Постанова № 67780116, 10.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2017 р. № 820/1589/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.

представників позивача - Герцовської О.І., Свірідової А.О.

представника відповідача - Негруця Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Негруця Ю.С. стосовно винесення постанови від 03 квітня 2017 року про накладання штрафу у подвійному розмірі 10200 грн.;

- зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі державного виконавця Негруця Ю.С., скасувати незаконну постанову про накладання штрафу від 03 квітня 2017року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірною постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.04.2017 р. на позивача повторно накладено штрафні санкції в рамках виконавчого провадження №53535322, у зв'язку з невиконанням без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. З даними діями та постановою позивач не згоден у повному обсязі, вважає їх незаконними, такими, що не відповідають дійсності і свідчать про формальний підхід державного виконавця до своїх посадових обов'язків та грубе зловживання ними. За таких обставин, як стверджує позивач, жодних підстав для накладення на позивача штрафних санкцій не було, і тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а дії державного виконавця визнанню незаконними.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та наполягали на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача - Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав (а.с.65-68), що постанова від 03.04.2017 про накладення штрафу на ПАТ "Харківський коксовий завод" в рамках виконавчого провадження АСВП №53535322 винесена державним виконавцем в межах, на підставі та у відповідності до вимог ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи письмових заперечень та просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірні правовідносини склались з приводу виконання рішення суду, а відтак при розв'язанні спору слід виходити з положень Закону України "Про виконавче провадження", згідно з ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що постановою від 07.03.2017 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження №53695676 з виконання ухвали №2012/4613/2012, виданої 26.12.2016 року Жовтневим районним судом м.Харкова про:

1.Вилучення у ПАТ "Харківський коксовий завод" код: 24481702, юридична адреса: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, б.24, фактична адреса: 61071, м. Харків, Карачівське шосе, б. 44 копії таких документів:

- матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище; матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище у складі робочого проекту на будівництво виробничих приміщень; акту міжвідомчої комісії про введення в промислове освоєння Новожанівського родовища питної води; дозволів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки по видобутку води; дозволів на експлуатацію очисних споруд для рідких відходів виробництва; технічні умови для укладання договору на утилізацію рідких відходів з КП "Харківводоканал"; договору ПтАТ "ХКЗ" з КП "Харківводоканал" на утилізацію рідких відходів; договору ПтАТ "Термолайф" з КП "Харківводоканал" на утилізацію рідких відходів; матеріалів, що розробляються ліцензованими фахівцями на замовлення суб'єкта господарювання, для отримання дозволу на викиди небезпечних речовин; дозволів на спеціальне водокористування мінеральною питною водою із Новожанівського родовища питної мінеральної води від Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА; звіту з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин; оцінки впливу викидів на стан атмосферного повітря; обґрунтування розмірів нормативних санітарно-захисних зон, висновку щодо видачі дозволу установи санепідслужби; висновку комплексної державної експертизи або позитивні висновки державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертизи; погодження Харківської облдержадміністрації від 23.03.2007 року № 01-35/1715; погодження Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Х/о від 06.02.2007 року; екологічної картки № 07/07/; погодження Держгірпромнагляд від 18.04.2007 року № 01/04-07.12/2367; спеціального дозволу на користування надрами № 5696 від 28.12.2012 року Новожанівським родовищем питної мінеральної води: Наказ Держгеонадр від 22.10.2012 року № 522; Протоколу ДКЗ України від 11.2011 року №2435; Погодження Харківська обласна рада - рішення від 21.06.2011 року № 457/VI; Мінприроди України від 19.07.2012 року 14082;

- матеріалів експертизи робочого проекту реконструкції ПНО ПрАТ "Харківський коксовий завод" на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці ПНО ПАТ "Харківський коксовий завод";

- висновків Держгеонадра від 16.12.2014 року та від 22.10.2015 року, Державного агентства водних ресурсів від 24.02.2015 року і від 30.10.2015 року;

- висновків державної екологічної експертизи матеріалів ОВНС по робочому проекту на буріння свердловин для використання Новожанівського родовища питної води, проведені у період з 2003 по 2016 р.р.; дозволу на експлуатацію та ліміти на використання Новожанівського родовища корисних копалин (питної води) загальнодержавного значення за період з 2003 по 2012 р.р.;

- дозволів на викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря за період 2000 -2016 р ПтАТ "Харківський коксовий завод"; дозволів на розміщення небезпечних відходів за період 2000-2016 р.р. ПтАТ "Харківський коксовий завод"; ліцензії на утилізацію небезпечних відходів Мінприроди та Договори на утилізацію небезпечних відходів ПтАТ "Харківський коксовий завод" за період з 2003 по 2016 р.; висновків державної екологічної експертизи матеріалів ОВНС по робочому проекту на буріння свердловин для використання Новожанівського родовища питної води, проведені у період з 2003 по 2016 р.р.; дозволу на експлуатацію та ліміти на використання Новожанівського родовища корисних копалин (питної води) загальнодержавного значення за період з 2003 по 2012 р.р.;

2. Вилучення у відповідача приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", код: 24481702, юридична адреса: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, б.24, фактична адреса: 61071, м. Харків, Карачівське шосе, б. 44 докази погодження в Мінекології та природних ресурсів України декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства (а.с.118-119).

Вказаною постановою боржнику постановлено виконати рішення негайно, згідно ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження".

З позовної заяви вбачається, що відповідно до даних пошукової системи Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" чітко простежується, що постанову про відкриття виконавчого провадження (штриховий ідентифікатор 6100405413074) було прийняті поштовим відділенням Харків-4 07.03.2017 року о 14.05. Оскільки, 08.03.2017 року вважається офіційним вихідним днем, відправлення було здійснене 09.03.2017 року. Дане відправлення надійшло до поштового відділення Харків-71 10.03.2017 року.

10.03.2017 року державним виконавцем керуючись ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" для перевірки виконання рішення було здійснено виїзд за адресою боржника, а саме: м.Харків, Карачівське шосе 44, з метою перевірки виконання ПРАТ "Харківський коксовий завод" ухвали Жовтневого районного суду № 2012/14613/2012 від 26.12.2016 року.

15.03.2017р. до відповідача від боржника - ПАТ "Харківській коксовий завод" надійшли наступні документи: лист вих. № 381 відповідно до якого директор ПАТ "Харківській коксовий завод" В.І. Григоров пояснює, що надання документів зазначених в ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова № 2012/4613/2012 від 26.12.2016 р. - не можливо, оскільки частину документів передано аудитору М.Мансурову відповідно до договору про надання міжнародних аудиторських послуг, інші документи на підприємстві відсутні оскільки їх розробка або отримання не передбачено діючим законодавством України. Крім того, зазначено, що ПРАТ "Харківський коксовий завод" звертався до аудитора засобами телефонного зв'язку, однак останній повідомив, що у нього відсутні технічні можливості надати підприємству скан-копії переданих йому документів.

16.03.2017 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Негруця Ю.С., у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. (а.с.134-135).

20.03.2017 року боржником було сплачено штраф у розмірі 5100 грн. на депозитний рахунок відділу.

30.03.207 року державними виконавцями Жовтневого ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області здійснено виїзд за адресою боржника - ПрАТ "Харківський коксовий завод" (м.Харків, Карачівське шосе, буд.44), за результатами якого встановлено, що у наданий державним виконавцем строк, документи, зазначені в ухвалі Жовтневого районного суду м.Харкова по справі №2012/4013/2012 не надані, а отже, рішення суду боржником не виконано.

03.04.2017 року, у зв'язку з повторним не виконанням рішення суду без поважних причин, державним виконавцем Жовтневого ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Негруця Ю.С., прийнято постанову про накладення на ПРАТ "Харківський коксовий завод" штрафу у подвійному розміру, а саме 10200,00 грн. (а.с.159-160).

Згідно з вимогами ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналогічні приписи містить Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5.

З наведених правових норм слідує, що штраф застосовується до боржника, у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання судового рішення у встановлений ним строк. Тобто, постанова державного виконавця про накладення штрафу, в тому числі повторного, приймається за умови наявності таких факторів як невиконання рішення суду та відсутність поважних причин такого невиконання.

Поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дослідивши текст спірної постанови державного виконавця від 03.04.2017 року, судом встановлено, що державний виконавець, проаналізувавши надані боржником документи, дійшов висновку, що надані боржником, ПАТ "Харківський коксовий завод", документи не є підставою, яка б свідчила про виконання рішення суду, чи неможливість його виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", також вищезазначені документи, не є підставою для повернення документу до суду.

Судом встановлено в ході судового розгляду справи, що ПАТ "Харківський коксовий завод" передало частину документів зазначених в ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова № 2012/4613/2012 від 26.12.2016 р. аудитору М. Мансурову відповідно до договору про надання міжнародних аудиторських послуг від 30.06.2016 року.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що виконати рішення суду від 26.12.2016 року ПАТ "Харківський коксовий завод" не могло ані 07.03.2017 року (дата відкриття виконавчого провадження), ані 16.03.2017 року (дата винесення постанови про накладення штрафу), ані 03.04.2017 (дата винесення постанови про накладення подвійного штрафу), ані на час розгляду справи судом.

Отже, твердження представників позивача про отримання ухвали про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2017 року не у встановлений законом строк та посилання на той факт, що державним виконавцем не було здійснено заходів для належного повідомлення боржника про винесення вищезазначеної постанови, судом не можуть бути прийняти як обґрунтування твердження про незаконності дій та рішення державного виконавця в цьому випадку, оскільки об'єктивно не вплинули на можливість боржником виконати вчасно рішення суду.

Суд зазначає, що сам суб'єкт господарювання керуючись власними інтересами та діючи вільно, без примусу сторонніх осіб, самостійно створив таку ситуацію у якій і не зміг вчасно виконати рішення суду.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було відомо про необхідність виконати ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова не з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з дати винесення судом рішення - 26.12.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Державний виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для примусового виконання рішень суду неупереджено, своєчасно та в повному обсязі. Тобто, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Крім того, позивач у своєму позові не зазначає про наявність будь-яких поважних причин повторного невиконання ним судового рішення.

Суд зазначає, зо оскарження боржником постанови про накладення штрафу у судовому порядку не звільняє його від обов'язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні та суду не надані докази, які б свідчили про вчинення будь-яких дій та вжиття заходів ПАТ "Харківський коксовий завод" спрямованих на виконання рішення суду.

Також, суд зазначає, що позивач заявляючи позовну вимогу про зобов'язання Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі державного виконавця Негруця Ю.С., скасувати незаконну постанову про накладання штрафу від 16 березня 2017р. не вірно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не має повноважень щодо перегляду та скасування власного рішення. Отже, у суду відсутні підстави для покладання такого обов'язку на відповідача.

Щодо вимоги визнати незаконними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Негруця Ю.С стосовно винесення постанови від 03.04.2017 р. про накладання штрафу.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд також зазначає, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість твердження позивача щодо незаконності дій відповідачем постанови, так як дії відповідача відповідають вимогам діючого законодавства, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене вище в сукупності, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, за правилами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України довів юридичну правильність і фактичну обґрунтованість спірного рішення.

Відтак, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 липня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.