Постанова № 67779258, 16.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 р. Справа № 804/6831/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді судді суддіБарановського Р. А. Царікової О.В. Захарчук-Борисенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пенсійного фонду України із позовними вимогами щодо:

визнання протиправної бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення ОСОБА_4 перерахунку пенсії;

зобов'язання Міністерства внутрішніх, справ України надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку ОСОБА_4 пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправною бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України, що призвела до порушення прав ОСОБА_4 Так, позивач зазначив, що він, як пенсіонер органів внутрішніх справ, з метою перерахунку призначених йому пенсійних виплат звернувся до відповідача із заявою щодо направлення до пенсійного органу інформації про зміну грошового забезпечення, зумовлену постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015р., однак відповідач протиправно відмовив ОСОБА_4 у направленні такої інформації, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та аргументована правомірністю дій суб'єкта владних повноважень. Так, відповідач зауважує, що після 29.12.2015р. Кабінетом Міністрів України будь-яких нормативно-правових актів, якими змінювались розміри або вводились нові види грошового забезпечення поліцейських не було, у зв'язку з чим відповідач вважає, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсій пенсіонерам з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Третьою особою надано до суду пояснення до позову, у яких Пенсійний фонд України зазначив, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015р. територіальні органи Міністерства внутрішніх справ було ліквідовано без переходу прав та обов'язків в порядку правонаступництва до іншої юридичної особи, зокрема - Національної поліції України. З огляду на викладене, пенсійни орган вважає, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_4, як колишньго працівника органів внутрішніх справи - відсутні.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) перебував на службі в органах внутрішніх справ у період з 01.03.1983р. по 06.04.2004р. У квітні 2004 року позивач вийшов на пенсію, як пенсіонер органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У травні 2016 року я звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про направлення до органів Пенсійного фонду України інформації про зміну грошового забезпечення, зумовлену Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015р.

У відповідь на дане зверення ОСОБА_4 Головне управління МВС України в Дніпропетровській області направило позивачу лист (вих. №1/Н-3539/Бр від 17.05.2016р.), у якому відповідач зазначив, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 р. не породжує підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_4

Не погодившись із даною позицією суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262), Законом України «Про внесення змін до-деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VШ (надалі - Закон № 900) тощо.

Так, Законом №900 були внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема даний закон доповнено новою частиною у статті 63 Закону, у якій регламентовано порядок перерахунку пенсій та визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

В частині 4 статті 63 Закону №2262 передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у звязку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковим документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною 16 статті 43 Закону №2262 передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введенні для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким документом є Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р. (далі-Порядок №45).

В пункті 1 Порядку №45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення,для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

З наведеного вбачається, що законодавством гарантовано позивачу, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (набрала чинності - 02.12.2015р.) змінено грошове забезпечення поліцейських, затверджено нові схеми посадових окладів, окладів поліцейських за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби, а також визначено розміри інших складових грошового забезпечення.

Отже, зміна грошового забезпечення для вказаної категорії військовослужбовців відбулась з прийняттям Кабінетом Міністрів Постанови «Про грошове забезпечення поліцейських Національної їголиіії» від 11 листопада 2015 року № 988, яка набрала чинності - 02.12.2015р., у відповідності до якої затверджено нові схеми посадових окладів, окладів поліцейських за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби, а також визначено розміри інших складових грошового забезпечення.

Згідно із приписами частини 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до абзацу другого розділу XI « Прикінцеві та перехідні положення Закону України « Про Національну поліцію» (згідно із Законом №900) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Як зазначено у ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється' на юридичних осіб.

Тобто, на день набрання чинності Законом №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 р. діяла і є чинною на день розгляду справи по суті, так як вказана постанова не вичерпала свою дію.

При цьому слід врахувати, що Конституційний Суд України в Рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний, захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має'ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після, звільнення у запас або у відставку.

Отже, заа приписами п. 2 Порядку № 45 вказане рішення Кабінету Міністрів України зобов'язувало відповідача повідомити у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахукнку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.

Аналогічно у п.24. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007.р. № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, 'підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Враховуючи, існування в Україні єдиної державної системи пенсійного забезпечення,' перебування позивача на пенсійному обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який, на підставі повідомлення від Пенсійного фонду України мав би скласти відповідні списки та передати їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які готують відповідні довідки (абз. 3 п.2, абз 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 р.).

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що ОСОБА_4, колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність допущеної з його боку бездіяльності по відношенню до ОСОБА_4 у вигляді надання до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому утриманні для здійснення колишньому працівнику органів внутрішніх справ перерахунку пенсії, що призвело до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача, які підлягають поновленню.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання вчинити дії - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення ОСОБА_4 перерахунку пенсії.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх, справ України надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку ОСОБА_4 пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 551, 20 грн.(п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.А. Барановський О.В. Царікова Н.В. Захарчук-Борисенко