Рішення № 6777622, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/672 02.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЇДА» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»

Простягнення 12674,96 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Рєзнік О.І. –дов. № б/н від 04.09.09 р.                               

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЇДА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»про стягнення 9731,60 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1053,92 грн. пені,449,44 грн. 5 % річних та 1440,00 грн. суми, витраченої на правову допомогу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/672, розгляд справи призначено на 19.10.09 р.

У судовому засіданні 19.10.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 17.09.09 р., надав заяву про уточнення позовних вимог, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 17.09.09 р. у даній справі не виконав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд справи № 37/672 на 02.11.09 р.

У судовому засіданні 02.11.09 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання 02.11.09 р. повторно не з’явився, вимог ухвал суду від 17.09.09 р. та 19.10.09 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЇДА»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»(покупець) був укладений договір поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцю папір в асортименті (товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату на умовах і в строки, передбачені даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Товар поставляється покупцю партіями, відповідно до його усних або письмових замовлень.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору поставки за накладними № 73 від 20.08.08 р. на суму 5053,32 грн., № 71 від 19.08.08 р. на суму 3046,42 грн., № 74 від 20.08.08 р. на суму 13335,84 грн., № 82 від 22.08.08 р. на суму 1741,06 грн. та № 88 від 02.09.08 р. на суму 8700,00 грн. передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, про що свідчать видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»довіреності НБЛ № 539383 від 19.08.08 р., НБЛ № 539385 від 20.08.08 р., НБЛ № 539387 від 21.08.09 р. та НБЛ № 539392 від 02.09.08 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей. Загальна сума, на яку поставлено товар, складала 31876,64 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р., розрахунок за отриману партію товару здійснюється потягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання покупцем, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені окремо додатковою угодою, що є невід’ємною частиною цього договору.

Позивач пояснив суду, що за поставлений товар відповідач розрахунок здійснив частково згідно з банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «ЕНЕЇДА»на загальну суму 22840,80 грн.

Станом на день подання позовної заяви, прострочена заборгованість ТОВ «Видавнича група «АЛЬФА»перед ТОВ «ЕНЕЇДА»становила 9035,84 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 9035,84 грн. основного боргу, 1053,92 грн. пені, 695,76 грн. інфляційних нарахувань, 449,44 грн. 5 % річних та 1440,00 грн. витрат на правову допомогу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «ЕНЕЇДА»щодо стягнення з ТОВ «Видавнича група «АЛЬФА»основного боргу за договором поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р. у розмірі 9035,84 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «ЕНЕЇДА»просить суд також стягнути з відповідача 695,76 грн. інфляційних нарахувань та 449,44 грн. 5 % річних, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до п. 7.3. договору поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р., при порушенні покупцем строків розрахунків з постачальником за товар, покупець на вимогу постачальника зобов’язаний сплатити 5 (п’ять) відсотків річних від простроченої суми за користуванні коштами.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 9035,84 грн., з нього на підставі розрахунку наданого позивачем та перевіреного судом підлягають стягненню відповідно 695,76 грн. інфляційних нарахувань та 449,44 грн. 5 % річних за прострочення виконання зобов’язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1053,92 грн. пені за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки № 110608/1-ЕГ від 11.06.08 р., при порушенні покупцем строків розрахунків з постачальником за товар, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що ТОВ «ЕНЕЇДА»при розрахунку заборгованості відповідача було допущено помилки у визначенні періоду, за який нараховується пеня, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»підлягає пеня в розмірі 1064,50 грн., виходячи з наступного:

Розрахунок розміру пені

Сума

заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.

9035,84 12% 10.09.08 р.–15.02.09 р. 159 944,68 9035,8411%16.02.09 р.-09.03.09 р.22119,82 Всього:1064,50 Так як позивач в уточненому розрахунку вказав суму пені, яка менша за суму, розраховану судом, то суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в межах заявленої суми, а саме –1053,92 грн. Позивач просить стягнути з ТОВ «Видавнича група «АЛЬФА»1 440,00 грн. витрат, сплачених за правову допомогу, надану Приватним підприємством «Ареопаг». Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Для відшкодування збитків у вигляді витрат на правову допомогу позивачем має бути надано суду документальне підтвердження таких витрат, а саме –угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В даному випадку позивачем надано суду договір про надання юридичних послуг №16 р. від 24.07.2009 р., яким визначено, що відповідно до умов даного договору замовник доручає, виконавець зобов’язується надати консультаційні та юридичні послуги з супроводження господарського процесу за позовом замовника до ТОВ «Видавнича група «АЛЬФА», в тому числі підготовка позовної заяви та інших документів, представництво в правоохоронних і судових органах, в органах державної виконавчої влади та інших установах і організаціях, як за участю так і без участі замовника, виконувати ухвали судді, а також давати пояснення, що виникатимуть під час розгляду справи у судовому засіданні, з метою захисту прав і законних інтересів замовника з приводу захисту його майнових прав та інтересів.

На підтвердження здійснення витрат на правову допомогу позивач надав суду платіжне доручення № 276 від 03.08.09 р. на суму 1440,00 грн., в якому зазначено призначення платежу –«Плата за юридичні послуги на підставі договору № 10 від 22.04.09 р.». Таким чином, зазначене платіжне доручення не може слугувати належним фінансовим доказом сплати послуг, наданих за договором про надання юридичних послуг № 16 р. від 24.07.09 р., у зв’язку з чим підстави для відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу, надану щодо даного спору, відсутні.

Таким чином, позов ТОВ «ЕНЕЇДА»до ТОВ «Видавнича група «АЛЬФА» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193, 224, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АЛЬФА»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, кв. 34, код ЄДРПОУ 34834021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЇДА»(04108, м. Київ, проспект Правди, 37, кв. 3, код ЄДРПОУ 21497364) 9 035 (дев’ять тисяч тридцять п’ять) грн. 84 коп. основного боргу, 1 053 (одна тисяча п’ятдесят три) грн. 92 коп. пені, 449 (чотириста сорок дев’ять) грн. 44 коп. 5 % річних, 695 (шістсот дев’яносто п’ять) грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 112 (сто дванадцять) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 209 (двісті дев’ять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           У задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 1440,00 грн. відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.