Постанова № 67779726, 29.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 року № 810/4274/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., секретар судового засідання Почепа В.В.,

за участю представників:

позивача - Шуманської О.Г.

відповідача - Кальковця В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001461401, 0001471401, 0001481401 від 19.07.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновок відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованим, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених документів, сформовано податковий кредит та валові витрати. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом і неправомірно нарахував грошові зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях. Також зазначає, що відповідач помилково вказує на відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів по здійсненню господарської операції з TOB «ІК «Вектор Капітал» та не надання їх перевіряючим при проведенні перевірки, безпідставно стверджує про відсутність розумної економічної причини (ділової мети) у позивача для здійснення такої господарської операції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що податковим органом встановлено, що у ТОВ «ІК «Вектор Капітал» відсутнє придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей (запчастини, комплектуючі та обладнання). До перевірки не надані документи чи будь-яка інформація щодо підтвердження реальності господарських операцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» зареєстроване юридичною особою 05.06.2003 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 10.06.2003 за № 2154. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 14.06.2016 по 21.06.2016, на підставі направлення від 14.06.2016 №230 та наказу від 12.05.2016 №232, згідно з п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Техімпекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ІК «Вектор Капітал» за період січень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 02.07.2016 №174/10-06-14-01/32499006 та акт від 19.07.2016 № 5463/10/10-06-14-01, згідно висновків яких податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 184 389 грн., у т.ч. у січні 2016 року - 184389 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет на суму 2 115 611 грн. в т.ч. у січні 2016 року - 2115611 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті у бюджет за І квартал 2016 року на загальну суму 2 084 967 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ «ІК «Вектор-Капітал» є нереальними, а укладені договори є нікчемними, а отже ТОВ «НВК «Техімпекс» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми за операціями із зазначеним контрагентом.

На підставі висновків акту перевірки відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001481401 від 19.07.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 2 644 514 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 2 115 611 грн. та за штрафними санкціями - 528 903 грн.;

- №0001471401 від 19.07.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 184 389 грн.;

- № 0001461401 від 19.07.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму - 2 606 209 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 2084967 грн. та за штрафними санкціями - 521 242 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою. Рішенням про результати розгляду скарги від 28.09.2016 Головне управління ДФС у Київській області залишило скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Інвестиційна компанія «Вектор Капітал» (продавець) укладено договір № 201-06 від 25.01.2016.

Відповідно до умов даного договору, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити запчастини, комплектуючі та обладнання вказані у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, на умовах та в строки, передбачені Договором.

Передача товару здійснюється протягом 25 (двадцяти п'яти) діб з моменту отримання заявки, в усній або письмовій формі. Кожну партію товару продавець супроводжує наступними документами: специфікаціями; видатковою накладною; податковою накладною.

Поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця зі складу продавця.

Сторонами, на виконання даного договору оформлено специфікації №1 та №2, акт приймання-передавання електрообладнання та комплектуючих до електроприладів, акт приймання-передавання комплектуючих та запасних частин до самохідних машин, податкова накладна та квитанція про її реєстрацію. Як пояснив представник позивача, даний товар був не новим, а тому сертифікати якості на нього були відсутні.

ТОВ «НВК «Техімпекс» частково проведено оплату за отриманий товар в розмірі 5 510 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Товар був отриманий позивачем за адресою Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вул. Польова, 7. Дане приміщення належить на праві оренди ТОВ «НВК «Техімпекс» та надано позивачем в суборенду TOB «ІК «Вектор Капітал» за договором суборенди нежитлового приміщення № 0108/14 від 01.08.2014 року.

Судом від позивача додатково витребувано всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій та передбачені укладеним договором, зокрема, заявки на товар, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості відповідно зразка на товар, свідоцтво про визнання відповідності, довіреності на осіб, які отримували продукцію, довіреності на осіб, які здійснювали перевезення товару, відомості щодо розвантаження та завантаження придбаного товару, реєстрація заїзду та виїзду автомобілів до позивача, документи які підтверджують місце зберігання товару, проте вказаних документів позивачем на вимогу суду не надано, у зв'язку з їх відсутністю.

З пояснень представника позивача, судом встановлено, що доставка товару здійснювалась шляхом перенесення працівниками ТОВ «НВК «Техімпекс» з одного приміщення в інше по території одного і того ж складу без оформлення будь-яких документів.

Подальше використання позивачем придбаного товару здійснювалась відповідно до укладених договорів з ДП «Львівський бронетанковий завод» №75/2015 від 21.10.2015 для виконання капітального ремонту техніки.

Позивачем не надано ніяких інших письмових доказів на підтвердження господарської операції, окрім вищеназваних документів, які досліджено в судовому засіданні.

Крім того, судом двічі викликався в якості свідка директор TOB «ІК «Вектор Капітал» ОСОБА_4, який через канцелярію суду особисто в день судового засідання подав письмові пояснення, проте в судове засідання не прибув. В своїх поясненнях директор TOB «ІК «Вектор Капітал» повідомив, що господарська операція згідно договору № 201-16 від 25.01.2016 року відбулась належним чином і у товариства відсутні претензії до ТОВ «НВК «Техімпекс».

Проте, з наданої відповідачем інформації, судом встановлено, що TOB «ІК «Вектор Капітал» протягом січня 2016 року придбавало одяг та взуття, а також придбало запчастини у ТОВ «НВК «Техімпекс», які в подальшому були реалізовані TOB «ІК «Вектор Капітал» ТОВ "Пром-Техно-Група". Отже, даний факт свідчить про те, що на момент досліджуваної господарської операції у TOB «ІК «Вектор Капітал» були відсутні зазначені вище запчастини. Крім того, станом на січень 2016 року на TOB «ІК «Вектор Капітал» працювала одна особа та не задекларовано отримання послуг оренди приміщень.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про нереальний характер господарських операцій, підлягає перевірці факт здійснення такої господарської операції. Належним є той доказ, який містить інформацію, що має значення для справи.

Гіпотетично, надані позивачем докази містять інформацію, що має значення для справи, однак, у зв'язку з неможливістю встановити, що постачання запчастин було виконано саме ТОВ «ІК «Вектор Капітал», такі докази не можуть бути взяті до уваги судом, що може лягти в основу винесення рішення по даній справі на користь позивача.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що надані позивачем докази в якості підтвердження дійсності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІК «Вектор Капітал», не є тими доказами які могли б дати підставу для висновків, що договір між позивачем та його контрагентом мав реальний характер і фактично був укладений та виконаний, враховуючи вищевстановлені судом обставини.

Податкова накладна, що була надана суду в підтвердження господарської операції, заповнена зі всіма реквізитами, що передбачені чинним законодавством, разом з тим, як зазначалось судом, рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток прийняті податковим органом у зв'язку із не підтвердженням реальності здійснених господарських операцій та відсутності необхідних первинних бухгалтерських документів, а не у зв'язку із порушенням в оформленні документів.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Оскільки судом встановлено відсутність зв'язку між вчинюваною господарською операцією по постачанню запчастин, передбачених договором та господарською діяльністю позивача, суд приходить до висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту та валових витрат. Доводи позивача про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень спростовуються наведеними фактичними даними, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 липня 2017 р.