Ухвала суду № 67776497, 18.07.2017, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1732/14-ц

Провадження № 2-п/499/7/17

У Х В А Л А

Іменем України

"18" липня 2017 р. смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: судді Тимчука Р.М. при секретарі судового засідання Мельнику Р.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 18.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири.

В поданій заяві про перегляд заочного рішення заявниця посилається, на те що зазначене заочне рішення ухвалене за її відсутності. Про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не сповіщалася належним чином, оскільки судові повістки не отримувала, а тому вона не знала про час, дату та місце розгляду справи.

Про вказане рішення ОСОБА_1 дізналася лише 13.06.2017 року, що підтверджує заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Також ОСОБА_1 свою заяву обґрунтовує тим, що вважає позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки докази ( акти) не відповідають вимогам та ін..

Суд, розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення бере до уваги причини та обставини, які були підставою неявки відповідача у судове засідання, що призвело до постановлення заочного рішення.

В судовому засіданні позивачкою по справі було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи в звязку викликом свідків, проте в ході розгляду заяви позивачка на задоволенні клопотання не наполягала, вважала за можливе проводити розгляд.

Відповідачка ОСОБА_1 на задоволені заяви про перегляд заочного рішення наполягала, пояснила, що ніколи не отримувала повісток, про розгляд справи в суді не знала.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, взявши до уваги доводи сторін, заслухавши пояснення сторін, у рахуванням положення ст..60 ЦПК України, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

При ухваленні заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, суд виходив з того, що відповідачка вважалася належним чином повідомленою, про що постановлено ухвалу про розгляд справи заочно.

Судом в якості перевірки обґрунтувань відповідачки щодо неповідомлення її про розгляд справи встановлено, що згідно довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи № 26 від 02.02.2015 року (а.с.43) вбачається, що відповідачка зареєстрована з 05.08.1999 року в АДРЕСА_1.

Згідно пояснень відповідачки у судовому засідання встановлено, що вона за вказаною адресою постійно проживає.

На протязі всього розгляду справи відповідачці ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого місця проживання направлялися судові повістки про виклик до суду.

Як вбачається з поштових повідомлень від 02.03.2015 року та 07.05.2015 відповідачка поштові відправлення отримувала, про те у судове засідання не зявилася (а.с. 68, 86).

Отже згідно даних фактів, доводи відповідачки, що їй невідомо було що справа розглядається в суді спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

В подальшому з матеріалів справи вбачається, що відповідачці на адресу зареєстрованого місця проживання направлялися судові виклики, проте систематично поверталися конверти з позначкою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.-79, 93,117,170,172,177,179,210,222).

Позивачка по справі зазначала, в судовому засіданні, що дійсно відповідачка за зареєстрованою адресою проживає, проте умисно не отримувала поштову кореспонденцію, уникала зустрічі з поштовими працівниками, не відчиняла двері та ін..

Крім того встановлено, що судове відправлення від 03.09.2015 року повернулось до суду з позначкою «за відмовою адресата від одержання», тобто про дату та час судового засідання вона вважалася повідомленою належним чином.

Отже проаналізувавши зазначені факти, суд приходить до висновку, що відповідачка по справі була належним чином повідомлена, оскільки на протязі близько півтора року на її адресу направлялись виклики та повідомлення про дату та час розгляду справи. Судом було вжито всіх можливих заходів, щодо виклику відповідачки у судове засідання та всі можливості про повідомлення відповідачки про дату та час розгляду справи в суді.

Судом вбачається, що відповідачка по справі нехтувала своїм правом, оскільки про наявність та розгляд справи відносно неї, їй було відомо, оскільки два поштових відправлення вона отримала, зокрема копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову, тому таку процесуально поведінку суд розцінює як небажання брати участь у цивільному процесі та зловживання своїм правом, як наслідок суд вважає доводи ОСОБА_1 про неналежне повідомлення її про розгляд справи, необґрунтовані та такі що не дають підстав для перегляду заочного рішення.

Небажання відповідачки брати участь у судовому процесі, надавати заперечення та докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положеннямч.1ст.224 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1ст. 232 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із аналізу зазначеної правової норми випливає, що невідємними між собою умовами для скасування заочного рішення є:

- встановлення судом тієї обставини, що відповідач не з?явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин;

- докази, на які відповідач посилається у заяві про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачку було повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином, судом використано всі можливості для повідомлення відповідачки, яка в свою чергу знаючи про наявність та розгляд цивільної справи жодного разу, жодним можливим способом не висловила свою позицію з приводу спору, не поцікавилась станом розгляду справи відносно неї, не повідомляла про причини своєї неявки, відмовлялась від вручення поштового відправлення, отже суду не доведено відповідачкою ту обставину, що вона не зявилась у судове засідання з поважних причин, а також суд вважає, що в своїй заяві ОСОБА_1 не посилається на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи у разі її нового розгляду, оскільки судом були досліджені всі обставини справи, а відтак суд уважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст..231 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СуддяОСОБА_3