Рішення № 6777435, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/495 09.11.09 За позовом                    Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                              Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у                               м. Києві ради про                              стягнення 21 231,23 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Гранацька Л.В. –представник за довіреністю від 08.01.2009 року;

від відповідача:          Чернецький В.В. –представник за довіреністю від 09.01.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради про стягнення 21 231,23 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 9/5 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів від 01.04.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 59 530,27 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання по оплаті робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 18 784,54 грн. та пеню в розмірі 2 446,67 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.10.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, у судовому засіданні 26.10.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що після звернення до суду відповідач частково погасив суму основної заборгованості, сплативши позивачу 15 531,04 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3 253,50 грн. та пеню в розмірі 2 446,67 грн.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 р., та надав усні пояснення по суті спору.

          У судовому засіданні 26.10.2009 року судом оголошено перерву до 09.11.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2009 року подав додаткові докази та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2009 року зазначив, що не заперечує проти основної суми заборгованості.

          Крім того, у судовому засіданні 26.10.2009 року представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру належної до сплати пені у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.04.2008 року між Комунальним підприємством «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (надалі –відповідач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі –відповідач) укладено договір № 9/5 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів (надалі – договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язався виконувати за завданням відповідача роботи з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) та роботи з ліквідації завалів у вентиляційних каналах жилих будинків, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати виконувані роботи.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 59 530,27 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за квітень 2008 року на суму 5 089,92 грн., за травень 2008 року на суму 3 455,94 грн., за травень 2008 року на суму 388,19 грн., за червень 2008 року на суму 3 253,50 грн., за червень 2008 року на суму 996,16 грн., за липень 2008 року на суму 5 075,46 грн.,за липень 2008 року на суму 1 215,94 грн., за серпень 2008 року на суму 3 455,94 грн., за серпень 2008 року на суму 1 401,47, за вересень 2008 року на суму 723,00 грн., за вересень 2008 року на суму 3 253,50 грн., за вересень 2008 року на суму 405,31 грн., за жовтень 2008 року на суму 9 064,22 грн., за жовтень 2008 року на суму 1 621,24 грн., за листопад 2008 року на суму 810,62 грн., за листопад 2008 року на суму 3 455,94 грн., за грудень 2008 року на суму 3 253,50 грн., за грудень 2008 року на суму 1 215,94 грн., за січень 2008 року 5 075,46 грн., за лютий 2009 року на суму 3 455,94 грн. та за березень 2009 року на суму 2 863,08 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

          Відповідно до статті 4 договору відповідач зобов’язався щомісячно після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт проводити повний розрахунок за виконані обсяги робіт протягом 10-ти днів місяця, наступного за звітним.

          Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          Таким чином, роботи, виконані в квітні 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 12.05.2008 року, роботи, виконані в травні 2008 року, –у термін до 10.06.2008 року, роботи, виконані в червні 2008 року, –у термін до 10.07.2008 року, роботи, виконані в липні 2008 року, –у термін до 11.08.2008 року, роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 10.09.2008 року, роботи, виконані у вересні 2008 року, –у термін до 10.10.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року, –у термін до 10.11.2008 року, роботи, виконані в листопаді 2008 року, –у термін до 10.12.2008 року, роботи, виконані в грудні 2008 року, –у термін до 12.01.2009 року, роботи, виконані в січні 2009 року, –у термін до 10.02.2009 року, роботи, виконані в лютому 2009 року, –у термін до 10.03.2009 року та роботи, виконані в березні 2009 року, – у термін до 10.04.2009 року.

          Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості 06.06.2008 року відповідач в якості оплати робіт перерахував на поточний рахунок позивача 5 089,92 грн., 27.06.2008 року –3 844,13 грн., 17.07.2008 року –4 249,66 грн., 25.09.2008 року –11 148,81 грн., 31.10.2008 року –4 381,81 грн., 30.12.2008 року –3 455,94 грн., 03.04.2009 року –3 500,00 грн., 28.05.2009 року –5 075,46 грн., 28.09.2009 року –12 712,02 грн. та 16.10.2009 року –2 819,02 грн.

          Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 253,50 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Як зазначалося вище, відповідно до умов договору позивач зобов’язався виконувати за завданням відповідача роботи з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) та роботи з ліквідації завалів у вентиляційних каналах жилих будинків. Згідно з пунктом 3.1 статуту відповідач є самостійним суб’єктом господарювання, що створений з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг по ліквідації аварій в житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів на споживання тепло-, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що укладення між сторонами договору було обумовлене метою діяльності відповідача, а виконувані позивачем роботи споживалися відповідачем в процесі здійснення цієї діяльності. Тому, суд вважає, що укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг.

          Частина 1 статті 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав, проти задоволення вимоги позивача про стягнення суми основного боргу не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 3 253,50 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 446,67 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

          Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

          Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

          Оскільки за роботи, виконані в лютому 2009 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 10.03.2009 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 11.03.2009 р. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому, нарахування пені має здійснюватися до 10.09.2009 року.

          Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за роботи, виконані в лютому 2009 року, складає:

          3 455,94 грн. (заборгованість) * 24 % * 96 (з 11.03.2009 року до 14.06.2009 року) / 365 = 218,15 грн.

          3 455,94 грн. (заборгованість) * 22 % * 58 (з 15.06.2009 року до 11.08.2009 року) / 365 = 120,82 грн.

          3 455,94 грн. (заборгованість) * 21 % * 21 (з 12.08.2009 року до 01.09.2009 року) / 365 = 41,76 грн.

За роботи, виконані в березні 2009 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 10.04.2009 року Тому, прострочення виконання зобов’язання має місце з 11.04.2009 року. Нарахування пені має здійснюватися до 10.10.2009 року.

          З огляду на зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за роботи, виконані в березні 2009 року, складає:

          2 863,08 грн. (заборгованість) * 24 % * 65 (з 11.04.2009 року до 14.06.2009 року) / 365 = 122,37 грн.

          2 863,08 грн. (заборгованість) * 22 % * 58 (з 15.06.2009 року до 11.08.2009 року) / 365 = 100,09 грн.

          2 863,08 грн. (заборгованість) * 21 % * 21 (з 12.08.2009 року до 01.09.2009 року) / 365 = 34,59 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 637,78 грн.

          Відповідач просить суд зменшити розмір належної до сплати пені у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язання, причин його неналежного виконання, тривалості прострочення у виконанні зобов’язання та відповідності розміру пені наслідкам порушення.

          З огляду на зазначене, враховуючи, що після звернення до суду відповідач в добровільному порядку сплатив позивачеві 15 531,04 грн. та те, що станом на день розгляду справи сума основного боргу є незначною в порівнянні з загальною вартістю робіт за договором, суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 500,00 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          При розподілі судових витрат суд враховує, що позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості після звернення до суду та те, що часткове задоволення позову має місце, у тому числі, у зв’язку зі зменшенням розміру належної до сплати пені за клопотанням відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, 15-А; ідентифікаційний код 35756950) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 3 253 (три тисячі двісті п’ятдесят три) грн. 50 коп., пеню у розмірі 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 22 коп. державного мита та 215 (двісті п’ятнадцять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –17.11.2009 року