Постанова № 67779914, 10.07.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року Справа № 813/851/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузана Р.І.,

судді Кухар Н.А.,

судді Хоми О.П.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

з участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів Писарєва О.Ю., Безолюка І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 15.02.2016 № 32-ДС «Про звільнення ОСОБА_4.»;

- поновити позивача на роботі, на посаді заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення;

- стягнути з ГУ ДФС у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.02.2016 по день ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ДФС України № 32-ДС від 15.02.2016 «Про звільнення ОСОБА_4.» позивача звільнено з посади заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області на підставі п.1 ст.41, ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення. Позивач вважає, що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_4 не було допущено одноразового грубого порушення трудової дисципліни. Позивача звільнено з займаної посади на підставі висновків службової перевірки, результати якої оформлені актом від 28.08.2015. У зазначеному акті перевірки відповідачем-1 вказується на неналежний контроль з боку позивача за діяльністю Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» протягом першого півріччя 2015 року, що, на думку відповідачів, свідчить про неналежне виконання ОСОБА_4 службових обов'язків, визначених п.п.6 п.5, п.п. 2 п. 12 Положення про ГУ ДФС у Львівській області та наказів ДФС у Львівській області від 02.12.2014 № 56, від 28.07.2015 № 470 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Львівській області». Водночас, позивач зазначає, що ці факти, у разі їх підтвердження, можуть свідчити лише про систематичне невиконання обов'язків, а не про одноразове, яке повинно виражатись одним проступком. При цьому, позивач зазначає, що описані в акті перевірки порушення не можуть свідчити про неналежне виконання трудових обов'язків саме ОСОБА_4, оскільки керівником ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» була інша особа, а збільшення кредиторської заборгованості спричинене скороченням фінансування підприємства з бюджету.

Крім цього, ОСОБА_4 вказує, що керівництвом ДФС України всупереч положенням «Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, не проведено службового розслідування за зверненням позивача з метою спростування звинувачень, викладених в акті перевірки.

З цих підстав позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили. Подали письмові заперечення, суть яких зводиться до такого. Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

На виконання наказу ДФС України № 601 від 13.08.2015 проведено службову перевірку щодо виконання службових обов'язків ОСОБА_4 Перевіркою встановлено факти систематичного невиконання показників фінансових планів директором ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5 Зокрема, виявлені факти виплати премій та надбавок за інтенсивність праці та особливий характер роботи окремим категоріям працівників при збитковості підприємства; зменшення залишків грошових коштів на розрахункових рахунках та збільшення кредиторської заборгованості; порушення використання переданого ДФС в користування нерухомого майна за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Майдан. Вказані порушення допущені внаслідок неналежного контролю позивачем, відповідно до покладених на нього обов'язків, за діяльністю ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».

За результатами перевірки головою ДФС України виданий наказ № 698 від 16.09.2015 «Про результати службової перевірки», згідно з яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади позивача на підставі ст. ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення ОСОБА_4 трудових обов'язків, визначених п.п.6 п.5, п.п. 2 п. 12 Положення про ГУ ДФС у Львівській області та наказів ДФС у Львівській області від 02.12.2014 № 56, від 28.07.2015 № 470 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Львівській області». Позивач вказаний наказ не оскаржував, пояснень по суті викладених в акті перевірки порушень не надав. Оскільки позивач тривалий час перебував на лікарняному, наказ № 32-ДС про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади прийнятий 15.02.2015, в межах передбачених законодавством строків накладення дисциплінарного стягнення.

З урахуванням вказаного, вважають адміністративний позов необґрунтованим, а тому просять відмовити в його задоволенні повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

ОСОБА_4 в червні 2014 року призначений на посаду Заступника начальника Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Наказом ДФС України № 1550-о від 25.11.2014 позивач призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області, як такий, що успішно пройшов стажування.

На виконання наказу ДФС України від 13.08.2015 №601 «Про проведення службової перевірки» посадовими особами відповідача-1 проведено службову перевірку щодо виконання службових обов'язків ОСОБА_4 та директором ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5

Метою перевірки було підтвердження чи спростування викладених у доповідній записці Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку від 12.08.2015 №1560/99-99-05-02-02-18 фактів можливих порушень під час оформлення та надання документів щодо передачі об'єктів нерухомого майна, які перебувають на балансі ГУ ДФС у Львівській області, а також перевірка причин збитковості ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».

Результати перевірки оформлені актом від 28.08.2015.

Перевіркою, зокрема, встановлено: ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» за перший квартал 2015 року отримав чистий дохід 2087,3 тис. грн. (66% від запланованого), у зв'язку з чим підприємство у 1 кварталі 2015 року отримало значні збитки в розмірі 2475,8 тис. грн. Кредиторська заборгованість станом на 01.04.2015 склала 1707,3 тис. грн., що на 2339% більше в порівнянні до відповідного показника на початку року.

За даними звіту про фінансові результати підприємства за 1 півріччя 2015 року встановлено, що чистий дохід підприємства становив 2249,1 тис. грн. (71,7% від запланованого), тобто підприємство продовжило тенденцію збільшення збитків у 2 кварталі 2015 року. Сума кредиторської заборгованості станом на 01.07.2015 склала 2459,7 тис. грн., що на 30% більше ніж за попередній квартал. Основна частина кредиторської заборгованості є за комунальні послуги (електроенергію, теплопостачання тощо).

Протягом першого півріччя 2015 року на рахунок ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від ГУ ДФС у Львівській області перераховано платежів за комунальні послуги на загальну суму 2012417,8 грн., в тому числі за 1 квартал 2015 року - 1690652,7 грн. Такі кошти не в повній мірі використовувались за призначенням, що призвело до збільшення заборгованості перед енергопостачальними компаніями. Зокрема, частину коштів було використано для виплати заробітної плати, премій та надбавок працівникам підприємства.

Крім цього, перевіркою встановлено, що на балансі ГУ ДФС у Львівській області обліковується нерухоме майно, розташоване за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Майдан.

Зазначене нерухоме майно передано в користування ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» відповідно до Договору про співпрацю між Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Державним підприємством «Управління по експлуатації адміністративного будинку Державної додаткової адміністрації у Львівській області». Цей договір до перевірки наданий не був, оскільки втрачений.

Перевіркою виявлено розбіжності між даними бухгалтерського обліку зазначеного майна та даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності. Зокрема, в бухгалтерському обліку нерухоме майно значиться як окремі об'єкти (будівлі), тоді як в реєстрі відображено одним об'єктом, як база відпочинку «Чарівні озера». Більша частина цього нерухомого майна не експлуатується та зазнає значної руйнації. Дерев'яні будинки занедбані, штучні озера, замощення та благоустрій території потребують відновлення.

Згідно з висновком акту службової перевірки погіршення економічного стану ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», невиконання показників фінансових планів протягом першого та другого кварталів 2015 року, недотримання ОСОБА_5 умов Контракту та положень статуту стали можливим внаслідок неналежного виконання заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 своїх посадових обов'язків.

За результатами службової перевірки Директором департаменту внутрішнього аудиту та контролю ДФС України Видоборцем А.П. в доповідній записці від 28.08.2015 рекомендовано, зокрема, Голові ДФС України Насірову Р.М. звільнити з займаної посади заступника голови ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4, а начальнику ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В. розглянути питання щодо розірвання контракту з директором ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5

16.09.2015 Головою ДФС України видано наказ № 698 від 16.09.2015, згідно з яким, на підставі ст. 147,148,149 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення підлягає звільненню із займаної посади заступник начальника ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4, яким не забезпечено належного виконання службових обов'язків, визначених п.п.6 п.5, п.п.2 п.12 Положення про ГУ ДФС у Львівській області, наказами ГУ ДФС у Львівській області від 02.12.2014 № 56, від 28.07.2015 № 470.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не надав відповідачам пояснень та доказів на спростування висновків акту службової перевірки, наказу № 698 від 16.09.2015 не оскаржував.

Згідно з ст.63 Конституції України позивач 06.01.2015 відмовився від надання пояснень по суті наведених в наказі № 698 від 16.09.2015 недоліків в роботі ГУ ДФС у Львівській області та ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».

Оскільки ОСОБА_4 в період з 31.08.2015 по 12.02.2016 перебував на лікарняному, питання щодо звільнення позивача з займаної посади вирішено після виходу на роботу.

На підставі наказу ДФС України № 698 від 16.09.2015 ОСОБА_4 звільнено з посади заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області згідно з наказом № 32-ДС від 15.02.2016.

Не погодившись з наказом про звільнення з займаної посади № 32-ДС від 15.02.2016 позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, № 3723-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно з ст.147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.

За положеннями ст. 148 цього кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Судом встановлено, що 26.08.2014 між Головним управлінням Міндоходів у Львівській області (правонаступником якого є ГУ ДФС у Львівській області) та громадянином ОСОБА_5 укладено Контракт з керівником підприємства, що є у державній власності, згідно з яким ОСОБА_5 призначений на посаду начальника Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр Міністерства доходів і зборів України у Львівській області» (правонаступником якого є ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»).

Відповідно до п. 2.9.2 вказаного Контракту ГУ ДФС у Львівській області здійснює контроль:

- за фінансовою діяльністю підприємства та затверджує або погоджує в установленому порядку його річний план з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожний наступний рік;

- виконанням показників затвердженого фінансового плану підприємством та показників, передбачених цим контрактом, а також за здійсненням підприємством витрат у разі не затвердження (непогашення) річного фінансового плану в установленому законодавством порядку;

- за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Підпунктом 6 п.5 Положення про ГУ ДФС у Львівській області, затвердженого наказом ДФС України від 26.08.2014 № 78, визначено, що ГУ ДФС у Львівській області організовує свою роботу і роботу підпорядкованих ДПІ підприємств, установ та організацій, що належать до сфери ДФС.

Відповідно до п.п. 2 п.12 Положення заступники начальника ГУ ДФС у Львівській області забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов'язків.

Згідно з наказами ГУ ДФС у Львівській області «Про розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДФС у Львівській області» № 56 від 02.12.2014 та № 470 від 28.07.2015 заступник начальник ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 здійснює керівництво окремими структурними підрозділами та підпорядкованими ГУ ДФС у Львівській області підприємствами, зокрема, ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».

За положеннями Статуту ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» управління підприємством здійснює Засновник. Засновником ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» є ДФС України.

Відповідно до п.3.1 вказаного вище Контракту з керівником ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5, щомісячні премії, надбавки та доплати виплачуються керівнику лише при забезпеченні в цілому прибуткової діяльності підприємства. Крім того, у разі несвоєчасного виконання завдань, визначених контрактом, погіршення якості роботи, надбавки скасовуються або зменшуються.

Проте, за 7 місяців 2015 року директору ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5, незважаючи на збиткову діяльність підприємства, протягом поточного періоду виплачувалася премія та надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи.

Крім цього, такі премії та надбавки у вказаний період було нараховано та виплачено заступнику головного бухгалтера, бухгалтерам (провідним бухгалтерам), продавцям (старшим продавцям) кіоску, начальнику відділу кадрів (старшому інспектору по кадрах), юрисконсульту, друкару офсетного плоского друкування, палітурнику та начальнику відділу з виробництва та реалізації друків.

Загалом премій за цей період було виплачено на загальну суму 231252,71 грн. При цьому, премії прибиральницям, двірникам, слюсарам, сантехнікам, електромонтерам тощо не виплачувались.

Судом встановлено, що рішення про виплату премій керівнику ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ОСОБА_5 у 2015 році були прийняті безпосередньо ОСОБА_4 Хоча, згідно з наявними в матеріалах справи звітами про фінансові результати ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» за І квартал 2015 року збиток підприємства становив 2476 тис. грн., за ІІ квартали 2015 року збиток підприємства збільшився та становив 3772 тис. грн., тоді як за підсумками 2014 року підприємство отримало прибуток в розмірі 143 тис. грн.

Отже, позивачем неналежно організовано роботу підпорядкованого ДФС України підприємства та не вжито заходів реагування на порушення керівником ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» умов контракту, що було виявлено під час перевірки.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (ст.150 КЗпП України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо відсутності вини ОСОБА_4 у збільшенні кредиторської заборгованості та збитковості ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», оскільки на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з займаної посади саме за одноразове грубе порушення трудової дисципліни, що виразилось у відсутності з його боку контролю за фінансовою діяльністю підприємства, здійсненими витратами та ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна. На переконання суду, прийняті позивачем управлінські рішення щодо керівництва підпорядкованим йому ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», а також забезпечення належного документообігу, обліку та ефективного використання активів підприємства не залежали від рівня фінансування цього підприємства за рахунок ДФС України.

Факти неналежного виконання позивачем службових обов'язків були виявлені під час службової перевірки, викладені в акті від 28.08.2015 та стали підставою для прийняття наказу № 698 від 19.09.2015 «Про результати службової перевірки».

Суд враховує, що позивач вказаний наказ не оскаржував, пояснень та документів на спростування викладених в ньому обставин відповідачам не надав.

Водночас, 10.11.2015 ОСОБА_4 надіслав голові ДФС України звернення про проведення службового розслідування щодо викладених в акті службової перевірки від 28.08.2015 фактів відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.200 № 950 (далі - Порядок № 950). Листом № 11341/Л/99-99-14-01-0314 від 03.12.2015 ОСОБА_4 повідомлено, що рішення щодо проведення службового розслідування буде прийнято після виходу позивача на роботу.

Відповідно до п.1 Порядку № 950 службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено, зокрема, на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа (п. 2 Порядку № 950).

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що призначення службового розслідування є правом, а не обов'язком керівника державного органу. Рішення про проведення службового розслідування приймається в кожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин по конкретній справі. Вимог щодо обов'язковості його проведення Порядок № 950 не містить.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 14.03.2017.

Судом встановлено, що на підставі звернення позивача службове розслідування ДФС України не проводилось.

Як вже зазначено вище, в період з 31.08.2015 по 12.02.2016 ОСОБА_4 перебував на лікарняному, а 06.01.2016 письмово відмовився від надання пояснень по суті викладених в акті службової перевірки від 28.08.2015 та наказі № 698 від 16.09.2015 недоліків в роботі ГУ ДФС у Львівській області на підставі ст. 63 Конституції України.

Тому, суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів, що рішення голови ДФС України про недоцільність проведення службового розслідування було обґрунтоване поведінкою позивача, що, на переконання суду, свідчила про відсутність наміру з'ясувати та дослідити дійсні обставини та причини допущених порушень.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини, підтверджені наявними у справі письмовими доказами, дають підстави дійти висновку, що відповідач-1 дотримався вимог чинного трудового законодавства при звільненні ОСОБА_4

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність рішення щодо звільнення ОСОБА_4 виконано. З урахуванням пояснень представників сторін та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідає критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України та вимогам трудового законодавства, при його прийнятті відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього наказу про звільнення ОСОБА_4 є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Р.І. Кузан

Суддя Н.А. Кухар

Суддя О.П. Хома

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.07.2017