Рішення № 6777795, 11.11.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2009 р.Справа № 16/135 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянув справу № 16/135

за позовом: Приватного підприємства "Діалог Оптима", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Споживчого товариства "Олександрійське", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 6 394,05 грн.

Представники сторін:

від позивача - Лапшин М.Л., довіреність б/н від 01.09.09 р.;

від відповідача - участі не брав

Приватним підприємством "Діалог Оптима" подано позов про стягнення зі споживчого товариства "Олександрійське" 4 555,78 грн. основного боргу, 1 599,09 грн. інфляційних втрат та 239,18 грн. 3% річних, а також судових витрат.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, позовні вимоги не заперечив.

Однак господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, враховуючи наступне.

Судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та в довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області № 14-8465 від 28.09.09 р. (а.с. 24), однак поверталась на адресу суду з поштовою відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю підприємства за вказаною адресою (а.с. 22, 30).

Згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідальності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали і обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, господарський суд встановив наступне.

06.02.06 р. приватним підприємством "Діалог Оптима" (далі - Постачальник) та споживчим товариством "Олександрійське" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 1 (далі - Договір, а.с. 15-18).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується постачати певний товар Покупцеві, а Покупець зобов'язується здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування товару, його кількість та асортимент передбачаються в Заявках, які подаються Постачальнику Покупцем при його потребі в такому товарі.

В розділі 5 Договору сторони обумовили ціну товару.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) за договірними цінами в українській національній валюті, крім того ПДВ, який повинен бути вказаний в гривнях.

Згідно п. 6.1. Договору загальну суму Договору складає сума усіх накладних до даного Договору.

Даний Договір діє з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.06 р. (п. 10.1 Договору).

Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділом 7 Договору сторони погодили умови розрахунків за Договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем протягом семи календарних днів.

Як вбачається з видаткових накладних № № Т-00651 від 08.02.07 р., Т-00674 від 12.02.07 р., Б-0691 від 15.02.07 р., Т-00919 від 19.02.07 р., Т-00935 від 22.02.07 р., Т-00955 від 26.02.07 р., 1167 від 01.03.07 р., 1819 від 01.03.07 р., Т-01070 від 05.03.07 р., Т-02235 від 15.03.07 р., Т-02252 від 19.03.07 р., Т-02288 від 22.03.07 р., 3001 від 26.03.07 р., Т-2502 від 26.03.07 р., Б-2530 від 29.03.07 р. за період з 08.02.07 р. по 31.03.07 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 323,32 грн. (а.с. 46-60).

Крім того, за період з 02.04.07 р. по 23.07.07 р. (включно) позивачем поставлено Покупцю товар на загальну суму 6 066,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № № Т-2547 від 02.04.07 р., Т-3066 від 09.04.07 р., Т-3048 від 05.04.07 р., Т-3083 від 12.04.07 р., Т-3105 від 16.04.07 р., Т-2688 від 19.04.07 р., Т-2709 від 23.04.07 р., Б-3762 від 03.05.07 р., Б-3766 від 07.05.07 р., Т-3314 від 10.05.07 р., Т-3338 від 14.05.07 р., Т-3364 від 17.05.07 р., Т-3392 від 21.05.07 р., Т-3421 від 24.05.07 р., Т-3452 від 28.05.07 р., Т-3487 від 31.05.07 р., Т-3510 від 04.06.07 р., Т-3539 від 07.06.07 р., Т-3576 від 11.06.07 р., Т-3783 від 28.06.07 р., Б-4114 від 02.07.07 р., Т-5053 від 05.07.07 р., Т-5086 від 09.07.07 р., Т-5126 від 12.07.07 р., Т-5169 від 16.07.07 р., Т-5252 від 23.07.07 р., Т-2730 від 26.04.07 р., Т-5206 від 19.07.07 р. ( а.с. 62-89).

Відповідачем товар на загальну суму 12 389,56 грн. отримано, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача на вказаних видаткових накладних.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково.

Так, відповідно до платіжних доручень № 4003 від 19.04.07 р. на суму 1352,04 грн., № 4059 від 04.05.07 р. на суму 3458,46 грн., № 4117 від 10.05.07 р. на суму 342,90 грн., № 4136 від 14.05.07 р. на суму 1052,61 грн., № 4270 від 06.06.07 р. на суму 950,40 грн., № 4379 від 04.07.07 р. на суму 676,56 грн. відповідачем за поставлений позивачем товар сплачено загалом 7 832,97 грн. (а.с. 39-44).

Враховуючи викладене, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 4 555,78 грн. (12 389,56 грн. - 7 832,97 грн. = 4 555,78 грн.).

Вказана заборгованість відповідача підтверджується також і актом звірки розрахунків Б-00000331 від 16.10.07 р. станом на 16.10.07 р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 61).

Оскільки відповідач заборгованість в сумі 4 555,78 грн. не сплатив, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 4 555,78 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу за Договором, позивач також просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції в розмірі 1 599,09 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в сумі 239,18 грн. за період з 01.11.2007 р. по 31.07.2009 р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок інфляційних втрат в сумі 1599,09 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, а тому також підлягають задоволенню.

Однак, при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку, в результаті чого дещо завищено суму нарахування, яка в дійсності становить 238,52 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню. В іншій частині нарахованої позивачем суми 3% річних в позові слід відмовити.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 6 393, 39 грн. (4 555,78 грн. + 1599,09 грн. +238,52 грн. = 6 393,39 грн.).

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з споживчого товариства "Олександрійське" (28000, м. Олександрія, пр. Леніна, 140, код 33991981, р/р 26002052902441 в Олександрійському відділенні "Приватбанк", МФО 323583) на користь приватного підприємства "Діалог Оптима" (50011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Магнітогорська, 36, код 30643065, р/р 26004014672980 у Криворізькій філії ВАТ "Банк фінанси та кредит", МФО 305835) заборгованість в сумі 6 393,39 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 101,99 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,98 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко