Постанова № 67779233, 10.07.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Справа № 803/958/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А. Я.,

при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Багірова Р.А.,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (далі - ТзОВ «ОПОС-ТОРГ») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00082.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Волинською митницею ДФС необґрунтовано та неправомірно було відмовлено у здійсненні митного оформлення партії товару - «напівтуші свинні заморожені», вагою нетто 20 298 кг, на загальну суму 14 817, 54 євро, придбаного позивачем згідно із контрактом від 23 липня 2015 року №/07, укладеним із компанією «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» (Великобританія). Вважає, що відповідачем безпідставно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, так як для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за першим методом - за ціною договору (контракту).

У зв'язку із наведеним, вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості товару товарів від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00082 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016, адміністративний позов ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 березня 2016 року №205070000/2016/00082.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відтак, при новому розгляді справи судом підлягало перевірці достатність обсягу документів, які додатково надавалися декларантом на запит органу доходів та зборів, для висновку про усунення виявлених розбіжностей, а також правильність визначення митної вартості за першим методом на підставі поданих документів у їх сукупності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, додатково пояснив, що визначена декларантом митна вартість товару є повністю обґрунтованою та такою, що піддається обчисленню, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в поданих письмових поясненнях від 26 червня 2017 року, від 07 липня 2017 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що позивачем не виконано законні вимоги органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів та наявних розбіжностей в поданих документах, а тому вважає, що подальші дії митного органу є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Митним кодексом України. Зазначає, що митна вартість задекларованого товару визначена відповідачем із застосуванням 6-го резервного методу, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка ґрунтується на ціні товарів підтвердженої інтернет-джерелом: http://netb.pl/rynki/notowania_mieso/no1611md.pdf. Враховуючи вищевикладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 березня 2016 року №205070000/2016/00082 є правомірними, винесеними із дотриманням вимог чинного законодавства, крім того, підстави, що стали причиною відмови в митному оформленні є цілком обґрунтованими. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та компанією «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» (Великобританія) укладено контракт №23/07 від 23 липня 2015 року щодо поставки елементів м'яса з наявних в Європейському Союзі підприємств, відповідно до якого позивач придбаває товар за кількістю, вартістю, умовами поставки та оплати, вказаних в специфікаціях щодо кожної поставки, які є невід'ємними частинами даного контракту.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: «напівтуші свинні заморожені, 20 298 кг без щоковини, без харчових добавок, спецій, солі та інших приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування, необвалені. Торгівельна марка - немає даних. Виробник: Nortura SA. Країна відправлення - NO (Норвегія). Маркування: EFTA 111, EFTA 116. Дата виробництва: 08/2015. Термін придатності: 08/2016 при t -18С» позивачем надано органу доходів і зборів вантажну митну декларацію №205070000/2016/010222, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження вартості позивачем одночасно подано: зовнішньоекономічний договір №UK23/07 від 23 липня 2015 року та специфікацію №4 до нього; інвойс №SI017447 від 18 березня 2016 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 18 березня 2016 року; сертифікат про походження товару №J1095564 від 21 березня 2016 року; сертифікат якості від 18 березня 2016 року; ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 №653636 від 24 березня 2016 року; прайс-лист від 18 березня 2016 року; акт фізичного огляду від 24 березня 2016 року № 205070000/2016/1000986; копію декларації країни відправлення №061090-2016029490 від 21 березня 2016 року.

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 205070000/2016/010222 від 24 березня 2016 року у відповідності до інвойсу №SI017447 від 18 березня 2016 року склала 14 817,54 євро, який станом на момент подання декларації становив 29,061429 грн./євро, що в національній валюті склала - 430 618 грн 89 коп.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товарів у декларації, органом доходів і зборів прийнято рішення № 205000011/2016/000032/2 про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом.

Таким чином, прийняття Волинською митницею ДФС оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого митну вартість товару скориговано з 14 817,54 євро до 54 804,60 євро.

Зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно до пункту 3.1 контракту №UK23/07 від 23 липня 2015 року покупець проводить оплату в євро відповідно до специфікації, зокрема №4 від 10 березня 2016 року, в якій передбачена передоплата або оплата по факту. Разом з цим, в інвойсі №SI017447 від 18 березня 2016 року не зазначено умови оплати, тобто між сторонами чітко не обумовлено коли саме виникає зобов'язання покупця перед продавцем щодо оплати за товар; 2) відповідно до інвойсу та специфікації умови поставки СРТ Луцьк, а в експортній декларації країни відправлення - FCA Haugesund (Норвегія); 3) відповідно до пункту 4.3 між сторонами обумовлюються всі витрати, які включені до ціни товару за умовами тільки FCA та EXW, відповідно піддається сумніву умови поставки СРТ Луцьк, оскільки вищенаведені факти свідчать про невключення транспортних витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що є невід'ємними складовими митної вартості, враховуючи також, що відстань від Haugesund (Норвегія) до кордону України (Яготин) складає 2312 км.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00082 (далі - картка відмови).

У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: виконати вимоги пункту 4 статті 55 Митного кодексу України в частині коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 у строки, що не перевищують строків декларування товарів.

Як встановлено судом, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 25 березня 2016 року декларантом позивача було подано нову МД №205070000/2016/010516, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 18 березня 2016 року №SI017447. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань грошової застави.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішення та картки відмови, з огляду на таке.

Згідно із частиною вісім статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур»» від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно до пункту 3.1 контракту №UK 23/07 від 23 липня 2015 року покупець проводить оплату в євро відповідно до специфікації, зокрема №4 від 10 березня 2016 року, в якій передбачена передоплата або оплата по факту. Разом з цим, в інвойсі №SI017447 від 18 березня 2016 року не зазначено умови оплати, тобто між сторонами чітко не обумовлено коли саме виникає зобов'язання покупця перед продавцем щодо оплати за товар; 2) відповідно до інвойсу та специфікації умови поставки СРТ Луцьк, а в експортній декларації країни відправлення - FCA Haugesund (Норвегія); 3) відповідно до пункту 4.3 між сторонами обумовлюються всі витрати, які включені до ціни товару за умовами тільки FCA та EXW, відповідно піддається сумніву умови поставки СРТ Луцьк, оскільки вищенаведені факти свідчать про невключення транспортних витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що є невід'ємними складовими митної вартості, враховуючи також, що відстань від Haugesund (Норвегія) до кордону України (Яготин) складає 2312 км.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач скористався таким правом та 28 квітня 2016 року надіслав на адресу Волинської митниці ДФС заяву №179, в якій просив визнати заявлену ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» за основним методом митну вартість товару, що надійшов згідно контракту від 23 липня 2015 року №UK 23/07, укладеного із компанією «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» (Великобританія) та інвойсу від 18 березня 2016 року №SI017447, скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2. До вищевказаної заяви було додано: SWIFT повідомлення від 16 березня 2016 року та від 20 квітня 2016 року; пакувальний лист від 18 березня 2016 року; експертний висновок від 29 березня 2016 року №000688і/16; висновок Львівської торгово-промислової палати від 05 квітня 2016 року №19-09/616; лист продавця товару від 14 квітня 2016 року; калькуляцію від 12 квітня 2016 року; інвойс від 18 березня 2016 року №5369 та від 30 березня 2016 року №0060/2016.

Листом від 10 травня 2016 року №4023/03-70-19 Волинська митниця ДФС повідомила позивача про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2 та застосування основного методу визначення митної вартості, заявленої декларантом, оскільки надані митниці SWIFT повідомлення неможливо ідентифікувати до конкретної партії товару, так як вони не місять інформації щодо специфікації від 10 березня 2016 року №4. Згідно пункту 3.1 договору від 23 липня 2015 року №UK23/07 оплата за товар здійснюється відповідно до специфікацій, отже надані платіжні доручення носять інформаційний характер та не можуть бути використані для підтвердження заявленої декларантом митної вартості. Крім того, за платіжним SWIFT повідомленням від 20 квітня 2016 року не виконано умови пункту 4.1 вищевказаного договору, яким передбачено відвантаження товару через два робочі дні після здійснення попередньої оплати. Відповідно до інформації в інвойсі від 18 березня 2016 року №SIO17447 та специфікації від 10 березня 2016 року №4 умови постави товару - СРТ Луцьк, в той час коли графа 20 митної декларації країни відправлення містить інформацію щодо умов поставки FCA HAUGESUND (Норвегія). Відповідно до пункту 4.3 контракту між сторонами при умовах поставки FCA та EXW до ціни товару повинні включатися всі витрати, пов'язані з його відправкою. Вищенаведені факти свідчать про невключення транспортних витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що є невід'ємними складовими митної вартості. Висновок Львівської торгово-промислової палати від 05 квітня 2016 року №19-09/616 складений з посиланням на сайт з мережі Інтернет (www/alibaba.com), який містить інформацію щодо рівня цін на продукцію з країн походження Польщі та Німеччини за умовами поставки FOB, проте ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» за митною декларацією від 24 березня .2016 року №205070000/2016/010222 імпортує товар з Норвегії. Вищенаведені інтернет-джерела містять цінову інформацію на продукцію з пакуванням, згідно інвойсу від 18 березня 2016 року №SI0 17447, специфікації від 10 березня 2016 року №4 та пакувального листа від 18 березня 2016 року №SО019255 пакування на імпортовану продукцію відсутнє.

23 травня 2016 року позивач повторно направив на адресу Волинської митниці ДФС заяву №204, в якій просив визнати заявлену ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» за основним методом митну вартість товару, що надійшов згідно контракту від 23 липня 2015 року №UK 23/07 та інвойсу від 18 березня 2016 року №SI017447, та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2.

Листом від 31 травня 2016 року №4771/03-70-19 відповідач повторно відмовив у задоволенні заяви ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» від 23 травня 2016 року №204.

З наведеного вбачається, що позивачем у межах строків, визначених частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, були надані органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, відповідачем відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

На думку суду, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3.1 контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07, укладеного із компанією «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» (Великобританія), покупець оплачує товар шляхом банківського безготівкового переказу на рахунок продавця. Оплата за товар здійснюється в євро відповідно до специфікації. Пунктом 8 специфікації від 10 березня 2016 року №4 до контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07 передбачено, що умови оплати: передоплата та/або оплата по факту поставки товару.

Згідно інвойсу від 18 березня 2016 року №SI017447 ціна товару «напівтуші свинні заморожені», кількістю 20 298 кг., становить 14 817,54 євро.

Як встановлено судом, ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» 16 березня .2016 року було сплачено постачальнику («VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD») 14 600 євро як передоплата за товар згідно контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07 та 20 квітня 2016 року - 217,54 євро як остаточний розрахунок згідно контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07, тобто фактично було сплачено 14 817,54 євро, що підтверджується SWIFT повідомленнями від 16 березня 2016 року та від 20 квітня 2016 року, наявними в матеріалах справи та наданими позивачем на вимогу органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, позивачем у відповідності до умов контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07 було здійснено оплату за товар, а саме: 14 600 євро як передоплата та 217,54 євро по факту поставки товару.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що надані митниці SWIFT повідомлення від 16 березня 2016 року та від 20 квітня 2016 року неможливо ідентифікувати до конкретної партії товару, так як вони не містять інформації щодо специфікації від 10.03.2016 року № 4, однак суд не погоджується з наведеним з огляду на наступне.

Так, пункт 1.2. контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07 передбачає, що покупець здійснює замовлення чергової партії товару за допомогою факсимільного або телефонного зв'язку шляхом підписання специфікації. Ціна на кожне найменування товару відображена в специфікації і є фіксованою величиною після підписання сторонами. Після підписання специфікація є невід'ємною частиною контракту. Тобто специфікацією сторони погоджують ціну товару. Як передбачено у специфікації від 10 березня 2016 року №4, дана специфікація є невід'ємною частиною контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07.

Згідно SWIFT повідомлень від 16 березня 2016 року та від 20 квітня 2016 року оплата за товар проводилась згідно контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07, крім того, у повідомленні від 20 квітня 2016 року міститься посилання на митну декларацію №010516, за якою імпортований товар був випущений у вільний обіг.

Вказані обставини також підтверджує продавець товару «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» у листі від 14 квітня 2016 року.

Таким чином, відповідачем безпідставно не було взято до уваги вищезазначений лист, оскільки останній дає можливість чітко ідентифікувати партію товару, поставленого 25 березня 2016 року відповідно до контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07 та специфікації від 10 березня 2016 року №4.

Суд не бере до уваги посилання митного органу у листах від 10 травня 2016 року №4023/03-70-19 та від 31 травня 2016 року № 4771/03-70-19 щодо невиконання позивачем умов пункту 4.1 контракту від 23 липня 2015 року №UK23/07, яким передбачено відвантаження товару через два робочі дні після здійснення попередньої оплати, оскільки 16 березня 2016 року позивачем було здійснено попередню оплату партії товару у сумі 14 600 євро, що підтверджується SWIFT повідомленням від 16 березня 2016 року, а відвантаження товару відбулось 18 березня 2015 року, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 18 березня 2016 року, тобто протягом двох робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо порушення умов поставки товару, оскільки як вбачається з листа продавця від 14 квітня 2016 року, компанія «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» не є виробником товару, який був поставлений позивачу згідно інвойсу від 18 березня 2016 року №SI017447. Виробником даного товару є фірма «Nortura SA» (Норвегія), у якої продавець замовив поставлений товар. Тобто, компанія «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» виступає посередником між фірмою «Nortura SA» (Норвегія) та ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (Україна).

Згідно із досягнутої домовленості фірма «Nortura SA» продала компанії «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD» товар на умовах поставки FCA HAUGESUND. Тобто перевезення товару від виробника здійснювала компанія «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD».

Щоб не завозити товар у Велику Британію та відповідно не оплачувати зайві транспортні витрати, товар відразу був відправлений з Норвегії в Україну. Так як перевезення товару з Норвегії в Україну оплачувала компанія «VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD», то по відношенню до виробника поставка відбулась на умовах FCA HAUGESUND, що й було зазначено у експортній декларації від 21 березня 2016 року, а по відношенню до ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» поставка відбулась на умовах СРТ Луцьк, про що було зазначено в інвойсі та специфікації.

На підтвердження зазначених вище обставин позивач надав митному органу копію калькуляції ціни товару від 12 квітня 2016 року разом із копіями документів, що підтверджують її складові частини, а саме витрати на закупівлю товару у виробника - інвойс від 18 березня 2016 року №5369 та витрати на транспортування товару з Норвегії до України - інвойс від 30 березня 2016 року №0060/2016.

Також позивачем на вимогу митного органу було надано для підтвердження заявленої митної вартості такі документи: експертний висновок від 29 березня 2016 року №000688і/16; висновок Львівської торгово-промислової палати від 05 квітня 2016 року №19-09/616, відповідно до яких підтверджено якість товару та його ціна на рівні 0,73 євро/кг.

Таким чином, докази, досліджені судом, не вказують на підтвердження позиції Волинської митниці ДФС щодо застосування резервних методів визначення вартості товарів та спростування можливості застосування основного методу. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, судом не встановлено.

Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, однак, таке визначення повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У даному випадку при прийнятті оскаржуваного рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митним органом в повній мірі не виконані вищезазначені норми.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття рішення про коригування митної від 25 березня 2016 року №205000011/2016/000032/2, а також не довів правомірності прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 березня 2016 року № 205070000/2016/00082, тому адміністративний позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25 березня 2016 року № 205000011/2016/000032/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Волинської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 березня 2016 року № 205070000/2016/00082.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 31011337) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 17 липня 2017 року.