Рішення № 6777677, 23.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/458 23.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М., розглянувши справу№ 14/458

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Лізинговий дім”

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Нерухомість”

проповернення майна

за участю представників сторін: від позивача- Орєхов Р.В. від відповідача- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: В вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія „Лізинговий дім” (надалі –ТОВ “Компанія „Лізинговий дім”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Нерухомість” (надалі –ТОВ „ІБК „Нерухомість”) про повернення майна. В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору оперативного лізингу № 381/1207 від 25.12.2007 р. відповідач не повернув позивачу майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

В судовому засіданні 02.10.2009 р. судом оголошено перерву до 23.10.2009 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 271 від 02.10.2009 р.

В судовому засіданні 23.10.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2007 року між ТОВ “Компанія „Лізинговий дім” (Лізингодавець) та ТОВ „ІБК „Нерухомість” (Лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу № 381/1207 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, а саме: баштовий кран R54/16 виробництва ТОВ Шеньянська Sanyo машинобудівна компанія, Китай (Shenyang Sanyo Building Machinery Co.Ltd. China) висотою 46,35 м. (п. 1.1 Договору).

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України „Про фінансовий лізинг” та ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 11.02.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет Договору, а саме: баштовий кран R54/16 виробництва ТОВ Шеньянська Sanyo машинобудівна компанія, Китай (Shenyang Sanyo Building Machinery Co.Ltd. China) висотою 46,35 м.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.3., 6.2 Договору відповідач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів (додатки № 3, № 3/1 до Договору).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно п. 9.1 Договору лізингодавець має право односторонньо припинити дію даного договору письмовим повідомленням, якщо, зокрема, лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного чергового строку.

В зв’язку з систематичною несплатою відповідачем лізингових платежів за період, що перевищує один період несплати (з вересня 2008 року), позивач звернувся до відповідача з листом № 471 від 06.05.2009 р. в якому повідомив про розірвання Договору в односторонньому порядку та заявив вимогу про повернення майна в п’ятиденний термін (докази направлення вказаного листа містяться в матеріалах справи).

Однак, в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору, відповідач не повернув майно позивачу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Нерухомість” (03065, м. Київ, пр. Комарова, 42, код 33690359) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (79000, м. Львів, вул. Банківська, буд. 5, код 31730064) баштовий кран R54/16 виробництва ТОВ Шеньянська Sanyo машинобудівна компанія, Китай (Shenyang Sanyo Building Machinery Co.Ltd. China) висотою - 46,35 м, довжина стріли - 54 м, максимальна вантажопідйомність - 8 т, вантажопідйомність при максимальному вильоті - 1,6 т, в кількості 1 шт. з експлуатаційною документацією.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Нерухомість” (03065, м. Київ, пр. Комарова, 42, код 33690359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (79000, м. Львів, вул. Банківська, буд. 5, код 31730064) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 7009,88 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.11.2009 р.