Рішення № 6777802, 12.11.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2009 р.Справа № 12/151 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/151

за позовом: приватного підприємства "Агрофірма "Славутич", м. Бобринець Кіровоградської області

до відповідача: закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м. Кіровоград

про стягнення 236292,30 грн.

Представники сторін:

від позивача - Цигульський М.Ф. , довіреність № б/н від 12.10.09 р.;

від відповідача - участі не брав,

Приватне підприємство "Агрофірма "Славутич" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" на користь позивача 236292,30 грн., а також сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 12.11.09 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 217478,00 грн.

Проте, зважаючи на відсутність у позивача доказів на підтвердження направлення уточнень на адресу відповідача або доказів вручення уточнень відповідачу, господарський суд не приймає вказану заяву до розгляду та вирішує спір з урахуванням вимог, викладених у позовній заяві.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що засвідчує повідомлення про вручення поштового відправлення № 568470 (а.с. 35), однак відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 12.11.09 р. участі не брав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

14.08.08 р. між закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" (далі - Постачальник, ЗАТ "ПММ-Транссервіс") та приватним підприємством "Агрофірма "Славутич" (далі - Покупець, ПП "Агрофірма "Славутич") укладено договір поставки нафтопродуктів № 132 Бр (далі - Договір, а.с.7).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець, у відповідності з умовами Договору та додатковими угодами до нього, прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) призначені для проведення осінньо-польових сільськогосподарських робіт у 2008 році (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору відпуск товару Постачальником проводиться з терміналу ЗАТ "ПММ-Транссервіс" за адресою: 25005, м. Кіровоград, вул. Короленка, 4б, після проведення попередньої плати Покупцем за обсяг нафтопродуктів, вказаний у доповненнях до Договору.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.08 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання (п. 9.1. Договору).

Сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 14.08.08 р. до Договору, зі змісту якої вбачається, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця дизпаливо у кількості 8 тон загальною вартістю 57040,00 грн., а Покупець прийняти та оплатити товар по цінам та в об'ємах, що вказані. Умови оплати: 100% передплата (а.с. 8).

Додатковою угодою № 2 від 24.09.08 р. сторони обумовили поставку товару в кількості 10 тон на суму 62640,00 грн. на тих же умовах оплати (а.с. 9).

Зазначені додаткові угоди є невід'ємними частинами Договору, підписані сторонами та скріплені круглими печатками підприємств.

Договір підписаний представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з платіжних доручень № 164 від 15.08.08 р. на суму 57040,00 грн. та № 982 від 30.09.08 р. на суму 62640,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, сплативши відповідачу 119 680,00 грн. за 18 тон товару (а.с.10-11).

Крім того, згідно платіжного доручення № 1075 від 24.10.08 р. позивачем здійснено передоплату за поставку товару на суму 97798,00 грн. (а.с. 12).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, поставку товару, обумовлену Договором та додатковими угодами до нього, не здійснив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається також на підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків станом на 22.04.09 р., згідно якого заборгованість ЗАТ "ПММ-Транссервіс" перед Покупцем складає 236 292,30 грн. (а.с. 13).

У зв'язку з викладеним, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 70 від 07.07.09 р. з вимогою в 7-денний строк сплатити позивачу грошові кошти в сумі 236 292,30 грн. (а.с. 14).

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві мешу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару або його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до додаткових угод до Договору № 1 та № 2 сторони обумовили поставку товару на загальну суму 119 680,00 грн.

Поставка ж товару на суму 97798,00 грн., передоплата за який здійснена позивачем на підставі платіжного доручення № 1075 від 24.10.08 р., не визначена ні Договором, ні додатковими угодами до нього.

Підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків не може слугувати належним доказом існування за відповідачем заборгованості за Договором в сумі 236 292,30 грн., оскільки в ньому не відображені проведені сторонами господарські операції за Договором. Вказаний акт не виключає можливості здійснення позивачем передоплати за поставку товару в сумі 97798,00 грн. на виконання інших господарських зобов'язань, що існують між позивачем та відповідачем, не пов"язаних з виконанням зобов"язань згідно Договору.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача передоплати в сумі 97 798,00 грн. є безпідставною та необґрунтованою, що однак, не позбавляє позивача права звернутися до господарського суду з окремим позовом про стягнення вказаної суми заборгованості з інших підстав.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати 119 680,00 грн. коштів за непоставлений ним товар, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а, код 23227999, п/р 26008102705001 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) на користь приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" (м. Бобринець Кіровоградської області, вул. Промислова, 1А, код 20639566, п/р 2600178998 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 323538) заборгованість в сумі 119 680,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 196,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 119,53 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко