Постанова № 67776927, 18.07.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17637/16-а

Провадження № 2а/521/40/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.,

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постановипро порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд поновити строк для звернення до суду з позовом про скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзерова А.А. у справі про порушення митних правил №0898/50009/16 від 17 серпня 2016 року; визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзерова А.А. в справі про порушення митних правил №0898/50009/16 від 17 серпня 2016 року, оскільки вважає зазначену постанову необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

Позивач зазначив, що 12 вересня 2015 року о 10 годині 56 хвилин громадянином Республіки Молдова ОСОБА_1 на митну територію України через Вінницьку митницю ДФС України в режимі тимчасового ввезення було ввезено транспортний засіб особистого користування, а саме: автомобіль «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5. Вказаний транспортний засіб перебував у користуванні позивача на підставі довіреності. 21 вересня 2015 року ОСОБА_1 було направлено до терапевтичного відділення Стебницької міської лікарні Львівської області з діагнозом остеохондропатія хребта (хвороба Шейермана-Мау) та назначено лікування до 12 жовтня 2015 року. У зв'язку з особливостями протікання хвороби, позивачу лікарями було заборонено керування транспортними засобами. Після виписки громадянин ОСОБА_1 виїхав до м. Тирасполь, де з 11 листопада до 21 листопада 2015 року, а також у грудні 2015 - січні 2016 років проходив обстеження та лікування. В період лікування позивача транспортний засіб «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходився на території України за адресою: АДРЕСА_1.

17 липня 2016 року о 12 годині 15 хвилин позивач перетинав кордон України на двоколісному транспортному засобі «YAMAHA JOGARRIO», реєстраційний номер НОМЕР_3. У пункті пропуску «Градениці - Незавертайлівка» митного посту «Роздільна» Одеської митниці Державної фіскальної служби України під час проходження митного контролю на підставі даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» та при перевірці її автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Роздільна» Одеської митниці ДФС Міховим А.В. було складено протокол №0898/50009/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил.

Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимогу ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, а саме умови митного режиму "транзит", відповідно якого він зобов'язаний був вивезти автомобіль не пізніше 10 днів з дня ввезення його на митну територію України. Під час складення протоколу позивач пояснив, що дійсно ввозив на митну територію України транспортний засіб - автомобіль «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, однак в режимі тимчасового ввезення, а не в режимі транзиту. В підтвердження цього факту позивач надав інспектору копію митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Як в подальшому було виявлено, протокол про порушення митних правил, складений відносно позивача, містить обставини вчинення правопорушення зовсім іншою особою - ОСОБА_7. З останнім позивач, не знайомий, ніколи його не бачив. Незважаючи на це, 17 серпня 2016 року тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А. на підставі вищевказаного протоколу винесено постанову про порушення митних правил № 0898/50009/16, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,0 гривень. Вказана постанова у справі про порушення митних правил була надіслала поштовою кореспонденцією на адресу: АДРЕСА_1 та отримана дружиною позивача.

У зв'язку з тим, що з 09 серпня 2016 року до 22 серпня 2016 року ОСОБА_1 знаходився у санаторії «Дністер» у м. Кам'янка Придністровської Молдавської Республіки, після чого знову проходив обстеження у м. Тирасполь, копію постанови у справі про порушення митних правил він отримав від своєї дружини лише 12 жовтня 2016 року. На початку вересня 2016 року позивачем було вивезено транспортний засіб з митної території України. 12 вересня 2015 року при перетині митного кордону позивачем було подано митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, в п. 3.2 якої зазначено, що автомобіль «VAZ 21013», VIN-код НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, заявлений до митного режиму "тимчасове ввезення". Вказане свідчить про те, що жодного порушення умов режиму "транзит" навіть теоретично бути не могло. І навіть якщо припустити, що порушення мало місце, то строк накладення стягнення на час винесення постанови сплив.

Оскільки правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, є вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки транспортного засобу, передбаченого ст. 95 МК України, у даному випадку - 23 вересня 2015 року, адміністративне стягнення могло бути накладене на позивача при невивезені ним вищевказаного автомобіля до 23 березня 2016 року, в той час як відповідну постанову винесено 16 липня 2016 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи зазначене, ту обставину, що викладені у постанові про порушення митних правил відомості не відповідають дійсності в частині митного режиму, до якого був заявлений транспортний засіб, а також те, що оскаржувану постанову винесено у відсутності позивача на підставі протоколу, складеного стосовно іншої особи (ОСОБА_7), тому позивач вважає постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню. З огляду на те, що позивач походить обстеження та лікування на території Республіки Молдова, і, крім того, не має постійного місця проживання в Україні, процесуальний строк, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, пропущено з поважних причин.

Одеська митниця Державної фіскальної служби Українинадала до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що постанова та накладене адміністративне стягнення винесена законно у відповідності вимог чинного законодавства.

Свої заперечення обґрунтовувала тим, що 16 липня 2016 року посадовою особою Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0898/50009/16 у відношенні громадянина Молдови ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. 16 липня 2016 року о 12 годині 15 хвилин, в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску «Градениці-Незавертайлівка», відділу митного оформлення №4 митного поста «Роздільна» Одеської митниці ДФС, в напрямку з Молдови до України, на канал руху «зелений коридор» в'їхав мопед «YAMAHA JOGARRIO», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - Молдова), номер кузову НОМЕР_5, під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_1. Під час внесення інформації в Автоматизовану систему митного оформлення (АСМО) «Інспектор-2006» та при перевірці цієї інформації Автоматизованою системою аналізу управління ризиків (АСАУР), спрацювало орієнтування Вінницької митниці ДФС №3986/8/02-80-66 від 24 вересня 2015 року, згідно якого було встановлено, що 12 вересня 2015 року через пункт пропуску «Болган-Христова» митного поста «Піщанка» Вінницької митниці ДФС, громадянином Молдови ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит», з метою особистого користування, було ввезено автомобіль «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, (країна реєстрації - Молдова), VIN-код НОМЕР_4, який за наявною в митниці інформацією вивезеним не значиться.

У своїй позовній заяві громадянин ОСОБА_1 вказує на те, що транспортний засіб «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, (країна реєстрації - Молдова), VIN-код НОМЕР_4, він ввозив у митному режимі «тимчасового ввезення». Проте дане твердження є невірним, оскільки громадянин Молдови ОСОБА_1 має тимчасову посвідку на проживання в Україні (серія НОМЕР_6, видана 10 березня 2011 року органом УГІРФО ГУ МВС України у Львівській області), а тому в розумінні Митного кодексу є резидентом.

Відповідно до п. п. «в» п. 50 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України фізичні особи-резиденти - це громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Виходячи з цього, переміщення транспортного засобу у режимі «тимчасового ввезення» громадянином ОСОБА_1 можливе лише за умови сплати всіх митних платежів, які підлягали б сплаті у разі ввезення даного транспортного засобу в режимі «імпорт».

Враховуючи вимоги статей 380 та 381 Митного кодексу України, згідно наданих ОСОБА_1 документів до митного контролю та митного оформлення, йому дозволяється ввозити даний транспортний засіб із звільненням від сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, лише з метою транзиту через митну територію України.

У своєму пояснені від 16 липня 2016 року ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення ним на митну територію України автомобіля «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, в режимі «транзит», вказавши про зобов'язання вивезення транспортного засобу у 10-денний строк. Крім того, громадянин Молдови ОСОБА_1 вказав, що транспортний засіб «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, він передав власнику автомобіля, та де на даний момент знаходиться автомобіль йому не відомо. Під час складання протоколу та надання пояснень громадянином ОСОБА_1 не було повідомлено про існування обставин, про які він зазначає в позові, а саме про неможливість вивезення транспортного засобу у зв'язку з перебуванням на лікуванні. Тому невідомо, чи дійсно вказані обставини стосуються даної справи.

Згідно з п. 2.1. розділу II Наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 №1066 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень» та відповідно до ст. 95 Митного кодексу України граничний термін транзиту транспортного засобу через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці становить 5 діб, тобто автомобіль «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, необхідно було доставити до митниці ДФС України не пізніше 22 вересня 2015 року.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 3 ст. 380 Митного кодексу України та перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу до митниці призначення на строк більше десяти діб у зв'язку з чим, відносно нього Одеською митницею ДФС було складено протокол про порушення митних правил №0898/50009/16 від 16 липня 2016 року за ознаками ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

В позові наявна теза про те, що протокол про порушення митних правил № 0898/50009/16 від 16 липня 2016 року складено відносно іншої особи - ОСОБА_7. Проте дане твердження є хибним. В протоколі в описовій частині дійсно міститься таке прізвище, але це є виключно технічною помилкою, та на зміст протоколу та суть справи не впливає. Справу про порушення митних правил № 0898/50009/16 було розглянуто 17 серпня 2016 року без присутності ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 526 МК України, так як про дату, час та місце розгляду справи він був своєчасно належним чином повідомлений (про що свідчить його особистий підпис в протоколі), однак від нього не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил № 0898/50009/16 посадовими особами Одеської митниці було повністю дотримано вимоги ст. 489 Митного кодексу України, а саме з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Матеріалами справи про порушення митних правил №0898/50009/16 доведена вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, і постановою Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил громадянина ОСОБА_1 було законно визнано винним у вчиненні ним правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_10 надала до суду додаткові письмові пояснення по адміністративному позову, зазначивши, що нормою статті 71 визначено, що митний режим обирається виключно декларантом і не може змінюватися митним органом. Так, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті.

12 вересня 2015 року при перетині митного кордону позивачем було подано митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, та в п. 3.2 якої власноручно зазначено, що автомобіль «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, (країна реєстрації - Молдова), VIN-код НОМЕР_4, заявлений до митного режиму "тимчасове ввезення".

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 в розумінні Митного кодексу був резидентом, вказуючи тимчасову посвідку на проживання в Україні від 10 лютого 2011 року є протиправним. Відповідно до п. 9 Постанови КМУ України № 251 від 28 березня 2012 року «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983» строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.

Згідно пункту 10 вказаної Постанови посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.

У разі коли протягом строку дії посвідки на тимчасове проживання в документах, зазначених у пункті 6 цього Порядку, змінилися відомості, такі документи подаються до територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку, протягом місяця з моменту настання змін (для документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 6 цього Порядку) або протягом 10 днів (для документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку).

Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка на тимчасове проживання передається приймаючій стороні, яка зобов'язана подати її територіальному органові або підрозділові ДМС за місцем проживання іноземця та особи без громадянства протягом десяти днів з моменту зняття з реєстрації.

Нездана посвідка на тимчасове проживання вважається недійсною. Так, враховуючи вищевикладене, тимчасова посвідка на постійне проживання серія ЛВ № 001527, видана 10 лютого 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 12 вересня 2015 року була недійсна. У зв'язку з цим під час проходження митного контролю ОСОБА_1 вважався громадянином-нерезидентом, до якого застосовуються вимоги статті 380 Митного кодексу України. Отже, фіскальна служба України не мала правових підстав для оформлення митного режиму «транзит», а отже державною фіскальною службою була дійсно здійснена технічна помилка щодо режиму, а саме помилково встановлено режим «транзит», а не «тимчасове ввезення». Під час розгляду справи відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 було порушено вимоги законодавства України та незаконно притягнено його до відповідальності.

12 вересня 2015 року о 10 годині 56 хвилин ОСОБА_1, на територію України через Вінницьку митницю ДФС України в режимі тимчасового ввезення було ввезено транспортний засіб особистого користування, а саме: автомобіль «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5. Вказаним автомобілем він користувався на підставі довіреності. 12 вересня 2015 року під час заповнення декларації ОСОБА_1 було відмічено митний режим "тимчасове ввезення" щодо ввезення на територію України автомобіля «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2. Вказану декларацію ним було надано працівникам митниці. 21 вересня 2015 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я мене було направлено до терапевтичного від/ділення Стебницької міської лікарні Львівської області та назначено лікування до 12 жовтня 2015 року. Після виписки позивач виїхав до м. Тирасполь, де з 11 листопада до 21 листопада 2015 року, а також у грудні 2015 - січні 2016 років проходив обстеження та лікування. Враховуючи особливості хвороби (остеохондропатія хребта) лікарями позивачу було заборонено керувати автомобілем. Разом із цим, у зв'язку з тим, що його дружина перебуває на території України (АДРЕСА_1) він вимушений весь час переїжджати. Так, 17 липня 2016 року перетинаючи кордон України у пункті пропуску «Градениці - Незавертайлівка» митного посту «Роздільна» Одеської митниці, під час проходження митного контролю відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Дійсно, на вимогу працівників митниці, позивачем були надані пояснення. Однак, під час розмови інспекторами відділу митного оформлення позивачу висловлювались погрози забрати двоколісний транспортний засіб «YAMAHA JOGARRIO», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким він також користувався на підставі довіреності, у разі якщо позивач терміново не вивезе згаданий автомобіль з території України. Враховуючи погрози та тиск, що здійснювався працівниками митниці, позивачем було зазначено, що він передав транспортний засіб власнику.

Однак, нікому автомобіль «VAZ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 на території України ОСОБА_1 не передавався. Після проходження лікування, особисто позивачем на початку вересня 2016 року згаданий автомобіль було вивезено з території України. Крім того, слід зазначити, що автомобіль був ввезений позивачем на територію України згідно чинного законодавства. Однак виникли обставини, які не залежали від нього, а саме: погіршення стану здоров'я та допущення технічної помилки працівниками митниці, які зазначили митний режим "транзит" замість "тимчасового ввезення". У зв'язку з цим, позивач вважає, що його протиправно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що12 вересня 2015 року о 10 годині 56 хвилин громадянином Республіки Молдова ОСОБА_1 на митну територію України через Вінницьку митницю ДФС України в режимі тимчасового ввезення було ввезено транспортний засіб особистого користування, а саме: автомобіль «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5.

Вказаний транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_1 на підставі довіреності.

21 вересня 2015 року ОСОБА_1 було направлено до терапевтичного відділення Стебницької міської лікарні Львівської області з діагнозом остеохондропатія хребта (хвороба Шейермана-Мау) та назначено лікування до 12 жовтня 2015 року.

У зв'язку з особливостями протікання хвороби, ОСОБА_1 лікарями було заборонено керування транспортними засобами.

Після виписки громадянин ОСОБА_1 виїхав до м. Тирасполь, де з 11 листопада до 21 листопада 2015 року, а також у грудні 2015 - січні 2016 років проходив обстеження та лікування.

В період лікування ОСОБА_1 транспортний засіб «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходився на території України за адресою: АДРЕСА_1.

17 липня 2016 року о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1 перетинав кордон України на двоколісному транспортному засобі «YAMAHA JOGARRIO», реєстраційний номер НОМЕР_3.

У пункті пропуску «Градениці - Незавертайлівка» митного посту «Роздільна» Одеської митниці Державної фіскальної служби України під час проходження митного контролю на підставі даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» та при перевірці її автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Роздільна» Одеської митниці ДФС Міховим А.В. було складено протокол №0898/50009/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил.

Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимогу ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, а саме умови митного режиму "транзит", відповідно якого він зобов'язаний був вивезти автомобіль не пізніше 10 днів з дня ввезення його на митну територію України.

Під час складення протоколу ОСОБА_1 пояснив, що дійсно ввозив на митну територію України транспортний засіб - автомобіль «VAZ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, однак в режимі тимчасового ввезення, а не в режимі транзиту.

В підтвердження цього факту ОСОБА_1 надав інспектору копію митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Як в подальшому було виявлено, протокол про порушення митних правил, складений відносно ОСОБА_1, містить обставини вчинення правопорушення зовсім іншою особою - ОСОБА_7.

Незважаючи на це, 17 серпня 2016 року тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А. на підставі вищевказаного протоколу винесено постанову про порушення митних правил № 0898/50009/16, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,0 гривень.

В протоколі в описовій частині дійсно міститься таке прізвище, але це є виключно технічною помилкою, та на зміст протоколу та суть справи не впливає.

Вказана постанова у справі про порушення митних правил була надіслала поштовою кореспонденцією на адресу: АДРЕСА_1 та отримана дружиною позивача.

У зв'язку з тим, що з 09 серпня 2016 року до 22 серпня 2016 року ОСОБА_1 знаходився у санаторії «Дністер» у м. Кам'янка Придністровської Молдавської Республіки, після чого знову проходив обстеження у м. Тирасполь, копію постанови у справі про порушення митних правил він отримав від своєї дружини лише 12 жовтня 2016 року.

На початку вересня 2016 року ОСОБА_1 було вивезено транспортний засіб з митної території України.

Нормою статті 70 Митного кодексу України визначено виключний перелік митних режимів, до яких можуть заявлятися товари та транспортні засоби.

Зі змісту вказаної норми вбачається що режим "транзит" та режим "тимчасове ввезення" є самостійними, абсолютно різними митними режимами зі своїми особливими відмінностями, серед яких, зокрема, і термін перебування на митній території України.

Транзитом є митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, характерною ознакою того, що транспортний засіб заявлений у режим "транзит" є наявність двох різних пунктів пропуску: один - при ввезенні, інший - для вивезення.

Строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту обмежений 10 добами, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 добами (п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України).

Положеннями ч. 4 ст. 92 МК України визначено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати митному органу митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 94 Кодексу, для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь-яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація).

Згідно зі ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені (ст. 108 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами (ч. 2 ст. 380 Митного кодексу України).

Нормою статті 71 визначено, що митний режим обирається виключно декларантом і не може змінюватися митним органом.

Так, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті.

12 вересня 2015 року при перетині митного кордону ОСОБА_1 було подано митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, в п. 3.2 якої зазначено, що автомобіль «VAZ 21013», VIN-код НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, заявлений до митного режиму "тимчасове ввезення".

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ України № 251 від 28 березня 2012 року «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983» строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.

Згідно пункту 10 вказаної Постанови посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.

У разі коли протягом строку дії посвідки на тимчасове проживання в документах, зазначених у пункті 6 цього Порядку, змінилися відомості, такі документи подаються до територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку, протягом місяця з моменту настання змін (для документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 6 цього Порядку) або протягом 10 днів (для документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку).

Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка на тимчасове проживання передається приймаючій стороні, яка зобов'язана подати її територіальному органові або підрозділові ДМС за місцем проживання іноземця та особи без громадянства протягом десяти днів з моменту зняття з реєстрації.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З огляду на те, що ОСОБА_1 походить обстеження та лікування на території Республіки Молдова, процесуальний строк, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, пропущено з поважних причин.

З цих же причин, суд вважає, що позивач з поважних причин, а саме перебування на тривалому лікуванні, а також, що він був направлений до лікарні за один день до закінчення строку вивезення автомобіля, суд вважає, що в його діях не було умислу на порушення вимог митного законодавства.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил необхідно задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду. Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 17 серпня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0898/50009/16, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника Одеської митниці ДФС Єзерова А.А. у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 470 МК України, відносно ОСОБА_1. Справу закрити.

Керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 254, 268, 280 КУпАП, ст. ст. 3, 4, 53, 68, 70, 71, 91, 92, 94, 95, 103, 108, 319, 380, 458, 460, 467, 469, 470, 477, 478, 481, 485, 489, 522, 529 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 6, 8, 10, 11, 12, 17, 56, 66, 69, 71, 86, 104 - 106, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 17 серпня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0898/50009/16, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника Одеської митниці ДФС Єзерова А.А. у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 470 МК України, відносно ОСОБА_1. Справу закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Гуревський В.К.