Постанова № 67780017, 17.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3196/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року м. ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Румед» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «Румед» з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0011181406 від 23.05.2017 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований тим, що повернення грошових коштів за договором займу відбулося шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ТОВ «Румед», а оскільки відсутні готівкові надходження коштів до каси ТОВ «Румед», нарахування позивачу штрафної санкції за порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» є безпідставним. Крім того, контролюючий орган при застосуванні штрафу вийшов за межі строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених нормами ст. 250 ГК України.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, з наданих до суду заперечень на позов (аркуші справи 92-94) вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки під час перевірки встановлено надходження на розрахунковий рахунок позивача готівкових коштів, які не оприбутковані в касовій книзі підприємства в день їх одержання, а тому до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, неявку в судове засідання представника відповідача, відсутність клопотань щодо допиту свідків, експерта, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДФС в Одеській області з 27.02.2017 року по 10.04.2017 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Румед» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки №308/15-32-14-01/20956628 від 18.04.2017 року (аркуші справи 12-59).

Зазначеною перевіркою встановлено, в тому числі, не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства у сумі 50000 грн., тобто, порушення вимог п. 2.6 Глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління НБУ №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320.

Позивач не погодився з таким висновком акту перевірки №308/15-32-14-01/20956628 від 18.04.2017 року та подав свої заперечення до ГУ ДФС в Одеській області, однак за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки в цій частині залишені без змін (аркуші справи 60-61, 65-67).

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області направлене позивачу податкове повідомлення-рішення №0011181406 від 23.05.2017 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 250000 грн. (аркуш справи 69).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду з вимогами про його скасування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Румед» (кредитор) уклало з фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) договір №8 від 03.12.2014 року про кредит грошових коштів у розмірі 80000 грн.

З банківської квитанції АБ «Південний» від 03.04.2015 року вбачається, що на розрахунковий рахунок ТОВ «Румед» №26001311669701 через ОСОБА_2 надійшли готівкові кошти у сумі 50000 грн. із зазначенням призначення платежу: «повернення частини фінансового займу згідно договору №8 від 03.12.2014 року ОСОБА_3 через ОСОБА_2А.».

Відповідач вважає, що позивач мав в день одержання готівкових коштів, тобто, 03.04.2015 року оприбуткувати їх у касовій книзі підприємства, однак не зробив цього, а тому відповідач приходить до висновку про порушення позивачем п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління НБУ №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 та на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року застосовує до позивача штрафні санкції в 5-кратному розмірі не оприбуткованих коштів.

Суд не погоджується з висновками податкового органу та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене 15.12.2004 року Постановою Правління НБУ №637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року.

Відповідно до положень п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.6 зазначеного Положення готівкові розрахунки це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

При цьому, згідно із абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Однак, відповідно до положень п. 1.4 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої 21.01.2004 року Постановою Правління Національного банку України №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, безготівкові розрахунки це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

З банківської квитанції АБ «Південний» №319645 від 03.04.2015 року вбачається, що при здійсненні платежу ОСОБА_2 діяв як фізична особа ідентифікаційних код якої (НОМЕР_1) зазначений в квитанції як код платника та в призначенні платежу зазначено повернення займу за договором від ОСОБА_3 через ОСОБА_2, тобто, суд не погоджується з доводами відповідача про зарахування готівкових коштів на рахунок підприємства готівкою з каси підприємства.

В даному випадку для позивача мала місце безготівкова операція, тобто, унесення фізичною особою готівкою коштів в касу банку для перерахування банком цих коштів на рахунок отримувача коштів, а не в касу підприємства що виключає застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління НБУ №637.

Враховуючи зазначені обставини, безготівковий характер операції для позивача, застосування до нього штрафних санкції за не оприбуткування готівки в касі є не правомірним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0011181406 від 23.05.2017 року підлягає скасуванню.

Щодо тверджень позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 250 Господарського кодексу України та необхідності застосування практики Верховного суду України, зокрема, рішення Верховного суду України від 04.11.2014 року по справі №21-466а14 щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій не пізніше ніж один рік, суд звертає увагу на ту обставину, що рішення Верховного суду України, на яке посилається позивач, стосувалося правовідносин 2009 року, тобто, правовідносин, які виникли до доповнення ст. 250 Господарського кодексу України частиною другою, яка передбачає що ці норми не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначений Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

В даному випадку, строк давності застосування штрафних санкцій, тобто, порядок застосування санкцій, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України і складає 1095 днів, а тому строк застосування адміністративно-господарської санкції, передбачений ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України не застосовується.

Враховуючи те, що спірна операція не є готівковою для позивача, в спірних правовідносинах мало місце безготівкове перерахування на рахунок позивача готівкових коштів, суд не вбачає порушень ТОВ «Румед» вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Румед» обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Румед» до ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0011181406 від 23.05.2017 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0011181406 від 23.05.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Румед» (код ЄДРПОУ 20956628) судовий збір у розмірі 3750 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.І. Свида