Ухвала суду № 67774162, 13.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 0808/7624/2012 головуючий у 1 інстанції: Жукова О.Є

провадження № 22-ц /778/2156/17 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів: Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2017 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - МКП «Основаніє», про стягнення вартості не облікованої електроенергії, внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.12.2010р. при здійсненні працівниками позивача перевірки дотримання вимог "Правил користування електричною енергією для населення" в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, були виявлені факти порушення відповідачами цих правил, що виразилося в споживанні електричної енергії без обліку, про що було складено акт № 00114584 .Внаслідок споживання відповідачами електричної енергії без обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго" були заподіяні збитки на загальну суму 5 071,51 грн. Відповідачі добровільно розраховану на підставі актів суму збитків не сплатили, тому позивач просив суд стягнути з них на його користь вартість не облікованої електричної енергії в сумі 5 071,51 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 січня 2013р. позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2016р. задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд вказаного заочного рішення, яке було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

При новому розгляді справи ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2016р. до справи було залучено в якості третьої особи - МКП «Основаніє» ( а.с. 59).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2017 року у

задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у

справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2010р. представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» було складено акт в присутності ОСОБА_4 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось у самовільному підключенні до електричної мережі, яка належить споживачу на підставі права власності, без офіційного дозволу ВАТ «Запоріжжяобленерго», відсутній особовий рахунок та договірні відносини. Порушення здійснювалося відкрито. В акті зазначено, що присутній ОСОБА_4 від підпису в акті відмовився (а.с.4).

На підставі вказаного акту ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 13.12.2010р., та визначено суму до сплати 5071,51 гривень (а.с. 5).

Оскільки відповідачі не сплатили в добровільному порядку визначену за актом суму збитків, позивач в позові просив стягнути цю суму з відповідачів в солідарному порядку.

Відмовляючи в задоволенні цього позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів тому, що відповідачі є причетними до порушення ПКЕЕН, яке зафіксовано в Акті від 13.12.2010р., оскільки не є споживачами електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що такі висновки суду не відповідають матеріалам справи, з яких вбачається, що вказане приміщення не є щитовою, а є повноцінним жилим приміщенням, у якому без реєстрації проживають відповідачі, які в такому разі мають відповідати за порушення ПКЕЕН.

Дослідивши такі доводи апеляційної скарги, колегія знаходить їх неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язана надавати іншій стороні (абоненту) енергетичні ресурси, а споживач (абонент) зобов'язаний сплачувати вартість прийнятих ресурсів та виконувати передбачений договором режим їх використання.

Згідно п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року, споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення; розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку та інші дії, за які законодавством передбачена відповідальність.

Пунктом 2 Правил користування електричною енергією для населення визначено, що об'єкт споживача - житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Як встановлено в ході розгляду справи, відомості про реєстрацію/зняття з реєстраційного обліку по Запорізькій області щодо ОСОБА_2 відсутні, за адресою: АДРЕСА_1 вона не зареєстрована, а відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 68, 41).

Також встановлено, що ОСОБА_3 працює в МКП № «Основаніє» слюсарем-сантехником з 02.01.2003 року і по теперішній час (а.с. 131).

А з пояснень представника відповідачів - адвоката Литвиненко Т.М. слідує, що

ОСОБА_2 працювала двірником, потім бригадиром двірників у МКП «Основаніє».

Позивач вказував, що ОСОБА_3 у своїй заяві зазначав, що це приміщення є служ-

бовим ( а.с. 129).

З цих підстав в ході розгляду справи висловлювалось припущення, що вказане приміщення могло бути службовим та надавалось відповідачам як працівникам МКП «Основаніє». Проте відповідних доказів цьому здобуто не було, попри сприяння судом сторонам, за клопотаннями яких судом неодноразово направлялись відповідні запити до МКП «Основаніє» як балансоутримувача цього будинку, КП «Наше місто», яке на теперішній час прийняло житловий фонд від МКП «Основаніє» та є наступним балансоутримувачем цього будинку ( а.с. 93, 102, 114, 120, 121, 140).

Відповідно до відомостей МКП «Основаніє», згідно з інвентарною справою від 20.12.1988 року по АДРЕСА_1 житлової квартири під № 1а не існує (а.с. 47, 147, 154).

МКП «Основаніє» на запит суду вказувало, що такого приміщення від КП «ПРЕЖО» не приймало.

КП «Наше місто», яке на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.06.2016р. № 311 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг», від 15.08.2016р. № 459 «Про передачу майна комунальної власності в господарське відання КП «Наше місто» ЗМР», від 26.08.2016р. № 494 «Про вилучення об»єктів житлового та нежитлового фонду, об»єктів благоустрою та обладнання з господарського відання МКП «Основаніє» та передачу в господарське відання КП «Наше місто», прийняло житловий та нежитловий фонд, який перебував у віданні МКП «Основані», у відповідь на запит суду зазначило, що відомості про вказане приміщення у нього відсутні.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна на запит суду, встановлено, що у цих реєстрах відсутні відомості щодо об»єкту АДРЕСА_1 ( а.с. 111).

З пояснень адвоката Литвиненко Т.М. слідує, що вказане приміщення не є житловим, а є приміщенням електрощитової, яке було переобладнане з допоміжного приміщення у під»їзді будинку АДРЕСА_1 КП «ПРЕЖО № 2», яке на теперішній час ліквідовано. Вказне приміщення ОСОБА_3 в заяві зазначив як службове, оскільки так просила його адміністрація МКП «Основаніє», працівником якого він є. Насправді, це приміщення є технічним та в ньому працівники МПК «Основаніє» перебували у робочий час.

Таким чином, відомостей про те, що вказане приміщення, у якому виявлено позивачем порушення правил ПКЕЕН є житловим, в ході розгляду справи не було здобуто, а те, що в ньому знаходяться речі, притаманні житловому приміщенню, не може визначати його статус як житлового, якщо про це відсутні будь-які відомості у балансоутримувача, в інвентарній справі, у Реєстрах.

Крім того, при складанні Акту 13.12.2010р. в цьому приміщенні перебувала особа, яка назвалась ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - племінником одного з відповідачів (конкретизовано в акті не було). Саме зі слів цієї особи було зазначено, що наймачем цього приміщення є ОСОБА_3, а споживачем - ОСОБА_2 ( а.с. 4).

Отже, в акті були вказані такі відомості зі слів особи, яка не надала про це відповідних документів, до спірного приміщення відношення не мала, від підпису в акті відмовилась, та в подальшому ці відомості нічим підтверджені в ході розгляду справи не були. Тому на їх підставі не можна зробити висновку про те, що приміщення є житловим, а відповідачі на час складання акту були його користувачами.

Зважаючи на вказане, колегія вважає, що судом правильно визнано, що досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності не надають можливості дійти до висновку, що позивачем ВАТ «Запоріжжяобленерго» надано належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками або користувачами приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, тобто є споживачами електричної енергії за заначеною в акті адресою в розумінні п. 2 Правил користування електричною енергією для населення. До того ж, за єдиними належними відомостями з інвентарної справи офіційного органу в особі ЗМБТІ, яким до 2012р. вносились всі відомості про нерухоме майно, а також за відомостями Реєстрів, до яких в подальшому здійнювались записи про нерухоме майно, встановлено, що не мається даних про вказане приміщення як житлове.

Відтак, суд правильно вказував на відсутність підстав відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення для покладення на відповідачів відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією для населення у приміщення, відомості про яке взагалі відсутні, а тому воно не може бути об»єктом ані права власності, ані права користування.

Таким чином, колегія визнає апеляційну скаргу необгрунтованою, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України відхиляє її із залишенням без змін оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Кочеткова І.В.

Гончар М.С.