Рішення № 6778001, 17.11.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2009 р.Справа № 17/127 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/127

за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м.Київ

до відповідача: селянського фермерського господарства "Веселка", смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 159315,28 грн.

Представники:

від позивача - Коваленко С.А., довіреність № 23 від 30.07.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" подано позов до селянського фермерського господарства "Веселка" про стягнення 159315,28 грн. заборгованості, що виникла із договору №93/3 від 06.09.2007 року, з яких 122550,22 грн. - основний борг, 36765,06 грн. - штраф.

В судовому засіданні 17.11.2009 року відповідач участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №573734 від 05.11.2009 року (а.с.23), проте надіслав на адресу суду клопотання №17 б/д (вх.№02-14/25472 від 17.11.2009 року) про відкладення розгляду справи, мотивоване хворобою керівника селянського фермерського господарства "Веселка" (а.с.25); витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" („постачальник") та селянським фермерським господарством "Веселка" („покупець") укладено договір №93/3 від 06.09.2007 року (далі - договір №93/3 від 06.09.2007 року), за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних в даному договорі (а.с.9).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (пшениця "Супутниця" еліта (Озимі) у кількості 10 тон по ціні 2870 грн. за тонну; пшениця "Одеська 267" еліта (Озимі), у кількості 15 тонн по ціні 2870 грн. за тонну; пшениця "Фаворитка" еліта (Озимі) у кількості 10 тонн по цінні 2870 грн. за тонну; жито "Боротьба" еліта (Озимі) у кількості 20 тонн по ціні 2660 грн. за тонну) на загальну суму 153650,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-О400 від 14.09.2007 року, №РН-О401 від 14.09.2007 року, №РН-О402 від 14.09.2007 року та довіреністю серії ЯЛД №974280 від 14.09.2007 року (а.с.11-14).

Пунктом 3.2. договору №93/3 від 06.09.2007 року передбачено, що розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:

- суму в розмірі 23047,53 грн. покупець сплачує шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 10000 грн. на умовах 100% передоплати; 7000 грн. - до 01.10.2007 року; 6047,53 грн. - до 01.11.2007 року.

- суму заборгованості в розмірі 130602,69 грн. покупець сплачує наступним чином: 2000 грн. - до 25.12.2007 року; 2000 грн. - до 25.01.2008 року; 2000 грн. - до 25.02.2008 року; 2000 грн. - до 25.03.2008 року; 2000 грн. - до 25.04.2008 року; 2000 грн. - до 25.05.2008 року; 2000 грн. - до 25.06.2008 року; 2000 грн. - до 25.07.2008 року; 114602,69 грн. - до 01.09.2008 року.

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором №93/3 від 06.09.2007 року відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 31100 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.30-36).

23.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №0123-02 до договору №93/3 від 06.09.2007 року, згідно якої постачальник та покупець прийшли до згоди, що суму заборгованості по договору поставки №93/3 від 06.09.2007 року у розмірі 122550,22 грн. відповідач сплатить позивачу до 01.09.2009 року (а.с.10).

Проте взяті на себе зобов’язання за додатковою угодою №0123-02 від 23.01.2009 року до договору №93/3 від 06.09.2007 року відповідач також не виконав.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №93/3 від 06.09.2007 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 122550,22 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 36765,06 грн., що виник внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №93/3 від 06.09.2007 року.

Пунктом 4.2 договору №93/3 від 06.09.2007 року визначено, що за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи зазначені норми, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф в розмірі 36765,06 грн., який також підлягає стягненню.

Клопотання відповідача №17 б/д (вх.№02-14/25472 від 17.11.2009 року) про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ньому обставини не є підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, при цьому господарським судом враховано, що відповідач мав достатньо часу для надання документів, витребуваних судом. До того ж, ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 28.10.2009 року явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Веселка" (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт.Петрове, вул. Ілліча, 39, кв.27, р/р №26007180802098 в КБ "Приватбанк" м.Кіровоград, МФО 323583, код ЄДРПОУ 22223060) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (03038, м.Київ, вул.Ямська, 32, р/р №26004300002502 в Першій Київській філії АКБ "Форум", МФО 300948, код ЄДРПОУ 30518866)- 122550,22 грн. боргу, 36765,06 грн. штрафу, 1593,15 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран