) зазначається у натуральному та грошовому виразі у графах 23 та 24, а нестача - у графах 25 та 26. Дані результатів перевірки розраховуються як різниця між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначених на підставі документів бухгалтерського обліку, та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявленими під час перевірки.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що методичними рекомендаціями затвердженими наказом ДПА України від 21.08.2009 року №453 не врегульовані питання процедури складання відомості про залишки запасів, суд згідно положень ст.9 КАС України застосовує до спірних правовідносин положення методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534, якими вказані питання врегульовані.

Проте складений посадовими особами податкового органу додаток до акту перевірки від 20.12.2016 року не відповідає формі і вимогам методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534, а тому цей додаток не може бути визнаний належним та допустимим доказом порушення позивачем ведення обліку товарних запасів.

При цьому відповідачем не надано жодних інших належних доказів вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке встановлена п.12 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 року, не зважаючи на те, що податковий орган під час здійснення перевірок наділений правом вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; може проводити контрольні розрахункові операціі, а також може проводити хронометраж господарських операцій, як це передбачено ст.ст. 20, 80 ПК України, про що складаються відповідні документи.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведена наявність у ФОП ОСОБА_1 порушення ведення обліку товарів, а тому застосування до позивача штрафних санкцій за таке порушення є неправомірним, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №0000224001 від 26.01.2017 року прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.01.2017 року №0000234001 на суму 34000, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.01.2017 року №0000224001 на суму 5440, 00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 17 липня 2017 року.

Суддя О.А. Левчук

.