Рішення № 6777493, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/287 13.10.09 за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства „Інкор”, м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн –бюро „Апельсин”, м. Київ

про          стягнення 26635,10 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Топчій О.П., предст., дов. б/н від 25.05.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю науково –виробниче підприємство „Інкор” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн –бюро „Апельсин” про стягнення 26635,10 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, відповідачем було порушено зобов’язання щодо оплати отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства „Інкор” товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 25891,00 грн. За невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача окрім основного боргу 598,74 грн. інфляційних нарахувань та 129,80 грн. 3% річних

          Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 25891,00 грн. основного боргу, 1024,03 грн. інфляційних нарахувань, 455,39 грн. відсотків річних, 15,65 грн. судових витрат за отримання довідки від головного міжрегіонального управління статистики та 53,40 грн. судових витрат за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 розгляд справи відкладено на 13.10.2009 року.

          Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року розгляд справи продовжено на один місяць.

В судові засідання, зокрема засідання призначене на 13.10.2009 року представники відповідача не з’явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/287 від 24.09.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 05.10.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представника відповідача в судове засідання 13.10.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 13.10.2009 року від останніх до суду не надходило.

При цьому, суд враховує, що в зв’язку з неявкою представників відповідача в судове засідання розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час проведення судового засідання представників відповідача.

В судовому засіданні 13.10.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

В лютому та березні 2008 року позивач поставив відповідачу товар (термальні пластини) на загальну суму 35125,80 грн. Поставка товару підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною №РН-0000167 від 21.02.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯОД №751031 від 20.02.2008;

- видатковою накладною №РН-0000198 від 27.02.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯОД №751036 від 27.02.2008;

- видатковою накладною №РН-0000212 від 29.02.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯОД №751039 від 29.02.2008;

- видатковою накладною №РН-0000290 від 21.03.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯОД №751051 від 21.03.2008;

- видатковою накладною №РН-0000338 від 31.03.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯОД №751057 від 30.03.2008.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов’язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, а саме сплатив 9234,8 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 25891,00 грн.

29.01.2009 року позивач направив відповідачу претензію (№26/01/09-2 від 26.01.2009) з вимогою у семиденний строк з дня отримання претензії сплатити заборгованість. Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов’язання щодо погашення заборгованості в повному обсязі не виконав.

На момент розгляду справи, згідно даних позивача заборгованість відповідача становить 25891,00 грн., на підтвердження чого додано довідку за підписом генерального директора позивача та головного бухгалтера, скріплену печаткою підприємства.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між позивачем та відповідачем цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі позивачем певної продукції у власність відповідача та щодо прийняття відповідачем зазначеної продукції і оплати її вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, позивач звертався до відповідача з претензією від 26.01.2009 року, в якій вимагав погашення існуючої заборгованості, однак відповідач заборгованості у встановлені строки в повному обсязі не погасив.

Таким чином позовні вимоги, щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 25891,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме 3% річних в розмірі 455,39 грн., втрати від інфляції в сумі 1024,03 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат, окрім державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, включаються інші витрати, пов’язані з розглядом справи.

          Таким чином, витрати за отримання довідки від головного міжрегіонального управління статистики і витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, отримані позивачем на виконання вимог ухвали суду підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн –бюро „Апельсин” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,1, р/р 26008300003585 в ПКФ АКБ „Форум” МФО 300948, код ЄДРПОУ 31984087) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства „Інкор” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, р/р 26005380662471 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 01282331) 27370,44 грн. ( двадцять сім тисяч триста сімдесят гривень сорок чотири копійки), з яких 25 891,00 грн. (двадцять п’ять тисяч вісімсот дев’яносто одну гривню) осново боргу, 1024,03 грн. (одну тисячу двадцять чотири гривні три копійки) інфляційних нарахувань, 455,39 грн. (чотириста п’ятдесят п’ять гривень тридцять дев’ять гривень) відсотків річних, а також 273,7 грн. (двісті сімдесят три гривні сімдесят копійок) –державного мита, 312,5 грн. (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 15,54 грн. (п’ятнадцять гривень п’ятдесят чотири копійки) витрат, понесених за отримання довідки від головного міжрегіонального управління статистики та 53,37 грн. (п’ятдесят три гривні тридцять сім копійок) витрат за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова